Ухвала суду № 43638452, 11.03.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

11 березня 2015 року № 826/12057/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс»

про розстрочення виконання судового рішення

за позовом

Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві

до

Приватного акціонерного товариства "Київспецтранс"

про

стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суд ум. Києва від 14.10.2014 року позов Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві задоволено частково. Постановлено стягнути з ПрАТ «Київспецтранс» заборгованість перед бюджетом у розмірі 3 607 090,00 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2015 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.10.2014 року скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві задоволено частково. Постановлено стягнути з ПрАТ «Київспецтранс» заборгованість перед бюджетом у розмірі 1 320 004,99 грн.

09.02.2015 року ПрАТ «Київспецтранс» звернулось до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення строком на 84 місяці шляхом щомісячного стягнення рівними частинами по 15 714,34 грн.

Заяву вмотивовано неможливістю ПрАТ «Київспецтранс» сплатити податковий борг у повному обсязі через скрутне фінансове становище, що спричинене недостатнім фінансуванням підприємства.

Представник ПрАТ «Київспецтранс» у судовому засіданні просив заяву задовольнити.

Позивач проти задоволення заяви заперечував з тих підстав, що відповідач не звертався до контролюючого органу із заявою про розстрочення податкового боргу.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив наступне:

Згідно ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд при вирішенні питання про розстрочення виконання рішення суду зобов'язаний перевірити наявність обставин, що ускладнюють його виконання. При цьому згідно з приписами статей 69, 70, 71 зазначені обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 2011 року в провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебували справи за позовом податкового органу до ПрАТ «Київспецтранс» про стягнення податкового боргу.

Згідно довідки наданої ПрАТ «Київспецтранс» станом на 04.02.2015 року останній здійснює відрахування коштів до бюджету за розстроченим податковим боргом у середньомісячній сумі 500 000,00 грн. згідно рішень суду по справам № 2а-12448/11/2670, № 2а-2080/12/2670, № 2а-4439/12/2670, № 2а-5778/12/2670, № 2а-17380/11/2670, № 826/2453/13-а, № 826/20641/13-а.

Кількість судових проваджень, за якими розстрочене виконання рішень, ускладнює надання належної оцінки стану розрахунків відповідача за податковими зобов’язаннями із бюджетом та дає підстави стверджувати про подальше накопичення податкового боргу. Тобто мова йде не про можливість виконання конкретного судового рішення, а про фінансову неспроможність заявника взагалі.

Щодо фінансових становища ПрАТ «Київспецтранс», суд зауважує, що оцінка фінансових можливостей вказаного платника податків повинна проводитись на підставі даних бухгалтерського обліку, із окремим підтвердженням сум бюджетних асигнувань, що не були надані підприємству розпорядником бюджетних коштів та даних про суми власних коштів на розрахункових рахунках.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відкрито розрахункові рахунки у Київській ФПАТКБ «Південкомбанк», АБ «Кліринговий дім», ПАТ «КБ «Хрещатик».

На підтвердження свого скрутного фінансового становища ПрАТ «Київспецтранс» до суду було вибірково надано звіти про фінансовий стан, звіти про рух грошових коштів та довідку з ПАТ «КБ «Хрещатик» про суми коштів, що обліковуються на рахунку.

Разом з тим, суд вважає, що окремо подані документи не відображають повної інформації щодо фінансового стану підприємства, а тому не можуть розцінюватись як спростування чи підтвердження недостатності коштів на погашення грошових зобов’язань.

Вказані обставини в сукупності, не дають можливості об’єктивно оцінити фінансові спроможність відповідача щодо виконання ним конкретного судового рішення, щодо податкових зобов’язань.

Разом з тим, податковий орган, здійснюючи заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу відповідачем, має доступ до інформації щодо фінансового стану підприємства, його розрахунків зі сплати податків з бюджетом, а тому має можливість здійснити аналіз фінансового стану платника податків та вирішити питання про розстрочення грошового зобов’язання з метою уникнення накопичення податкового боргу.

Порядок розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків окремо врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Згідно ст. 100 Податкового кодексу України платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Відповідач з моменту виникнення податкового боргу не звертався до контролюючого органу за розстроченням своїх грошових зобов’язань, що негативно вплинуло на стан розрахунків із бюджетом та неодноразового вирішення питання про стягнення заборгованості в судовому порядку. Суд розцінює такі дії заявника як небажання вести податкові розрахунки з бюджетом відповідно до вимог Податкового Кодексу України.

Оцінивши надані суду докази в сукупності, суд дійшов висновку, що у даному випадку відповідачем порушено питання не про розстрочку судового рішення, а про розстрочку податкового боргу, що має здійснюватися у порядку, передбаченому податковим законодавством.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що заява про розстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс» про розстрочення виконання судового рішення залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Арсірій Р.О.