Ухвала суду № 43637587, 16.04.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 квітня 2015 року м. Черкаси справа № 823/968/15

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 823/968/15

за позовом прокурора Сокирнянського району Чернівецької області (надалі – прокурор) в інтересах держави в особі Сокирнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (надалі – Сокирнянська ОДПІ)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично - дорожнє будівництво» (надалі – ТОВ «ЕДБ»)

про стягнення заборгованості із сплати єдиного внеску, прийнято ухвалу.

Прокурор, звернувшись до суду в інтересах держави в особі Сокирнянської ОДПІ з адміністративним позовом до ТОВ «ЕДБ», просить: стягнути з відповідача на користь Сокирнянської ОДПІ заборгованість із сплати єдиного внеску у сумі 352173 грн. 31 коп.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 цього Кодексу. Вивчивши матеріали позовної заяви, суддя встановив, що вона не відповідає вимогам ст.106 КАС України.

Згідно із п.3 ч.1 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі. У позовній заяві не зазначено номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти відповідача та не повідомлено чи така інформація позивачеві відома.

Відповідно до ч.4 ст.106 КАС України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. У позовній заяві не зазначено дату її підписання (наявна лише дата реєстрації за вих. №82-42-15).

Згідно з ч.2 ст.106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а у разі неможливості – зазначає докази, що не може самостійно надати із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

У порушення зазначеної норми позивачем не надано доказів на підтвердження облікових та ідентифікаційних даних щодо відповідача. У позові йдеться про загальну суму боргу відповідача, проте не надано доказів інформування, обліку, звітності станом на 06.04.2015 саме відповідача. У позові зазначено, що відповідачу виставлено податкову вимогу форми «Ю» від 17.03.2015 №8/25, проте зазначена вимога адресована філії «Новодністровська дільниця» ТОВ «ЕДБ» (код 36775356), а не відповідачу ТОВ «ЕДБ» (код 33757711). Разом з тим, прокурором не надано статутів та підтвердження чи має самостійний баланс філія відповідача.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.106 КАС України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог згідно з ч.4 і ч.5 ст.105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. У позовній заяві зазначено, що даний позов спрямований на захист інтересів держави. На прокуратуру відповідно до п.2 ст.121 Конституції України та ст.ст. 35, 36-1, 37, 40 Закону України «Про прокуратуру» покладено представницьку функцію у судах, а саме: представництво інтересів держави у суді у випадках, визначених законом. Зокрема представництво – це процесуальна діяльність особи (представника) у межах наданих їй повноважень, спрямованих на захист суб’єктивних прав, свобод та інтересів іншої особи, яка бере участь у справі, від імені та в інтересах останньої. Прокурор не уточнює про наявність та/або відсутність можливості самостійного захисту інтересів держави у контексті законної компетенції Сокирнянської ОДПІ і значного резонансу щодо несплати єдиного внеску у сумі 352173 грн. 31 коп. з боку саме визначеного відповідача та/або бездіяльності керівництва філії відповідача згідно статутних документів не наданих у якості доказів розмежування відповідальності за невиконання податкового обов’язку платником податку.

Згідно з частинами 2, 5 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура становить єдину систему, на яку покладається: представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним законом. Відповідно до ч.2 ст.60 КАС України прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами. Звернення прокурора до адміністративного суду з позовною заявою в інтересах самостійних господарюючих суб’єктів з питань, що не торкаються загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, порушують матеріальні або інші інтереси держави, захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання, у разі якщо інтереси останніх не збігаються з інтересами органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції, за відсутності ознак порушення цими органами матеріальних або інших інтересів держави, не є представництвом інтересів держави і законом прокурора такими повноваженнями не наділено. Конституційний Суд України прийняв рішення 08.04.1999 у справі за №3-рп/99: прокурори та їх заступники вправі звертатись до суду з позовними заявами виключно в інтересах держави в особі органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, яким законом надано повноваження органів виконавчої влади. ЄСПЛ у своїх рішеннях визначав позицію про те, що присутність прокурора у судовому процесі на боці однієї із сторін ставить під загрозу принцип рівності і справедливого балансу між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (рішення у справі Менчинська проти Росії – заява № 42454/02, Мартіні проти Франції). Імунітет прокурора при розподілі судових витрат також може викликати сумнів щодо дотримання права на справедливий судовий розгляд. Незважаючи на те, що подібний привілей може бути виправданий міркуваннями охорони правопорядку, використання не допустимо, якщо це призводить до нерівноправного становища сторони у судочинстві стосовно прокурора (відмова заявникам, на користь яких відбулося рішення, у стягненні судових витрат з прокурора, який звернувся до них з позовом, був визнаний порушенням положень ст. 6 у справі Станкевич проти Польщі. За певних обставин виступ прокурора на стороні особи, що у справі, може бути виправдана, зокрема, інтересами захисту прав вразливих груп населення (дітей , інвалідів і т.п.), які нездатні захистити свої інтереси самостійно, або у випадках, коли дане порушення зачіпає інтереси більшого числа громадян, або, коли потрібно захистити інтереси держави. ЄСПЛ зазначає: сам по собі той факт, що дії прокурорів спрямовані на охорону державних інтересів, не можна витлумачувати як надання їм правового статусу незалежних і неупереджених учасників процесу (рішення у справі «ТОВ «Злінсат» проти Болгарії»). ЄСПЛ у справі Васілеску проти Румунії визнав, що факт надання співробітнику підрозділу прокуратури виключної компетенції при вирішенні питання про реституцію був порушенням положень ст.6 ЄКПЛ. Право на змагальний процес у трактуванні ЄСПЛ означає можливість сторін судового процесу ознайомитися і прокоментувати усі докази, представлені, у тому числі, незалежним представником національної правової системи з метою вплинути на рішення суду. У справах за участі прокурора інтерес не може бути абстрактним (з огляду на не сплату прокуратурою судового збору, а не власне ОДПІ) і аргументованим достатньо тільки з огляду на його публічність без обґрунтування.

У позовній заяві не зазначено та не обґрунтовано підстав з яких Сокирнянська ОДПІ не має можливості самостійно звернутись до суду за захистом інтересів держави щодо формування публічних фінансових ресурсів, оскільки на виконання пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України: контролюючі органи мають право стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суддя зазначає, що у випадку надходження документів у порядку усунення усіх недоліків, що надаються позивачем, суб’єктом владних повноважень, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний додати до заяви про усунення недоліків доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії заяви та доданих до неї документів.

Згідно ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку до 27 квітня 2015 року для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 106, 108 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом прокурора Сокирнянського району Чернівецької області в інтересах держави в особі Сокирнянської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично – дорожнє будівництво» про стягнення заборгованості із сплати єдиного внеску залишити без руху.

Надати позивачеві строк до 27 квітня 2015 року для усунення недоліків позовної заяви.

Роз’яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В.Трофімова