Ухвала суду № 43628716, 15.04.2015, Оболонський районний суд міста Києва

15.04.2015 Справа № 756/4495/15-к

Провадження № 1-кп/756/382/15

Унікальний № 756/4495/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Римара Є.П.

при секретарі - Яворській О.М.

за участю прокурора ФЕДОРЕНКО М.В., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такого, що народився в м. Києві, громадянина України, українця, такого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України, -

Оболонський районний суд м. Києва, -

в с т а н о в и в:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується в наступному: в вересні 2014 року, в невстановлений час, перебуваючи біля станції метро «Петрівка» в приміщенні кафе «МакДональдз», що за адресою: м. Київ, пр-т. Московський, 12А, громадянин ОСОБА_1 погодився на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), перереєструвати на своє ім'я (в якості спеціального повіреного МКК «АВАНТ ГРУП ЛТД» реєстраційний номер 147606) суб'єкт підприємницької діяльності - юридичної особи, а саме: ТОВ «РЕНФОРД ГРУП» (ЄДРПОУ 39194920) в органах державної влади за грошову винагороду, в розмірі 300 дол. США.

В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а саме: ТОВ «РЕНФОРД ГРУП» (ЄДРПОУ 39194920) за грошову винагороду, в розмірі 300 дол. США., без наміру здійснювати господарську діяльність, передбачену статутом вказаного товариства, з метою його подальшого використання іншою особою.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, 15 вересня 2014 року, в денний час доби, перебуваючи біля станції метро «Петрівка» в приміщенні кафе «МакДональдз», що за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 12А,усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, не маючи наміру на придбання та прийому статутного капіталу ТОВ «РЕНФОРД ГРУП» (ЄДРПОУ 39194920), переслідуючи корисливу мету, вніс до офіційного документу, який видається та посвідчуються засновником ТОВ «РЕНФОРД ГРУП» (ЄДРПОУ 39194920), який посвідчує факти, що мають юридичне значення та надають певні права, а саме: статуту ТОВ «РЕНФОРД ГРУП» (ЄДРПОУ 39194920) та Протоколу установчих зборів засновників № 15 ТОВ ТОВ «РЕНФОРД ГРУП» (ЄДРПОУ 39194920) від 11.09.2014 року в новій редакції завідомо неправдиві відомості щодо:

у п.2.5.1 про те, спеціальним повіреним учасника товариства є громадянин України ОСОБА_1, який фактично, наміру створювати дане підприємство і бути його учасником не мав і в подальшому, права учасника товариства не використовував та обов'язки учасника товариства не виконував. у п.4, мети та предмету діяльності ТОВ «РЕНФОРД ГРУП» (ЄДРПОУ 39194920), які фактично ОСОБА_1 виконувати наміру не мав; у п.2.4 частки ОСОБА_1 спеціального повіреного учасника товариства, яка становить 100% статутного капіталу товариства, що становить 100% голосів загальних зборів учасників дорівнює 502000 грн., який нібито належить ОСОБА_1 (спеціальному повіреному учасника товариства), однак вказані кошти фактично у власності ОСОБА_1, не перебували, і, відповідно, до статутного капіталу товариства ним не вносились. у п.7 щодо обов'язків учасників товариства та виконавчого органу, які фактично ОСОБА_1 не виконував, а також не робив вклади в порядку та розмірі та засобами, що передбачені установчими документами.

Того ж дня, у невстановлений слідством час, після підписання статуту ТОВ «РЕНФОРД ГРУП» (ЄДРПОУ 39194920) ОСОБА_1, перебуваючи біля станції метро «Петрівка» в приміщенні кафе «МакДональдз», що за адресою: м. Київ, пр.-т Московський, 12-Апередав, вищевказаний статут та інші документи необхідні для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особиневстановленій досудовим розслідуванням особі (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), отримавши від неї грошову винагороду у розмірі 500 гривень

16.09.2014 р. на підставі підписаних ОСОБА_1 документів ТОВ «РЕНФОРД ГРУП» (ЄДРПОУ 39194920) у відділі Державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Шевченківського району реєстраційної служби ГУ юстиції в м. Києві, що за адресою: м. Київ, бул. Т. Шевченка, 26/4, невстановленою слідством особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) надані вказані документи тапроведено державну перереєстрацію ТОВ «РЕНФОРД ГРУП» (ЄДРПОУ 39194920), про що здійснено відповідний запис за номером 10741070006049232.

В подальшому ОСОБА_1 ніякої участі у веденні господарської діяльності ТОВ «РЕНФОРД ГРУП» (ЄДРПОУ 39194920) не приймав.

Згідно з висновком експерта №465 від 27.03.2015 року підпис в графі «Міжнародна комерційна компанія «АВАНТ ГРУП ЛТД.», в особі ОСОБА_1» на 15-му аркуші статуту ТОВ «Ренфорд груп» від 16.09.2014 року - виконано, ймовірно, гр. ОСОБА_1, підписи в графах «Сторінку заповнив» на 1-7 аркушах оригіналу реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців -форми №4 від 15.09.2014 року, - виконано, ймовірно, гр. ОСОБА_1

30 березня 2015 р. між прокурором прокуратури Оболонського району міста Києва ФЕДОРЕНКО М.В., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12015100050001521, та гр. ОСОБА_1, в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

У відповідності до даної угоди, прокурор та підозрюваний ОСОБА_1, дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1, за ч.1 ст.205-1 КК України. Підозрюваний ОСОБА_1 зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного злочину. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді обмеження волі строком на 1 рік із застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним строком в 1 рік.

У відповідності до ст. 76 КК України на гр. ОСОБА_1 покладено наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця роботи проживання або навчання, а також отримана згода підозрюваного на його призначення. Підозрюваний також взяв на себе інші зобов'язання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт, зокрема, повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

При цьому, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст.ст. 277, 291 КПК України, обвинувачення має бути логічним і конкретним, виходячи з об'єктивно встановлених обставин кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 91 КПК України в обвинуваченні повинні бути зазначені форма вини, мотив і мета вчинення злочину.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26 червня 1990 року, зі змінами та доповненнями, обвинувачення повинно бути сформульовано з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.

У порушення вищезазначених вимог, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 містить численні недоліки, що зумовлює неконкретність пред'явленого йому обвинувачення.

Так, обвинувачений, визнаючи свою провину, суду пояснив, що дійсно у вересні 2014 р. він спілкувався з невідомою особою в кафе «МакДональдз», що за адресою: м. Київ, пр-т. Московський, 12А, в районі метро «Петрівка», де в значну кількість документів, зокрема статут, реєстраційні картки та інші, поставив свій підпис, надав копії своїх власних документів, зокрема паспорту, потім вони поїхали до нотаріуса, де він, ОСОБА_1, також підписував доручення на невідому особу, однак його не читав. Що відбувалося далі з документами він не знає, бути директором фірми та здійснювати господарську діяльність не збирався, а лише бажав отримати за це матеріальну винагороду.

Крім того обвинувачений також зазначив, що ніяких інших відомостей в реєстраційні документи, крім свого підпису, у тому числі будь-яких недостовірних відомостей у будь-якому вигляді він не вносив.

Крім того, вказуючи на спосіб вчинення злочину, орган досудового розслідування не зазначає яким саме шляхом, беручи до уваги місце вчинення (кафе «МакДональдз»), відсутність будь-якої орг. техніки (комп'ютер, принтер, печатка), ОСОБА_1 вчинив даний злочин, зокрема внесення недостовірних відомостей. Не пояснив дану обставину і сам обвинувачений.

Крім того, в обвинувальному акті відсутня інформація стосовно дати та часу вчинення обвинуваченим злочину, а беручи до уваги пояснення обвинуваченого з приводи динаміки розвитку фактичних обставин, в тому числі і оформлення документів у нотаріуса, подальше їх переоформлення в реєстраційній службі, суд приходить до висновку, що орган досудового розслідування не вчинив жодної обов'язкової процесуальної дії з даного приводу.

Крім того, при викладі формулювання обвинувачення, орган досудового розслідування не в повному обсязі встановив і фактичні обставини події, оскільки з долучених до провадження документів видно, що обвинуваченим також підписувались і реєстраційні картки ТОВ «РЕНФОРД ГРУП», однак в провину останньому дана обставина не ставилась, що на думку суду свідчить про упередженість та однобічність органу досудового розслідування.

Зазначені недоліки обвинувального акту та угоди на думку суду є суттєвими, наявність яких унеможливлює призначення їх до судового розгляду, оскільки беззаперечним правом обвинуваченого є право бути обізнаним у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують, із зазначенням фактичних обставин інкримінованого правопорушення.

Таким чином, враховуючи неконкретність обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_1, суд вважає, що призначення обвинувального акту та угоду до розгляду порушить його право на захист.

При цьому, органом досудового розслідування за реального існування вищезазначених обставин та реальної можливості не встановлено особу, на яку ОСОБА_1 у нотаріуса оформлено доручення, та на підставі якої в подальшому «начебто невідомою особою» в реєстраційній службі проводилась подальша перереєстрація ТОВ «РЕНФОРД ГРУП».

Будь-яких процесуальних рішень з даного приводу органом досудового розслідування не прийнято.

Така вибіркова та однобічна позиція органу досудового розслідування в з'ясуванні фактичних обставин справи на думку суду є додатковою та самостійною обставиною, яка ставить під сумнів обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_1 в цій частині.

Крім того, в проведеному по провадженню експертному дослідженню зазначено наступне: «підпис в графі «МКК «АВАНТ ГРУП ЛТД» в особі ОСОБА_1 на 15-му аркуші оригіналу статуту ТОВ «РЕНФОРД ГРУП» від 16.09.2014 р. виконано ймовірно ОСОБА_1».

У той же час, будь-якого зв'язку ОСОБА_1 з МКК «АВАНТ ГРУП ЛТД» матеріали провадження не містять, що в свою чергу також свідчить про поверховість та однобічність досудового розслідування.

За таких обставин, зважаючи на системний аналіз зазначеного вище, суд приходить до висновку, про те, що стороною обвинувачення в судовому засіданні не доведено факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, при цьому обвинувачення ОСОБА_1 в цілому має сумнівну основу, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом»(див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), і дана обставина на думку суду є достатньою підставою для відмови у затвердженні угоди.

З урахуванням викладеного та керуючись ч. 7 ст. 474, ч. 3 ст. 314 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості від 30 березня 2015 р. укладеної між прокурором прокуратури Оболонського району міста Києва ФЕДОРЕНКО М.В. та громадянином ОСОБА_1

Повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

Роз'яснити учасникам кримінального провадження про недопущення повторного звернення з угодою в одному кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: Є.П. РИМАР