Рішення № 43621295, 14.04.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/3671/15

Справа № 522/19112/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л. В.,

при секретарі - Герасименко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «Дельта Банк» 10.10.2014 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 166 592,53 гривень та судових витрат у розмірі 1665,93 грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 29.08.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 343/ФКВІП-07, згідно з умовами якого Банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 40 000 дол. США, строком з 20.02.2008 року до 28.08.2022 року, зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 14,4 % річних. 30.06.2010 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір про передачу активів, згідно якого ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 343/ФКВІП-07 від 29.08.2007 року. ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, про що неодноразово повідомлялася в тому числі шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань за кредитним договором. У зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором у ОСОБА_1 перед Банком, станом на 11.09.2014 року, утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 166 592,53 грн.

В судове засідання 14.04.2015 року не з'явився представник позивача ПАТ «Дельта Банк» - Матвєєв В.Ю. (діє на підставі довіреностей 12.02.2015 року) (а.с.42) але надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, хоча повідомлявся належним чином у встановленому порядку про час, дату та місце судового засідання, поважних причин щодо неявки суду не представив, чим позбавив суд можливості вислухати його думку по суті.

Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у його відсутність, згідно ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у порядку ст.ст. 224-225 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.08.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 343/ФКВІП-07, згідно з умовами якого Банк надав ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 40 000 дол. США, строком з 20.02.2008 року до 28.08.2022 року, зі сплатою відсоткової ставки в розмірі 14,4 % річних. (а.с.5-11). До цього договору також додано в якості додатку Графік платежів за договором, який є невід'ємною частиною договору (а.с.12-13). 29.08.2007 року ОСОБА_1. підписав та був ознайомлений з графіком платежів до Договору.

Зі змістом, умовами та правовими наслідками зазначеного кредитного договору ОСОБА_1 був ознайомлений та згодний, про що свідчать його підпис на договорі та заява на видачу готівки №9609 від 29.08.2007р. і про отримання 40 000 долл сША що еквівалентно 202000 грн.(а.с.19).

Позивач умови кредитного договору виконав та надав відповідачу кошти, які зазначені у кредитному договорі, про що зазначено в позові.

Згідно п. 2.1. кредитного договору банк надає Позичальнику кредит шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок Позичальника за № 220300151648.

Згідно п.2.4. повернення кредиту здійснюється позичальником щомісячно частинами, в розмірі не менш 222 долл.США 23 центів по 20 число включно кожного місяця.

Згідно п.3.1. кредитного договору у забезпечення виконання усіх грошових зобов'язань Позичальника у повному обсязі за цим договором, Позичальник передає в заставу, а Банк приймає наступне нерухоме майно, а саме: квартира №3, що знаходиться за адресою по вул. Мечнікова 7 в м. Одесі, яка належить на праві власності відповідачу..

Згідно п.3.4.1. використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі а також повернути суму кредиту, і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на рахунки Банку в порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 4.2.1 кредитного договору Позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Графіку платежів до договору (якщо сторонами визначено такий графік та укладено додаток до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 28.08.2022 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору та/або умов відповідної угоди сторін.

Згідно п. 5.2. кредитного договору за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених договором, зокрема термінів повернення кредиту, процентів, комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні, та за офіційним курсом НБУ, якщо сума заборгованості виражена в іноземній валюті. Пеня нараховується за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, але в будь-якому випадку розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Згідно п. 7.3 Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного Сторонами взаємних зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦПК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 208 ЦК України, до правочинів, які слід вчиняти у письмовій формі належать, зокрема, правочини між фізичною та юридичною особою.

30.06.2010 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір передачі Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, який нотаріально засвідчено, та згідно якого ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 343/ФКВІП-07 від 29.08.2007 року, боржником за яким є ОСОБА_1, що підтверджується наявним у матеріалах справи Договором передачі активів за кредитами від 30.06.2010 року та копією зазначеного договору (а.с.21-25).

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 646833, позивач зареєстрований як ПАТ «Дельта Банк».

Відповідно до статей 512, 514 ЦК кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав (постанова Верховного Суду України від 2 жовтня 2012 р. у справі N 3-42гс12).

З огляду на зазначене суд вважає, що позивач має право вимоги про стягнення заборгованості по вказаному кредитному договору.

З позову вбачається, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує протягом тривалого часу, не здійснює відповідні платежі згідно графіку погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором у ОСОБА_1 перед ПАТ «Дельта Банк», станом на 11.09.2014 року, виникла заборгованість в сумі 166 592,53 гривень, з яких:

- сума заборгованості за кредитом - 151 453,90 гривень.;

- сума заборгованості за відсотками - 15 138,63 гривень.

Довідка по заборгованості доданий до матеріалів справи (а.с.15).

З матеріалів справи також вбачається, шо Банк надсилав відповідачу 06.08.2014р. досудову вимогу на заборгованість у розмірі 12672,15 долл США (а.с.18).

Отже, допустивши прострочення кредиту, відповідач порушив не тільки свої зобов'язання, а й вимоги законодавства України.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

В разі прострочення повернення чергової частини кредиту позикодавець (Банк) відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями статей 530, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.

Жодних доказів щодо сплати коштів за цим договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.

На момент розгляду справи доказів погашення кредиту та сплати комісій, відсотків, пені, штрафу, інфляційних збитків у суду не має.

Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача всієї суми заборгованості за кредитом є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору.

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказами.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 441 (три тисячі чотириста сорок одна) гривня, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 62026634 від 09.09.2013 року, на зазначену суму (а.с.1).

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору у розмірі 1665,93 грн. (а.с. 1).

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності повного задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними а також такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 10, 57, 60, 88 ч.1, 169 ч.4, 179, 197, 208-209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України; ст.ст.. 1, 3, 15,16, 509,512,514, 524, 525, 526, 530, 533, 536, 546, 610-612, 626, 627-629, 631, 638, 639, 1046-1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.) Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат - задовольнити.

2.) Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, І.П.Н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020, р./р. 373980009, МФО 380236) заборгованість за Договором кредиту на придбання нерухомості та заставу нерухомості № 343/ФКВІП від 29 серпня 2007 року у розмірі 166 592 (сто шістдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто дві) гривні 53 копійки, з яких:

- сума заборгованості за кредитом 151 453,90 гривень.;

- сума заборгованості за відсотками - 15 138,63 гривень.

3.) Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, І.П.Н. НОМЕР_1) на користь на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020, р./р. 373980009, МФО 380236) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1665 (одна тисяча шістсот шістдесят п'ять) гривень 93 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

14.04.2015