Ухвала суду № 43622181, 15.04.2015, Чортківський районний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2015 р. Справа № 607/8396/14-к

Номер провадження1-в/608/24/2015

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суду судді Парфенюка В. І.

з участю секретаря Смаглій О.Р.

прокурора Маржана Р.В.

представника Чортківського слідчого ізолятора Бакуна Т.Б.

засудженого ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові клопотання засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, не одруженого, освіта вища, жителя АДРЕСА_1, засудженого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2014 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 Кримінального кодексу України до трьох років позбавлення волі, про застосування до нього Закону України "Про амністію у 2014 році",--

ВСТАНОВИВ:

Засуджений ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про застосування до нього ст. 6 Закону України "Про амністію у 2014 році".

Вислухавши пояснення засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які просять застосувати щодо засудженого ст. 6 Закону України "Про амністію у 2014 році" та скоротити наполовину невідбуту частину покарання; представника Чортківського слідчого ізолятора Бакуна Т.Б. та прокурора, які просять відхилити клопотання із-за його безпідставності, суд приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 8 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, підлягає скороченню наполовину невідбута частина покарання засудженим, що відбувають покарання у виді позбавлення волі на певний строк, які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статей 1-5 цього Закону.

Згідно ст. 11 Закону України "Про амністію у 2014 році", особам, яким скорочується невідбута частина покарання, визначення нового строку покарання обчислюється з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 19 квітня 2014 року.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм Закону України "Про амністію у 2014 року" слідує, що ст. 6 Закону України "Про амністію у 2014 році" може бути застосована до осіб, які на день набрання чинності цим Законом вже відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 визнано винним за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2014 року. Також у вироку зазначено, що строк відбування покарання ОСОБА_2 рахується з 23 квітня 2014 року.

Таким чином, на день набрання чинності Законом України "Про амністію у 2014 році" ОСОБА_2 не був засудженим та не відбував покарання за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 грудня 2014 року.

Крім цього, вимоги Закону України "Про амністію у 2014 році"щодо засудженого ОСОБА_2 застосованими бути не можуть, оскільки засуджений належить до категорії осіб, визначених ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні", на яких не поширюється амністія.

Так, положеннями ст. 4 указаного Закону визначено перелік категорій осіб, щодо яких не може бути застосована амністія, до яких віднесено у тому числі осіб які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_2 двічі судимий за умисні тяжкі злочини, а саме: 17 лютого 2011 року за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу Українита 10 грудня 2014 року за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ст. 88 Кримінального кодексу Україниособа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості. Судимість має правове значення у разі вчинення нового злочину, а також в інших випадках, передбачених законами України.

Положеннями п. "в" ч. 1 ст. 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні"можливість застосування амністії до особи не ставиться у залежність від відбуття покарання чи початку перебігу строку погашення судимості, які у випадку засудження особи до покарання у виді позбавлення волі згідно зі ст. 89 Кримінального кодексу Українирозпочинаються після відбуття особою покарання. Правове значення у даному випадку має сам факт наявності судимості, а не факт початку обчислення строків її погашення.

Таким чином, доводи засудженого про те, що судимість за злочин, за який він відбуває покарання не повинна враховуватись судом при застосуванні амністії, не відповідають вищевказаним положенням кримінального закону.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_2 щодо застосування до нього ст. 6 Закону України "Про амністію у 2014 році" задоволенню не підлягає, оскільки він не є суб'єктом, на якого поширюється дія зазначеного Закону.

Керуючись ст.ст. 6, 11 Закону України "Про амністію у 2014 році", суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про застосування до нього Закону України "Про амністію у 2014 році".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги апеляційному суду Тернопільської області через Чортківський районний суд протягом семи днів з часу її оголошення.

Суддя: В. І. Парфенюк