Постанова № 43636405, 25.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 р. Справа № 804/20729/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріЧудновській А.С. за участю: позивача представника відповідача ОСОБА_3 Цурбільової А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в якій позивач просить визнати неправомірними дії відповідача по формуванню та винесенню вимоги №Ф-258 від 04.11.2013р. про сплату боргу в сумі 8888,74грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вона є пенсіонером та зареєстрована як фізична особа-підприємець з видом діяльності - роздрібна торгівля пакетами на умовах сплати ринкового збору. Відповідачем порушено порядок винесення вимоги №Ф-258 від 04.11.2013р. про сплату боргу в сумі 8888,74грн., а саме Акт перевірки, в яких були би зазначені ймовірні порушення та наведені відповідні розрахунки суми боргу або інші акти вона не отримувала, також відповідач не направляв сформовані вимоги, у зв'язку з чим вона була позбавлена права на своєчасне оскарження вимог. В п.1.2 Акту звірки зазначено, що дата взяття позивача на облік, як страхувальника 11.12.2004р., а нараховано за весь період 2004р., спосіб оподаткування з 01.01.2004р. по 01.01.2011р. загальна система оподаткування, в той час як у неї з 01.05.2010р. спрощена система оподаткування та сплачує фіксований податок. Крім того, відповідачем вже було сформовано вимогу про сплату боргу №338 від 12.05.2011р. на суму 8888,74грн., яка була заявлена до стягнення в адміністративній справі №2а/0470/693/12 та ухвалою суду залишена без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.155 КАС України.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що 12.05.2011р. був складений акт звірки розрахунків фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, яким було донараховані страхові внески за кожний місяць в якому був чистий дохід до суми мінімального страхового внеску, дійсного на момент сплати цих внесків та враховуючи її фактичні сплати внесків загальна суму склала 8888,74грн. Даний акт було направлено підприємцю та отриманий нею особисто. З метою стягнення боргу в примусовому порядку управлінням сформовано вимогу №Ф-258 від 04.11.2013р. на суму 8888,74грн., направлено на виконання до Дніпровського відділу державної виконавчої служби відносно якої відкрито виконавче провадження та за винесеною постановою державного виконавця сума боргу стягується в примусовому порядку з усіх видів доходів (в даному випадку з пенсії) залишок суми складає 7963,09грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві та доповненнях.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи викладені в запереченнях.

Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1, ОСОБА_3 зареєстрована Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області, як фізична особа-підприємець.

Відповідно до пенсійного посвідчення від 06.06.2002р., копія якого наявна в матеріалах справи, ОСОБА_3 є пенсіонером, вид пенсії - за віком.

12.05.2011р. управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області складено Акт №236 звірки розрахунків фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків (збору) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно Висновків вказаного акту, платником порушено Прикінцеві положення пп.2 п.8 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пп.5.3.2 п.5.3 Інструкції №21-1 від 19.12.2003р. ПП ОСОБА_3 були донараховані страхові внески за кожний місяць, в якому був чистий дохід до суми мінімального страхового внеску, дійсного на той момент у загальній сумі 8879,88: за 2004р. - 735,85грн., за 2005р. - 1059,25грн., за 2006р. - 1261,05грн., за 2007р. - 1582,56грн., за 2008р. - 1962,12грн., за 2009р. - 2279,06грн. Враховуючи фактичну сплату страхових внесків ФОП ОСОБА_3, загальна сума до сплати - 8888,74грн.

Відповідно до п.1.2 вказаного Акта звірки, дата взяття на облік 11.12.2004р. Спосіб оподаткування - з 01.01.04р. по 01.01.11р. - загальна система оподаткування.

04 листопада 2013 року УПФУ в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області було виставлено вимогу №Ф-258 в якій визначена загальна сума боргу платника страхових внесків станом на 01.11.13р. у розмірі 8888,74грн., у т.ч. недоїмка із внесків - 8888,74грн.

Державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського МУЮ Дніпропетровської області винесена постанова про звернення стягнення на доходи боржника ВП№42638274 від 07.04.2014р., якою постановлено: 1.Звернути стягнення на пенсію ОСОБА_3 2.УПФУ у Дніпровському районі щомісяця проводити утримання з суми пенсії, що належить ОСОБА_3 до виплати, в розмірі: 1) 20% до повного погашення суми витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 68,20грн.; 2) після повного погашення суми витрат на проведення виконавчих дій щомісяця проводити утримання в розмірі 20% до повного погашення боргу в сумі 8888,74грн., та виконавчого збору в сумі 888,87грн., при цьому перераховуючи з кожної фактично утриманої суми 10% на погашення виконавчого збору, а решту коштів - на погашення боргу.

Згідно п.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є: роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно ч.3 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до п.5.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663, обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Обчислення органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу).

Пунктами 8.2, 8.3 Інструкції №21-1 передбачено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку "а" вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.

У випадках, визначених підпунктами "б" та/або "в" цього пункту, вимога надсилається протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати страхових внесків (заборгованість зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені). Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників.

Вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи).

При формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-а частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2-а частина - порядковий номер, 3-я частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Якщо страхувальник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

04 листопада 2013 року УПФУ в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області позивачу було виставлено вимогу №Ф-258 в якій визначена загальна сума боргу платника страхових внесків станом на 01.11.13р. у розмірі 8888,74грн., у т.ч. недоїмка із внесків - 8888,74грн.

При цьому, згідно Висновків акту №236 від 12.05.2011р. звірки розрахунків фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків (збору) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, платником порушено Прикінцеві положення пп.2 п.8 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пп.5.3.2 п.5.3 Інструкції №21-1 від 19.12.2003р. ПП ОСОБА_3 були донараховані страхові внески за кожний місяць, в якому був чистий дохід до суми мінімального страхового внеску, дійсного на той момент у загальній сумі 8879,88: за 2004р. - 735,85грн., за 2005р. - 1059,25грн., за 2006р. - 1261,05грн., за 2007р. - 1582,56грн., за 2008р. - 1962,12грн., за 2009р. - 2279,06грн. Враховуючи фактичну сплату страхових внесків ФОП ОСОБА_3, загальна сума до сплати - 8888,74грн.

Як вбачається з матеріалів справи, управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області вже була заявлена вимога про стягнення з позивача недоїмки у розмірі 8888,74грн., що підтверджується ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №2а/0470/693/12 від 27.04.2012р., якою адміністративний позов залишено без розгляду, у зв'язку з відмовою Управлінням від позову.

Разом з тим, п.8.3 Інструкції №21-1 передбачено, що вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Також суд зазначає, що обов'язковою передумовою направлення страхувальнику вимоги про сплату недоїмки є проведення відповідної перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків та складання за її підсумками акту (пп.8.2, 8.3 Інструкції №21-1, ч.3 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Проте, як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось відповідачем, у супереч зазначеному Акт перевірки позивача не складався, замість чого було складено Акт звірки розрахунків фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 №236 від 12.05.2011р., доказів направлення та отримання позивачем вказаного Акта відповідачем не надано.

Суд звертає увагу, що в п.1.2 Акту звірки зазначено, що дата взяття позивача на облік, як страхувальника 11.12.2004р., проте страхові внески нараховано за весь період 2004р., що підтверджується Розрахунком внесків Додаток 2, копія якого наявна в матеріалах справи. Крім того, у п.1.3 Акта зазначено, що спосіб оподаткування з 01.01.2004р. по 01.01.2011р. загальна система оподаткування, в той час як у позивача з 01.05.2010р. спрощена система оподаткування із сплатою фіксованого податку.

Крім того, Додатком 10 до Інструкції №21-1 передбачено форму, за якою органи Пенсійного фонду формують вимоги про сплату боргу, якою передбачено, що вимога про сплату боргу повинна містити підпис керівника або заступника керівника органу Пенсійного фонду, проте, всупереч зазначеного вимога про сплату боргу №Ф-258 від 04.11.2013р. містить підпис виконуючого обов'язки начальника відділу надходження платежів ПФУ в Дніпровському районі.

Аналізуючи наведені норми діючого законодавства України та фактичні обставини справи, суд зазначає, що виходячи із порядку донарахування страхових внесків, посадові особи відповідача кожного звітного року повинні після одержання річного звіту перевірити правильність нарахування єдиного внеску за звітний рік, та надіслати повідомлення-рахунок, або акт перевірки про доплату недоплаченої суми, проте вказаних дій відповідачем не вчинено.

При цьому, суд звертає увагу, ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: - розсудливо; - з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; - своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної вимоги позивач був позбавлений права на участь у процесі прийняття рішення, доказів повідомлення останнього відповідачем не надано.

Крім того, як вбачається з оскаржуваної вимоги, позивачу нарахована недоїмка починаючи з 2004р., тобто майже зі спливом 10 років з моменту її виникнення, при цьому весь цей час, позивач як підприємець сплачувала внески вважаючи, що є сумлінним платником, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимоги щодо своєчасності, тобто протягом розумного строку, передбаченої п.10 ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи вищевказані норми діючого законодавства, суд приходить до висновку, що правомірність дій відповідача при винесенні оскаржуваної Вимоги останнім не доведена, позовні вимоги обґрунтовані, отже в підлягають задоволенню, а порушене право поновленню шляхом визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки №Ф-258 від 04.11.2013р. про сплату боргу в сумі 8888,74грн.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій протиправними - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області про сплату недоїмки №Ф-258 від 04.11.2013р. про сплату боргу в сумі 8888,74грн.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова