Ухвала суду № 43638766, 11.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2015 рокусправа № 804/13630/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкава В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18вересня 2014 року по справі №804/13630/14 за позовом Дочірнього підприємства "МЕССЕР УКРАЇНА" до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірне підприємство "МЕССЕР УКРАЇНА" звернулось до суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002551501 від 12.06.2014 року, № 0002561501 від 12.06.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року по справі №804/13603/14 позов Дочірнього підприємства "МЕССЕР УКРАЇНА" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за формою «В4» № 0002551501 від 12.06.2014 року та податкове повідомлення-рішення за формою «Р» № 0002561501 від 12.06.2014 року, які винесені Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Лівобережною об'єднаною Державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014р. по справі №804/13603/14, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, в судове засідання не прибули, про причини не прибуття не повідомили.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, керуючись ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справ, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо виявлених порушень у Дочірнього підприємства «Мессер Україна» при перевірці податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення п.200.1, п.200.4, «а», «б» ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ДП «Мессер Україна» завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за березень 2014 року на суму 2 784 593,00 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних, а саме березень 2014 року на суму 407 312,00 грн.

За результатами перевірки складено Акт №1696/2204/35253290 від 19.05.2014 року (а.с. 8-12), на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення за формою «В4» №0002551501 від 12.06.2014 року (а.с.13), яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 784 593,00 грн. та податкове повідомлення-рішення за формою «Р» №0002561501 від 12.06.2014 року (а.с.14), яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 407 312,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 203 656,00 грн.

Підставою для встановлення порушень в акті перевірки №1696/2204/35253290 від 19.05.2014 року відповідачем зазначено висновки, викладені в акті перевірки № 2041/22-1/35253290 від 31.12.2013 року (а.с. 15-79), на підставі останнього акту перевірки відповідачем сформовано та направлено позивачу податкові повідомлення - рішення від 22.01.2014 року № 0000332201, № 0000342201, № 0000352201 та № 0000751703..

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем з 16.12.2013 року по 24.12.2013 року було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.09.2013 року.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно, відповідно до вимог п.200.1, 200.3, 200.4 Податкового кодексу України визначено в декларації за березень 2014 року від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 2 784 593,00 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками та зазначає наступне.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абз. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 N 678рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «МЕССЕР УКРАЇНА» податкове повідомлення-рішення № 0000352201 від 22.01.2012 року, за яким ДП "МЕССЕР УКРАЇНИ" було зменшено від'ємне значення суми з податку на додану вартість у розмірі 3 191 905,00 грн. було оскаржено до адміністративного суду (а.с. 144-153).

Таким чином, оскільки вищевказане податкове повідомлення-рішення на момент подання позивачем податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року було оскаржено, суми, визначені у таких ППР, не були узгодженими, що, в свою чергу, свідчить про правомірність відображення позивачем у рядку 24 декларації з ПДВ за березень 2014 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 3 191 905,00 грн.

Також, згідно з роз'ясненням ДПС України щодо застосування пп. 4.6.7 п. 4 розділу ІV Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 25.11.2011 № 1492, у разі коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення задекларованого платником податку залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ і виписано повідомлення-рішення за формою «В4» та якщо платником податку здійснювалось оскарження такого податкового повідомлення-рішення, яке після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження залишене «Без змін», а скарга - «Без задоволення», то сума завищеного залишку від'ємного значення зі знаком «-» підлягає відображенню по картці особового рахунку платника податку протягом десяти календарних днів та по рядку 21.3 податкової декларації з ПДВ звітного періоду, в якому закінчено процедуру оскарження.

Враховуючи сукупність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року по справі № 804/13603/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай