Ухвала суду № 43637720, 25.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

25 лютого 2014 року м. Київ № 826/13716/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Савченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання бездіяльності протиправною, -

за участю:

позивача - ОСОБА_1

від відповідача - не з'явився;

третьої особи - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, третя особа - ОСОБА_2, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 26 січня 2014 року, просить суд:

- «визнати нечинним та скасувати складений Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 25 жовтня 2013 року акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил про усунення порушень пункту 3.25 ДБН** «Планування і забудова міських і сільських поселень» щодо фундамента, встановленого по АДРЕСА_1 та про виконання припису № 590 від 15 серпня 2012 року, наданого ОСОБА_2 на усунення допущених порушень;

- визнати протиправною бездіяльність Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області щодо перевірки виконання ОСОБА_2 наданого йому 15 серпня 2012 року інспекцією припису № 590 про приведення у відповідність до будівельних норм та правил фундамента, встановленого по АДРЕСА_1;

- зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області здійснити заходи по знесенню самочинно встановленого фундамента, що не був приведений у відповідність до будівельних норм та правил на виконання припису № 590, виданого інспекцією ОСОБА_2 15 серпня 2012 року.

В судовому засідання 25 лютого 2014 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд:

- «визнати протиправною бездіяльність інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області щодо контролю виконання вимог припису інспекції від 15 серпня 2012 року за № 590;

- зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області здійснити контроль виконання припису інспекції від 15 серпня 2012 року за № 590 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при встановленні фундаменту по АДРЕСА_1 з недотриманням мінімально допустимої відстані від межі А-Г «ОСОБА_3.» належної ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_2 із залученням до такої перевірки спеціалістів-геодезистів та у присутності суміжного власника ОСОБА_1 За результатами контролю виконання припису інспекції від 15.08.2012 року за № 590 прийняти відповідне рішення суб'єкта владних повноважень;

- визнати протиправною бездіяльність інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області в частині неприйняття рішення суб'єкта владних повноважень за результатами контролю припису № 590 від 15.08.2013 року щодо правомірності залишення ОСОБА_2 від'єднаної частини фундаменту для її подальшого використання як огорожі земельної ділянки при відсутності у ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на огороджувану ним територію;

- зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області прийняти рішення суб'єкта владних повноважень за результатами контролю припису № 590 від 15.08.2013 року в частині правомірності залишення ОСОБА_2 від'єднаної частини фундаменту для її подальшого використання як огорожі земельної ділянки при відсутності у ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на огороджувану ним територію;

- в порядку статті 267 КАС України здійснити судовий контроль за виконанням прийнятого у справі рішення».

Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання належним чином повідомлений.

Третя особа у судовому засіданні 25 лютого 2014 року заперечувала проти задоволення заяви про уточнення позовних вимог.

Вислухавши думку позивача та третьої особи, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач, крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.

Згідно частини першої статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Позовна вимога - це прохання позивача до суду. Зазвичай, воно наводиться у резолютивній (прохальній) частині позовної заяви. Позовні вимоги відповідають предмету позову.

Збільшення чи зменшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна. Наприклад, позивач може збільшити суму відшкодування заробітної плати за час вимушеного прогулу, зменшити суму стягнення у зв'язку з частковим погашенням боргу. Натомість, доповнення позову додатковими вимогами не вважається зміною розміру позовних вимог.

Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов'язання відповідачем, тактичними міркуваннями.

Разом з тим, у заяві ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 25 лютого 2014 року позивачем доповнено позов новими вимогами, зокрема:

- зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області здійснити контроль виконання припису інспекції від 15 серпня 2012 року за № 590 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при встановленні фундаменту по АДРЕСА_1 з недотриманням мінімально допустимої відстані від межі А-Г «ОСОБА_3.» належної ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_2 із залученням до такої перевірки спеціалістів-геодезистів та у присутності суміжного власника ОСОБА_1 За результатами контролю виконання припису інспекції від 15.08.2012 року за № 590 прийняти відповідне рішення суб'єкта владних повноважень;

- визнати протиправною бездіяльність інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області в частині неприйняття рішення суб'єкта владних повноважень за результатами контролю припису № 590 від 15.08.2013 року щодо правомірності залишення ОСОБА_2 від'єднаної частини фундаменту для її подальшого використання як огорожі земельної ділянки при відсутності у ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на огороджувану ним територію;

- зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області прийняти рішення суб'єкта владних повноважень за результатами контролю припису № 590 від 15.08.2013 року в частині правомірності залишення ОСОБА_2 від'єднаної частини фундаменту для її подальшого використання як огорожі земельної ділянки при відсутності у ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на огороджувану ним територію.

Як зазначалось вище, згідно статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язковою умовою для реалізації права позивача на зміну підстави або предмета позову є вчинення відповідних дій до початку розгляду справи по суті.

Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а саме журналом судового засідання від 12 лютого 2014 року, у судовому засіданні 12 лютого 2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Крім того, статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до позовної заяви.

Зокрема, відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Заява ж позивача про уточнення позовних вимог від 25 лютого 2014 року взагалі не містить будь-якого викладу обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення заяви про уточнення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 106, 137, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Повернути ОСОБА_1 заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремо не оскаржується.

Суддя В.П. Катющенко

Повний текст ухвали складено та підписано 03 березня 2014 року.