Постанова № 43638495, 16.04.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 квітня 2015 року № 826/2553/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом

Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до

1. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Міністерства доходів і зборів України,

2. Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про

визнання незаконним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 25.09.2014 р. № 022/26-59-21-69.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, звернувсь до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання незаконним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 25.09.2014 р. № 022/26-59-21-69.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що акцизні марки, які були наявні на алкогольних напоях, відповідали вимогам законодавства, а відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував, що виявлені алкогольні напої є імпортованими, а не виготовлялися самим позивачем та повинні враховуватись положення ст. 222 Податкового кодексу України, згідно яких дата визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції є дата подання митної декларації до митного органу, а не дата розливу цієї продукції, а отже, рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 25.09.2014 р. № 022/26-59-21-69 є протиправним та підлягає скасуванню

В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи. Заперечень на позовну заяву не надали.

Враховуючи, що в судове засідання 26.03.2015 р. не з’явилися представники відповідачів, суд, у відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Співробітниками Головного управління Міндоходів у м. Києві була проведена фактична перевірка магазину СП «Марком», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Артема, 49. За результатами перевірки складено акт 15.09.2014 №26/150/21/14364757 (надалі – Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено наступне: «у магазині за адресою: м. Київ, вул. Артема, 49, що використовується суб’єктом господарювання СП «Марком» (код 14364757) за наявності цінників та відповідних ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами. Перевіркою встановлено зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку, на яких зазначені суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням ставки акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чим порушено п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1251 «Про затвердження положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями). Алкогольні напої описані у додатку №1 від 04.09.2014 до Акту перевірки залишається у суб’єкта господарювання до вирішення питання по суті».

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки позивачем були подані заперечення на Акт перевірки до податкового органу, за результатами розгляду заперечень податковий орган, Листом від 22.09.2014 №9255/10/26-15-21-01-12 повідомив позивача, що висновки акту перевірки залишено без змін, а у діях перевіряючи відсутні порушення вимог законодавства.

На підставі Акту перевірки податковим органом (Відповідачем 1) прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №022/26-59-21-69 від 25.09.2014 р. про сплату фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням про застосування фінансових санкцій №022/26-59-21-69 від 25.09.2014 р. позивачем подано первинну скаргу від 05.10.2014 р. до Головного управління Міндоходів у м. Києві.

На адресу позивача від Головного управління Міндоходів у м. Києві надійшло рішення від 16.10.2014 р. №10514/10/26-15-10-09-25, яким продовжено строк розгляду первинної скарги.

Суд звертає увагу, що в судове засідання представник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (Головного управління Міндоходів у м. Києві) не з’явився та в матеріалах справи відсутні докази розгляду первинної скарги позивача від 05.10.2014 р. по суті відповідачем 2.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Статтею 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п. 226.3 статті 226 Податкового кодексу України передбачено: алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством; виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

Відповідно до абз. 3 п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010р. (далі - Положення № 1251) для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку.

Так, абзацом 4 п. 226.9. ст. 226 Податкового кодексу України встановлено, що вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Згідно з пп. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 Податкового кодексу України, у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Таким чином, для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку та остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу. Тобто дата подання митної декларації до митного органу є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції.

Зокрема судом встановлено, що алкогольні напої (віскі «The Dalmore» 15 років об’єм 0,7 л., 40 об.%, дата виробництва 04.10.2013 рік, марковані марками акцизного податку з наступними реквізитами: тип АІ серії АААТ № 013363 сума акцизного податку 15,798 грн., дата 03/14; тип АІ серії АААЦ № 013115 сума акцизного податку 15,798 грн., дата 03/14; тип АІ серії АААТ № 013351 сума акцизного податку 15,798 грн., дата 03/14; тип АІ серії АААТ № 013350 сума акцизного податку 15,798 грн., дата 03/14; віскі «The Dalmore» 12 років об’єм 0,7 л., 40 об.%, дата виробництва 04.10.2-13 рік, маркований маркою акцизного податку з наступними реквізитами тип АІ серії АААС № 013259 сума акцизного податку 15,798 грн., дата 03/14; віскі «О’reilly’s» об’єм 0,7 л., 40 об.%, дата виробництва 002 день 2013 року у кількості 15 шт., сума акцизного податку за одиницю маркованої продукції складає 13,857 грн., дата 04/13.), виявлені відповідачем в магазині, що заходиться за адресою; м. Київ, вул. Артема, 49, є імпортованими товарами, що попередньо ввезені на територію України іншими суб'єктами господарської діяльності.

Пунктом 17 Положення № 1251 визначено, що імпортерами є юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками контракт (договір) про постачання (ввезення) в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно абз. 2 п. 20 Положення № 1251 контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Відповідно до п. 226.2 ст. 226 Податкового кодексу України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Абзацом 8 п. 17 Положення № 1251, передбачено, що у разі порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або сплати податку не в повному обсязі товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України забороняється.

Суд приходить до висновку, що приписи пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, відповідно до якого вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари (на порушенні якого позивачем наголошує апелянт), є загальними, оскільки в них алкогольні напої визначені без їх поділу на вітчизняні та імпортовані.

Таким чином, відносно імпортованої алкогольної продукції встановлено спеціальний порядок визначення ставки податку положеннями пп. 222.2.2 п. 222.2 ст. 222 ПК України. Водночас, приписи пункту 226.9 статті 226 Кодексу, як загальні, слід застосовувати саме для продукції вітчизняного виробництва.

Отже, розмір акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції здійснюється відповідно до чинних ставок на дату подання митної декларації до митного органу.

Пунктом 226.2 статті 226 Податкового кодексу України встановлено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

З урахуванням норм права та матеріалів справи судом встановлено, що позивач не є виробником віскі, а є лише реалізатором, а тому, дата виробництва проставлялася виробником так, як і марка акцизу була наклеєна виробником, а позивачем було придбано товар з зазначеними показниками.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено та не заперечується сторонами, що виявлені під час перевірки відповідачем 2 алкогольні напої (віскі) були імпортовані в Україну, а отже, виявлені відповідачем 1 порушення вимог законодавства зі сторони позивача судом не підтверджується.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання незаконним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 25.09.2014 р. №022/26-59-21-69 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 25.09.2014 р. № 022/26-59-21-69.

3. Судовий збір у розмірі 182,70 грн. присудити на користь Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» з рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук