Вирок № 43627131, 15.04.2015, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/298/15-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015 року смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Прищепи Т.П.

за участю секретаря с/з Букши О.В.

прокурора Василюка Н.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Ємільчине, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015060160000061 від 27 лютого 2015 року, по обвинуваченню

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, працюючого заправником АЗС «Авіаком» в смт Ємільчине, Житомирської області, не військовозобов'язаного, ІПН НОМЕР_1, не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, тобто злочинів передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, за обвинувальним актом з підписаною сторонами угодою про визнання винуватості від 27 березня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

В період з кінця жовтня 2014 року до кінця лютого 2015 року ОСОБА_2, неодноразово надавав своїм знайомим приміщення будинку та літньої кухні домоволодіння покійного батька ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_1, де він постійно проживає сам, для систематичного незаконного вживання, шляхом куріння, рослин коноплі, які є особливо небезпечним наркотичним засобом - КАНАБІСОМ, оббіг якого заборонено.

Так 26 лютого 2015 року в 13.10 год. працівниками міліції Ємільчинського РВ УМВС України в Житомирській області, в будинку та літній кухні домоволодіння покійного ОСОБА_3, де постійно проживає ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, було виявлено та вилучено подрібнені суміші рослинного походження зелено - коричневого кольору, які згідно висновків хімічних експертиз № 25219, № 2/220 від 27.02.2015 року, мають ботанічні ознаки рослин коноплі, містять основні психоактивні компоненти коноплі тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом - КАНАБІСОМ, оббіг якого заборонено, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 72,036 грам, а також було виявлено та вилучено відрізок офольгового паперу сріблясто - сірого кольору, яким була обгорнута горловина пляшки, на поверхнях яких виявлено нашарування речовини коричневого кольору, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи № 2/220 від 27.02.2015 року, містить основний психоактивний компонент коноплі - тетрагідроканабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - екстрактом канабісу, отриманим внаслідок сухої перегонки, загальною масою в перерахунку на суху речовину 0,116 грам, які ОСОБА_2 незаконно зберігав в даному домоволодінні для особистих потреб, без мети збуту.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне зберігання наркотичних засобів без мети збуту та за ч. 1 ст. 317 КК України як умисне незаконне надання приміщення будинку та літньої кухні для незаконного вживання наркотичних засобів.

27 березня 2015 року між старшим прокурором прокуратури Ємільчинського району Житомирської області, юристом ІІІ класу Василюком Назарем Михайловичем, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора кримінальному провадженні № 12015060160000061, з одного боку, та ОСОБА_2, з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні прокуратури Ємільчинського району Житомирської області за адресою: смт Ємільчине, вул. Леніна, буд. 55-А, Житомирської області, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з угодою прокурор та ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 317 КК України, ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, а саме за ч. 1 ст. 309 КК України - арешт строком на три місяці, за ч. 1 ст. 317 КК України - три роки позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України - за сукупністю злочинів застосовуючи поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки та покладанням обов'язків передбачених п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Після роз'яснення обвинуваченому його прав та наслідків укладання угоди про визнання винуватості, ОСОБА_2 просив суд затвердити угоду. Прокурор просить затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений у судовому засіданні просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди.

Злочини, у вчиненні яких ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочинами середньої тяжкості, від яких потерпілих немає.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Ємільчинського району Житомирської області, юристом ІІІ класу Василюком Р.М. та обвинуваченим ОСОБА_2 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_2 незаконно зберігав наркотичні засоби без мети збуту та надавав приміщення будинку та літньої кухні для незаконного вживання наркотичних засобів, а тому його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, за якими належить призначити ОСОБА_2 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати стягнути з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 27 березня 2015 року про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Ємільчинського району Житомирської області, юристом ІІІ класу Василюком Назарем Михайловичем та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, за якими призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27 березня 2014 року покарання:

за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 3 (трьох) місяців арешту;

за ч. 1 ст. 317 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим терміном 2(два) роки.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов`язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Процесуальні витрати затрачені науково - дослідним експертно - криміналістичним центром м. Житомир в розмірі 1075 (одна тисяча сімдесят п'ять) грн. 20 коп. стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі вказаного центру, який знаходиться за адресою: вул. Старий Бульвар, буд. 18, м. Житомир, 10008, кошти перерахувати на:

- отримувач: УДКСУ у м. Житомир;

- банк отримувача: ГУДКСУ в Житомирській області, МФО - 811039;

- код ЗКПО: 38035726;

- р/р: 31117115700002, в призначенні вказувати код класифікації доходів: 24060300.

Речові докази: наркотичний засіб КАНАБІС (марихуана) масою 72,036 грам (у висушеному стані) та 0,116 грам (у висушеному стані),які зберігаються в спеціальному приміщенні УМВС України в Житомирській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості, відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК України може бути оскаржений обвинуваченим та його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя: Т. П. Прищепа