Ухвала суду № 43627888, 16.04.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/5667/14 Головуючий у І інстанції Корніієнко С.В.Провадження № 22-ц/780/2168/15 Доповідач у 2 інстанції Поліщук М. А.Категорія 46 16.04.2015

УХВАЛА

Іменем України

16 квітня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Поліщука М.А.,

суддів: Лащенка В.Д., Сушко Л.П.

при секретарі: Бобко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Садівницьке товариство «Граніт» про усунення перешкод та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати ОСОБА_3 повернути спірну ділянку дороги в початковий стан, зрізати верхній шар дороги на 70 см та стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Свій позов обґрунтовував тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0988 га, що розташована на території Порадівської сільської ради СТ «Граніт», а ОСОБА_3 є його сусідкою, земельна ділянка якої розташована навпроти його земельної ділянки.

Посилався на те, що ОСОБА_3 без його згоди та згоди садівницького товариства змінила рельєф дороги, яка проходить між ділянками НОМЕР_1 і НОМЕР_2, шляхом вивозу на дорогу загального користування будматеріалів (шматків бетону, глини, цегли), вирівняла дорогу і засипала її щебенем, в зв'язку з чим земельна ділянка позивача стала на 70 см нижчою. Вказував, що внаслідок таких дій він не має можливості нормально зайти на свою ділянку та заїхати автотранспортом.

На його численні звернення відповідач реагує в грубій формі, що принижує його честь, гідність та завдає моральної шкоди, яку обґрунтовував неможливістю нормально існувати, порушенням життєвих умов і зв»язків.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповноту встановлених обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що діями відповідача порушені його права на землю та, що саме відповідач причетна до переобладнання дороги та зміни її рельєфу.

Крім того, судом заначено, що враховуючи, що спірна дорога перебуває у власності садівницького товариства «Граніт», то позивачем відповідно до ст..16 ЦК України обрано невірний спосіб захисту своїх інтересів, так як право на звернення до суду мала лише громадська організація або державна установа, до повноважень якої відноситься використання відповідних земель.

Колегія суддів погоджується із такими висновками, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Статтею 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, передбачених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

3. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,0988 га, яка розташована у СТ «Граніт» на території Порадівської сільської ради, для ведення садівництва, що підтверджується державним актом на право власності НОМЕР_3 від 12 червня 2000 року (а.с. 6-7).

ОСОБА_3 є сусіднім землекористувачем і між земельними ділянками сторін проходить дорога загального користування, яка не перебуває в користуванні чи власності сторін спору.

Протоколом загальних зборів садівницького товариства «Граніт» від 5 липня 2014 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 зобов'язано повернути спірну ділянку дороги в початковий стан, зрізати верхній шар дороги на 20-30 см та зробити уклін, який задовольняє обидві сторони (а.с. 19).

Встановивши вказані обставини справи, з врахуванням доказів сторін на підтвердження - заперечення позову, вимог матеріального права, на які позивач посилався на підтвердження обґрунтованості позову, суд прийшов до законного і обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Вбачається і встановлено судом, що ОСОБА_2 вважає незаконними та такими, що порушують його право на користування належною йому земельною ділянкою дії ОСОБА_3 по зміні нею рельєфу земельної ділянки, а саме дороги загального користування, яка проходить між земельними ділянками сторін.

Садівницьке товариство «Граніт» в своїй заяві до суду від 28.01.2015 року підтримує вимоги позивача і зазначає про неодноразові попередження на адресу ОСОБА_3 щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_2

Проте позивач відповідно до вимог ст..ст.10, 60 ЦПК України не надав доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_3 здійснила дії щодо зміни рельєфу ділянки дороги, в чому саме ці дії виразились та яким чином вони порушують права позивача.

Недоведеними також є вимоги про заподіяння діями відповідача моральної шкоди позивачу, оскільки такі вимоги є похідними від доведеності вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Крім цього, в протоколі загальних зборів садівницького товариства «Граніт» від 5.07.2014 року зобов»язано обох сторін спору повернути спірну ділянку дороги в початковий стан, зрізавши верхній шар дороги на 20-30 см.

Обгрунтовано суд вказав у рішенні також на те, що спірна дорога загального користування, яка пролягає між земельними ділянками сторін, перебуває у власності садівницького товариства «Граніт», а тому ОСОБА_2 обрав неналежний відповідно до ст..16 ЦК України спосіб захисту.

ОСОБА_2 не довів свого позову, що є його обов»язком відповідно до вимог ст..ст.10,60 ЦПК України.

За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно визначив правовідносини сторін, зібраним доказам дав належну правову оцінку і прийшов до законного і обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги на те, що суд порушив змагальність сторін відповідно до ст..10 ЦПК України, прийняв до уваги лише сторону відповідача є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи.

Як вбачається із матеріалів справи, суд взяв до уваги пояснення сторін, покази свідків та письмові докази і виходячи із предмету, правових підстав позову, доказів на його підтвердження, ухвалив оскаржуване рішення.

Інші доводи апеляційної скарги про неповноту встановлених обставин справи, неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права не заслуговують на увагу і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: