Постанова № 4363455, 15.09.2008, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-3772\2008 рік

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2008 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - судді Мельник В.В.

при секретареві - Мерцаловій Н.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

за участю представника позивача - ОСОБА_2

за участю представника відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в місті Павлограді Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про стягнення недоотриманої допомоги при народжені дитини, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення в місті Павлоград Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, в якому просила ухвалити рішення, яким :

- стягнути з відповідача недоотриману одноразову допомогу у сумі 1308, 40 грн., щомісячну виплату на 01.06.07 р. у сумі 5034, 32 грн., послуги адвоката. У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні.

На адресу суду від представника відповідача - Управління праці та соціального захисту населення в місті Павлоград Павлоградської міської ради Дніпропетровської області надійшла заява з проханням розглянути справу за їх відсутністю.

Суд виніс на розгляд питання про можливість розгляду справи у відсутність позивача та представника відповідача і, з урахуванням думки осіб, що приймають участь в судовому засіданні, ухвалив розглянути справу у відсутність позивача та представника відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, зважаючи на те, що позивачеві було роз»яснено право на зміну, уточнення, доповнення заявлених позовних вимог та наслідки невиконання вказаних процесуальних дій, також зважаючи на те, що суд текстуально роз»яснив сторонам по справі положення ст. 114 КАС України, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з огляду на такі підстави.

В судовому засіданні було встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, врегульовані Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 р. з послідуючими змінами і доповненнями, позивач є отримувачем державної допомоги у зв'язку з народженням дитини. При цьому підстави для провадження виплат, строки виплат сторонами не оспорюються.

Так, позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення в м. Павлоград Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, оскільки у позивача народилася дитина.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», одноразова допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22, 6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово в дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому КМУ.

2

Відповідно  ст. 15 цього Закону, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років, встановлений з 1 січня у розмірі 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Також було встановлено, що відповідач, керуючись Законом України «Про державний бюджет України на 2007р.», а саме абзацем 2 частини 2 ст. 56; абзацем 3 частини 2 ст. 56; пунктом 14 ст. 71 вищезазначеного Закону нарахував позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також здійснив їй виплату частини одноразової допомоги у розмірі 8500гривень, яку вона отримала.

Вирішуючи питання по суті судом було встановлено, що згідно із ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка діяла, набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22, 6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 3-х років, встановленого на день народження дитиня. Виплата допомоги здійснюється одноразово дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, що діяли до набрання законної сили Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Разом з тим, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 р. було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі 8500 гри. з виплатою допомоги одноразово при народженні дитини в сумі 3400 грн. та решти протягом наступних 12 місяців різними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз.2 ч.2 ст. 56); а також допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (абз.З ч.2 ст. 56).

З огляду на те, що п.14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст. 12, ч.1 ст. 15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідач проводив відповідні виплати позивачці згідно з вищезазначеним порядком та розміру.

Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положенняг 5 ч.2 ст. 56 та п.14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007'рік» були визнані неконституційним, у зв'язку з чим втратили чинність. Враховуючи, що вказане рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, суд вважає, що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»,

Недоотримана позивачкою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році становить: за 20 днів червеня 2007 року: 308, 67 грн., - 86, 02 грн.. = 222, 65 грн.; за липень 2007 року: 463 грн., -129, 03 грн.. = 333, 97 грн.; за серпень 2007 року: 463 грн., - 129, 03 грн.. = 333, 97 грн.;

3

за вересень 2007 року: 463 грн., - 129, 03 грн.. = 333, 97 грн.; за жовтень 2007 року: 470 грн., -130, 64 грн.. = 339, 36 грн.; за листопад 2007 року: 470 грн., - 130, 64 грн.. = 339, 36 грн.; за грудень 2007 року: 470 грн., - 130, 64 грн.. = 339, 36 грн..

Загальна сума за 2007 рік складає - 2242, 64 грн..

Щодо вимог позивачки призначити їй відповідно до ст. 15 Закону № 2811-XII допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 01 березня 2008 року_у розмірі - прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років щомісяця, з наступним підвищенням щомісяця в зв'язку з підвищенням розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, до закінчення строку передбаченої законом виплати колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно - правових відносин.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно -правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

При цьому судова колегія зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Тобто, суд вважає, що слід визнати неправомірними дії відповідача в частині нарахуванні та виплаті позивачці державної допомоги по догляду за дитиною в період з січня

2007 р. по грудень 2007 року включно, оскільки відповідач фактично порушив положення ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", та відмовити в стягненні недоплати державної допомоги по догляду за дитиною за 2008 р. у розмірі 3192 оскільки в даному випадку відповідач діє на підставі ст. 23 Закону України "Про Державний бюджет України на

2008 рік" яким встановлено наступне:

"Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунок на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн."

Названий Закон ніким не оскаржений і не відмінений, тому відповідачем застосований вірно.

В той же час, оскільки відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Враховуючи, що розподіл доходів та видатків в країні визначається Законом України «Про державний бюджет України», який є основним та головним фінансовим нормативним актом на відповідний рік, а допомога при народженні дитини здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетами, суд вважає, що при визначенні розміру допомоги при народженні дитини слід керуватися не ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а абз.2 ч.2 ст. 56 Закон}' України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким було визначено порядок нарахування допомоги при народженні дитини.

Таким чином суд вважає, що допомога при народженні дитини у розмірі 8500 грн. відповідачем була призначена правомірно і що дії відповідача, в цій частині, були правомірними.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають задоволенню лише в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області перерахувати їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період 01 січня 2007р. - по 31 грудня 2007р..

В іншій частині позову необхідно відмовити за необгрунтованністю позовниг вимог.

4

При вирішенні питання про відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд враховує обставини справи, доводи, приведені в обґрунтування заподіяної моральної шкоди і враховуючи те, що з боку позивача суду не надано доказів стосовно спричиненої моральної шкоди, суд вважає, що вказана позивачем сума моральної шкоди є необгрунтованою і в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення в м. Павлоград Павлоградської міської ради Дніпропетровської області про перерахунок та стягнення заборгованості з виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити - частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення в м. Павлоград Павлоградської міської ради Дніпропетровської області по нарахуванню і виплаті на користь ОСОБА_1 сум державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з червня по грудень 2007 року включно - неправомірни м и.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення в місті Павлограді Павлоградської міської ради на користь ОСОБА_1 відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» суму недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з червня 2007р. по грудень 2007 р. включно в сумі 2242, 64 грн..

Стягнути з державного бюджету м. Павлограда ( код.: 24237540, банк "ГУДКУ" в Дніпропетровській області, МФО банка: 805012) на користь ОСОБА_1 витрати по справі, а саме послуги адвоката в розмірі 5% від стягнутої суми - 112, 13 грн..

В іншій частині позову відмовити.

Заяву на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення .

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Павлоградський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.