Ухвала суду № 43637986, 31.07.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

31 липня 2014 року м. Київ № 826/8756/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про зупинення провадження у справі

за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 07.05.2014 р. № 402/26-59-25-01-14 та податкову вимогу від 24.04.2014 р. № 5331-25,

за участю представників сторін:

від позивача: Матюха О.Ю.

від відповідача: Гайдай В.М.

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-західна залізниця» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 07.05.2014 р. № 402/26-59-25-01-14 та податкову вимогу від 24.04.2014 р. № 5331-25.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.07.2014 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі. В обґрунтування заявленого клопотання послався на апеляційне оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2014 р. № 826/4603/14.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти заявленого клопотання з огляду на його необґрунтованість.

Вирішуючи заявлене клопотання суд виходить з наступного.

Відповідно до пунктів першого та третього частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, а також ліквідації органу, злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, - до встановлення правонаступника; неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.04.2014 р. у справі № 826/4603/14 адміністративний позов Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-західна залізниця» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. № 0005022202 задоволено повністю.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2014 р. № 0005022202.

Однак суд не приймає до уваги посилання відповідача на процедуру апеляційного оскарження судового рішення у справі № 826/4603/14, оскільки доказів прийняття справи до розгляду апеляційним судом відповідачем не надано, а тому суд не може прийняти вказаний факт як належний та достатній доказ, який дав змогу дійти висновку про необхідність зупинення провадження у справі.

Крім того, однією з підстав для відмови в задоволенні заявленого клопотання суд вважає той факт, що податкове повідомлення-рішення від 27.03.2014 р. № 0005022202, є неузгодженим, оскільки судове рішення у справі № 826/4603/14 не набрало законної сили.

Відповідно до положень частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Положеннями частини третьої статті 2 цього Кодексу визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи дану справу, суд також керується принципом розгляду справи та її вирішення протягом розумного строку, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 N 475/97-ВР, яка гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

При цьому, згідно листа Верховного суду України від 25.01.2006 р. N 1-5/45 критеріями оцінювання розумності строку розгляду справи є, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає в разі нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при переданні або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів для дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторного направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

За таких обставин, суд вважає, що відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі, а, відтак, приходить висновку про наявність підстав для подальшого розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 156, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про зупинення провадження у справі 826/8756/14- відмовити.

Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя І.О. Іщук