Постанова № 43636548, 16.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 р. Справа № 805/1228/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до приватного підприємства «Астон»

про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 2405,41 гривень та суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 28504,67 гривень

Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до приватного підприємства «Астон» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 2405,41 гривень та суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 28504,67 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач – приватне підприємство «Астон» знаходиться на податковому обліку в державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області. На момент подачі позову за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом на загальну суму 30910,08 гривень яка виникла внаслідок несплати задекларованих відповідачем податкових зобов’язань. Сума боргу складається з земельного податку з юридичних осіб та пені у розмірі 2405,41 гривень, який виник у результаті несплати узгоджених сум податкових зобов’язань самостійно задекларованих платником згідно декларацій від 24 січня 2015 року, з податку на додану вартість та пені у розмірі 28504,67 гривень, який виник у результаті несплати узгоджених сум податкових зобов’язань самостійно задекларованих платником згідно декларацій від 22 грудня 2014 року. З метою погашення податкового боргу державна податкова інспекція у м. Краматорська Головного управління Міндоходів у Донецькій області винесла податкову вимогу № 2329-25 від 04.09.2014 року. Вимога була отримана головним бухгалтером відповідача 17 вересня 2014 року. Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків за податковим боргом податку на додану вартість та за податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 30910,08 гривень.

Через канцелярію суду представник позивача надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні та заяву про зменшення позовних вимог в частині сплати авансових внесків податку на прибуток.

Відповідач через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що представник відповідача знаходиться у відпустці до 30 квітня 2015 року, але доказів знаходження представника у відпустці не надав, тому дане клопотання не підлягає задоволенню. Крім того, позивачем стягуються суму податкового боргу, які самостійно задекларовані відповідачем та не підлягають оскарженню за приписами Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – приватне підприємство «Астон», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 31054936, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 6-7), перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків з 02 жовтня 2000 року за № 2789, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП від 08 грудня 2014 року № 1405151400223 (а.с. 8).

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

22 грудня 2014 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 26207,00 гривень (а.с. 12-13).

Станом на день судового розгляду відповідачем податкові зобов’язання з податку на додану вартість за звітний податковий період – листопад 2014 року та пені у розмірі 28504,67 гривень не сплачені, що підтверджується наданим позивачем зворотнім боком обліковою картки (а.с. 22-23).

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу з податку на додану вартість та пені у розмірі 28504,67 гривень.

24 січня 2015 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з земельного податку за звітний податковий період 2015 рік, якою було визначено річну суму земельного податку – 25047,83 гривень, щомісячно до сплати – 2087,32 гривень (а.с. 14-15).

Станом на день судового розгляду відповідачем податкові зобов’язання з земельного податку за звітний податковий період 2015 рік та пені у розмірі 2405,41 гривень не сплачені, що підтверджується наданим позивачем зворотнім боком обліковою картки (а.с. 25-26).

03 березня 2013 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з авансових внесків з податку на прибуток за звітний податковий період 2013 рік, в якій відповідач щомісячно зазначив до сплати податок в сумі 12367,00 гривень (а.с. 10-11).

Станом на день судового розгляду відповідачем податкові зобов’язання з авансових внесків з податку на прибуток за звітний податковий період 2013 рік та пені у розмірі 39599,82 гривень сплачені, тому не заявляються до стягнення позивачем.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

04 вересня 2014 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 2329-25 (а.с. 16), яка отримана головним бухгалтером відповідача 17 вересня 2014 року, що підтверджується підписом головного бухгалтера на податкові вимозі (а.с. 16).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними, визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня отримання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу та пені відповідача з податку на додану вартість та з земельного податку з юридичних осіб, наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь – яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до приватного підприємства «Астон» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 2405,41 гривень та суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 28504,67 гривень – задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків приватного підприємства «Астон» (код ЄДРПОУ 31054936) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість та за податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 30910 (тридцять тисяч дев’ятсот десять) гривень 08 копійок, з яких борг з податку на додану вартість - 28504 (двадцять вісім тисяч п’ятсот чотири) гривні 67 копійок, борг з земельного податку юридичних осіб – 2405 (дві тисячі п’ять) гривень 41 копійка.

Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 16 квітня 2015 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.