Постанова № 43637101, 07.04.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/957/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

представника відповідача - Горобця О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію, -

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2015 року ОСОБА_2 /надалі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області /надалі - відповідач/ про зобов'язання Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки за 2013 рік - 6 діб та за 2014 рік - 45 діб.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при звільненні всупереч статтям 47, 83, 116 Кодексу законів про працю України з ОСОБА_2 не було проведено повний розрахунок, а саме, не виплачено в повному обсязі грошову компенсацію за всі дні невикористаних щорічних відпусток. Пояснює, що статтею 24 Закону України "Про відпустки" та статтею 83 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, у якій просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що адміністративний позов підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 подано рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ від 23.02.2015, у якому позивач просив, зокрема, врахувати невикористані дні відпусток, а саме за 2013 рік - 6 діб та за 2014 рік - 45 діб /а.с. 8/.

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 27.02.2015 № 85 о/с "По особовому складу" підполковника міліції ОСОБА_2 (М-046194), начальника відділу режимно-секретного та документального забезпечення УМВС, 28 лютого 2015 року згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "б" (у запас через хворобу) /а.с. 25/.

У наказі, серед іншого зазначено, що позивач, має право на отримання грошової компенсації за невикористані дні чергової відпустки за 2015 рік за відпрацьовані робочі дні в кількості 08 календарних днів.

Як вбачається з грошового атестата ОСОБА_2 № 24, копія якого наявна у матеріалах справи, позивачу було виплачено грошову компенсацію за невикористані дні чергової відпустки за 2015 рік за відпрацьовані робочі дні в кількості 8 календарних дів /а.с. 17/.

Разом з тим, позивачу при звільненні з органів з внутрішніх справ не нараховано та не виплачено грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за 2013 рік - за 6 діб та за 2014 рік - за 45 діб, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, у якому позивач просить зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки за 2013 рік - 6 діб та за 2014 рік - 45 діб.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про міліцію" правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України, Загальна декларація прав людини, міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки встановлені Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 /надалі - Положення/.

За приписами пункту 2 Положення спеціальне звання підполковник міліції відноситься до старшого начальницького складу.

Пунктом 56 цього Положення визначено, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.

Особам рядового і начальницького складу, які звільняються з органів внутрішніх справ, за невикористану в році звільнення відпустку виплачується грошова компенсація відповідно до законодавства.

Водночас, частиною 1 статті 24 Закону України "Про відпустки" визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Зазначене положення дублюється у частині 1 статті 83 Кодексу законів про працю України.

Отже, приписи пункту 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, суперечать приписам статті 24 Закону України "Про відпустки", який є нормативно-правовим актом вищої юридичної сили.

Згідно з положеннями частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи, що при застосуванні законодавства його тлумачення має здійснюватися з урахуванням змісту норм, що є ієрархічно вищими, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин слід застосовувати приписи статті 24 Закону України "Про відпустки", оскільки приписи пункту 56 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, суперечать приписам частини 1 статті 24 Закону України "Про відпустки".

Крім того, суд враховує, що норми Закону України "Про відпустки" є нормами спеціального законодавства, які регулюють спірні правовідносини щодо виплати грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки, оскільки Законом України "Про відпустки" встановлено державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ОСОБА_2 під час проходження служби в органах внутрішніх справ України не використав частину відпустки за 2013 рік - 6 діб та за 2014 рік - 45 діб, що підтверджується довідкою Управління кадрового забезпечення Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 06.02.2014 № 1/11-1298 та копіями витягів з наказів /а.с. 16, 18-24/.

Позивачу при звільненні з органів внутрішніх справ було виплачено виключно грошову компенсацію за невикористані дні чергової відпустки за 2015 рік за відпрацьовані робочі дні в кількості 8 календарних дів /а.с. 17/.

Однак, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у порушення приписів статті 24 Закону України "Про відпустки" не нараховано те не виплачено ОСОБА_2 грошову компенсацію за всі невикористані позивачем дні відпустки за 2013 рік - за 6 днів та за 2014 рік - за 45 днів.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначені Інструкцією про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 № 499.

Відповідно до пункту 4.1. цієї Інструкції при переміщенні, переведенні, а також звільненні осіб рядового і начальницького складу фінансовий апарат (бухгалтерія) зобов'язаний задовольнити їх усіма належними видами грошового та дорожнього забезпечення і про виплачені суми зробити відповідні записи в грошовому атестаті, зразок якого наведено у додатку до цієї Інструкції.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (ідентифікаційний код 08592276) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за 2013 рік - за 6 (шість) днів та за 2014 рік - за 45 (сорок п'ять) днів.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію задовольнити.

Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (ідентифікаційний код 08592276) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за 2013 рік - за 6 (шість) днів та за 2014 рік - за 45 (сорок п'ять) днів.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 14 квітня 2015 року.

Суддя С.С. Сич