Ухвала суду № 43627002, 15.04.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/866/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Луньова Т.М. Провадження № 22-ц/773/667/15 Категорія: 24 Доповідач: Данилюк В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Данилюк В. А.,

суддів Шевчук Л.Я., Подолюка В.А.,

при секретарі Вергуну Т.С.,

з участю представника позивача Ткачук А.А.,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом комунального підприємства теплових мереж «Ковельтепло» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу по оплаті комунальних послуг за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 березня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 березня 2015 року, яким даний позов задоволено.

Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь комунального підприємства теплових мереж «Ковельтепло» (р.р.260013013488 Ощадбанк №6303, м. Ковель, МФО 303398 код 30514446) 111 грн. 73 коп. ( сто одинадцять грн. 73 коп.) боргу по оплаті комунальних послуг.

Вирішено питання щодо стягнення судового збору.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала, просить її задоволити, представник позивача Ткачук А.А. апеляційну скаргу заперечила, просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не спростовано тієї обставини, що належна відповідачам площа приміщення квартири у квартирі спільного заселення АДРЕСА_1 становить 35,9 кв. м., а тому нарахування позивачем щомісячної плати за централізоване теплопостачання з розрахунку вказаної площі є обґрунтованим і підставним.

Такі висновки суду є правильними і ґрунтуються на встановлених судом обставинах справи та нормах матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1, п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. п. 29, 30 Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За нормами ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Судом правильно встановлено і це підтверджується належними доказами, що відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_2, а також їх дітям ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належить приміщення (кімнати) загальною площею 35,9 кв. м., житловою площею 24,6 м.кв. у квартирі спільного заселення АДРЕСА_1.

Одноосібним власником іншого приміщення у вказаній квартирі спільного заселення загальною площею 12,1 м.кв., житловою площею 8,6 м.кв. є ОСОБА_6.

За змістом ч.2 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення (споживачем таких послуг є саме власник жилого приміщення.

16 серпня 200 року між ПТМ «Ковельтепло» та ОСОБА_3 укладено договір № 2/1137 вн про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за умовами якого ПТМ «Ковельтепло» зобов'язувався надавати комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у вищевказану квартиру, а ОСОБА_3 - їх своєчасно оплачувати за встановленими тарифами.

З наданого позивачем розрахункового листа вбачається, що станом на 01 лютого 2015 року відповідачі заборгували ПТМ «Ковельтепло» за надані їм послуги з централізованого опалення 1361,01 грн.. Оскільки до постановлення рішення відповідачами було частково сплачено борг, не оплаченими залишилося лише 111,73 грн., які суд першої інстанції стягнув з відповідачів.

Даний розрахунок ґрунтується на чинних тарифах на послуги з теплопостачання, а також на вказаній в технічній документації загальній (опалюваній) площі квартири, а тому підставно покладений судом першої інстанції в основу свого рішення.

За змістом ч.2 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення (споживачем таких послуг) є саме власник жилого приміщення.

Доводи відповідача про те, що плата за опалення безпідставно нарахована виходячи із опалюваної площі квартири - 35,9 кв.м., тоді як згідно договору, укладеного між сторонами, опалювальна площа становить 31,9 кв.м., не заслуговують на увагу виходячи із наступного.

Згідно з п.2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року, опалювана площа (об'єм) квартири (будинку садибного типу) - загальна площа (об'єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності від 15 грудня 2000 року (а.с. 25), витягу з реєстру права власності від 12.06.2012 року відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_2 на праві власності належить приміщення квартири спільного заселення за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 35,9 кв.м.. Та обставина, що у договорі про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 16.08.2010 року зазначена опалювальна площа 31,9кв.м., не впливає на правильність нарахування оплати за надані послуги з теплопостачання з тих підстав, що у тексті договору не було враховано, що відповідачам належить жиле приміщення загальною площею 35,9 кв.м., оскільки, зазначаючи опалювальну площу 31,9 кв.м, позивач фактично поділив площу загального користування між двома співвласниками, що не відповідає наявним у співвласників ОСОБА_3, ОСОБА_2 та власника іншого жилого приміщення квартири спільного заселення ОСОБА_6 свідоцтвам про право власності.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду, оскільки були предметом дослідження судом першої інстанції, і судом дано їм вірну юридичну оцінку.

Рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16 березня 2015 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді