Постанова № 43637388, 09.04.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 квітня 2015 р. № 820/2147/13-а

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Свяченка Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дзержинського відділу державної виконавчої служби України Харківського міського управління юстиції, в якому просить суд:

- визнати дії старшого державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Свяченко Г. Г. та начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Фоменко І. М. у виконавчому провадженні № 34688475 нечинними;

- скасувати Постанову 5326/25 Про відкриття виконавчого провадження від 10.10.2012 року; Постанову Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.11.2012 року; Постанову Про розшук майна боржника від 10.11.2012 року; Постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 11.03.2013 року; Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.03.2013 року та стягнути з відповідачів на його користь завдану йому діями посадових осіб державної виконавчої служби моральну шкоду в сумі 20000,00 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що близько 17 години 06.03.2013 року автомобіль позивача було зупинено працівникам ДАІ на посту біля смт. Чутово Полтавської області. Працівники ДАІ йому повідомили, що спрацювала «Система Видеоконтроля - Рубеж» в якій міститься інформація про винесення постанови про розшук автомобіля Державною виконавчою службою Харківської області. Працівники ДАІ нічого зрозумілого по суті справи пояснити не змогли, документальних підтверджень інформації, відображеної в «Система Видеоконтроля - Рубеж» надано не було. Після цього позивачу повідомили про те, що тепер автомобіль буде вилучений і доставлений на штраф майданчик, а в подальшому вирішуйте питання з виконавчою службою. Ігноруючи вимоги надати документи підтверджуючи правомірність дій щодо вилучення автомобіля, працівники ДАІ самостійно викликали евакуатор.

1 березня 2013 року позивач звернувся з проханням про надання інформації до Дзержинського відділу Державної виконавчої служби Харківського управління юстиції та лише 13 березня 2013 року отримав ВП № 34688475, з якого з'ясувалось, що провадження було відкрито на підставі Постанови ВДАІ № 090947 від 13 серпня 2012 року (Постанова ВДАІ у справі відсутня). Згідно Постанови ВДАІ № 090947 від 13 серпня 2012 року позивач повинен сплатити штраф у сумі 255 грн., який було позивачем сплачено ще 27 серпня 2012 року з дотриманням 15 денного терміну, відведеного на сплату штрафу. Копію квитанції власноруч заніс до Дзержинського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області.

Не зважаючи на те, що 07.03.2013 року позивачем через канцелярію ВДВС Дзержинського району надано квитанцію про своєчасне добровільне виконання рішення державний виконавець Свяченко Г.Г. виніс Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, який згідно статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» стягується у разі невиконання боржником рішення та до того ж Постанову про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю, а не як ні при закритті виконавчого провадження.

До того оскільки згідно статті 87 Закону України «Про виконавче провадження» збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом, після арешту автомобіля позивач був змушений 11.03.2013 року їхати до міста Полтава, оплатити штраф-майданчик і послуги евакуатора (якого він не викликав), загалом сума становить 1935 грн. Тільки після сплати всіх належних платежів йому віддали автомобіль.

Також, позивач просить стягнути з відповідача нанесену йому моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

На підставі наведеного позивач вважає дії відповідача неправомірними, а тому просить скасувати вказані постанови в повному обсязі, та стягнути на його користь грошові кошти в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, в своїх письмових запереченнях наданих до суду просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що дії відповідача відповідають вимогам діючого законодавства, а тому є законними.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов висновку виходячи з наступного.

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дзержинського відділу державної виконавчої служби України Харківського міського управління юстиції , в якому просить суд:

- визнати дії старшого державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Свяченко Г. Г. та начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Фоменко І. М. у виконавчому провадженні № 34688475 нечинними;

- скасувати Постанову 5326/25 Про відкриття виконавчого провадження від 10.10.2012 року; Постанову Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.11.2012 року; Постанову Про розшук майна боржника від 10.11.2012 року; Постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 11.03.2013 року; Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.03.2013 року та стягнути з відповідачів на його користь завдану йому діями посадових осіб державної виконавчої служби моральну шкоду в сумі 20000,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних і вимог про скасування постанов відповідача по виконавчому провадженні № 34688475 від 10.11.2012 року про розшук майна боржника та від 01.11.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. В цій частині прийнято нову постанову, якою позов задоволено. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року по справі № 820/2147/13-а - залишено без змін.

Ухвалою від 03 лютого 2015 року Вищий адміністративний суд України, касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, а саме: постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі № 820/2147/13-а скасував та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судом, при новому розгляді справи, було встановлене наступне:

10.10.2012р. згідно реєстру ВДАІ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, разом з іншими документами до Дзержинського ВДВС ХМУЮ на примусове виконання надійшла постанова ДАІ №090947 від 13.08.2012р. про стягнення з ОСОБА_1 адміністративного штрафу у розмірі 255 грн., із його подвоєнням у разі несплати протягом 15 днів з моменту набуття чинності постанови ДАІ.

Виконуючи вимоги ст. 25 ЗУ України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Свяченко Г.Г. було прийнято виконавчий документ до виконання та відкрито виконавче провадження.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що відомостей про сплату ОСОБА_4 вказаного штрафу ДАІ до Дзержинського ВДВС протягом 2012 року не надходило.

10.10.2012р. державним виконавцем на підставі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття вказаного виконавчого провадження.

Таким чином, підстави для визнання постанови про відкриття виконавчого провадження протиправною в суду немає.

Відповідно до ст. 31 ЗУ України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як було встановлено з пояснень представника відповідача, єдиним доказом направлення на адресу позивача копії постанови про відкриття виконавчого провадження є реєстр №316 ООО «Укркур'єр» від 11.11.2012 року. Проте судом зазначається, що у вказаному реєстрі відсутня належна інформація предмета надіслання, в тому числі належних доказів отримання відповідної поштової кореспонденції адресатом, якому такі направлялись.

Аналогічну думку поділяє Вищій адміністративний суд України, яку він виклав в ухвалі від 03.02.2015 року.

Інших доказів належного відправлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження представником відповідача до суду надано не було.

Виходячи з вищенаведеного судом було встановлено порушення відповідачем порядку надіслання виконавчих документів, який передбачений ст. 31 ЗУ України «Про виконавче провадження», що, в свою чергу, призвело до порушення прав позивача як сторони виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, та в судовому засіданні було підтверджено, що позивачем 27.08.2012 року було самостійно сплачено суму штрафу у розмірі 255 грн. Даний факт підтверджується копією платіжного доручення №ПН4872 від 27.08.2012 року, тобто ще до відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч. 5 ст. 12 ЗУ України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Таким чином, не повідомивши боржника про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець позбавив останнього законної можливості повідомити про самостійну сплату штрафу та заявити клопотання про закриття виконавчого провадження у зв'язку з його повним виконанням.

Дослідивши наведені вище факти, суд дійшов висновку про неправомірність дій державного виконавця щодо прийняття постанов, які були винесені після постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому вони підлягають скасуванню.

Щодо стягнення на користь позивача матеріальних витрат суд має зазначити наступне:

06.03.2013р. на посту смт. Чутово Полтавської області транспортний засіб позивача співробітниками ДАІ було затримано та примусово поставлено на штраф майданчик. Вказані дії були вчинені на підставі постанови державного виконавця про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 01.11.2012 року.

Враховуючи те, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу документально підтверджену матеріальну шкоду, яка була заподіяна неправомірними діями відповідача.

На підставі ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 1 статі 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

На підтвердження завданої матеріальної шкоди позивачем до суду були надані копії фіскальних чеків за послуги евакуатора, зберігання автомобіля на штраф майданчику та сплата страхового внеску при зберіганні автомобіля, загалом на суму 1935 грн. Також, відповідно до квитанцій за №4672.121.1 та №4672.121.3 позивачем було сплачено суми виконавчих витрат та виконавчого збору відповідно до постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, загалом на суму 100,50 грн.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд зазначає, що відсутній взаємозв'язок між наданою до справи витягом із картки хворого ОСОБА_5 та завданою моральною шкодою, та істотністю змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, що відбулись завдяки прийняттям державним виконавцем оскаржуваних постанов.

Відповідно до ч. 1 статті 2 КАС України адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Також, згідно статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Суд, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям, оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 160 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії старшого державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Свяченко Г. Г. у виконавчому провадженні № 34688475 нечинними.

Скасувати: Постанову Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.11.2012 року; Постанову Про розшук майна боржника від 10.11.2012 року; Постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 11.03.2013 року; Постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 11.03.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму збитків понесених в результаті незаконних дій посадових осіб Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Харківській області у розмірі 2035 (дві тисячі тридцять п'ять) грн. 50 коп.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 14 квітня 2015 року.

Суддя Тітов О.М.