Рішення № 43618209, 14.04.2015, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

14.04.2015

провадження 2/331/232/15

справа 331/9550/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Смолки І.О.,

при секретарі Жовнерчук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах і в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2, третя особа: міське комунальне підприємство «Основаніє», про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах і в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, який уточнила і в яком зазначила, що з 1991 року ОСОБА_3 (тітка позивачки) та чоловік тітки ОСОБА_4 проживали в квартирі АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, в квартирі залишилась проживати його дружина ОСОБА_3

Згідно рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08 листопада 2007 року у цивільній справі № 2-2249/07, за ОСОБА_3 визнано право на жилу площу в квартирі АДРЕСА_1, та зобов'язано КП ВРЕЖО Жовтневого району укласти з ОСОБА_3 (замість) ОСОБА_4 договір найму на зазначене жиле приміщення замість померлого чоловіка.

ОСОБА_3 захворіла онкологічною хворобою. Відповідно, їй був необхідний постійний догляд. У 2007 році, ОСОБА_3 попросила позивачку переїхати до неї, оскільки дітей, рідних братів чи сестер у тітки не має, а чоловік помер.

Тому, у 2007 році, позивачка разом з сином ОСОБА_2 вселились до ОСОБА_3, та стали постійно проживати у квартирі АДРЕСА_1, оглядати за тіткою, сплачували комунальні послуги за квартиру, проводили ремонтні роботи у квартирі.

Здоров'я ОСОБА_3 все більше погіршувалось, а, враховуючи те, що квартира належить міській раді, тітка вирішила приватизувати квартиру АДРЕСА_1.

Доказом того є довіреність № 2271 від 24 травня 2013 роки, про те, що ОСОБА_3 уповноважує позивачку приватизувати на її ім'я квартиру АДРЕСА_1.

Також, 24 травня 2013 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла спірну квартиру на випадок смерті позивачці.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.

Позивачкою було здійснено поховання померлої ОСОБА_3

Іншого житла, аніж квартири АДРЕСА_1 в позивачки та її сина не має.

Померла ОСОБА_3 висловила свою волю на приватизацію займаного приміщення, що підтверджується довіреністю від 24.05.2013 року, більш того позивачка здійснювала на виконання довіреності збір необхідних документів, але через смерть ОСОБА_3 не встигла вчинити всі необхідні дії для приватизації квартири.

Окрім того, на виконання довіреності від 24.05.2013 року позивачка в інтересах ОСОБА_3 встигла подати заяву до керівника органу приватизації МКП «Основаніе» про передачу в приватну власність спірної квартири.

Житлові чеки на приватизацію померлою ОСОБА_3 не використовувались

Враховуючи те, що померла ОСОБА_3 склала заповіт на ім'я позивачки, те, що вона висловила волю на приватизацію спірної квартири, що вона мала право на приватизацію вказаної квартири, позивачка вважає, що має повне право на спадкування за заповітом квартири АДРЕСА_1.

Позивачка просить суд визнати за нею та ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом від 24 травня 2013 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала на підставах, зазначених у позові.

Представник відповідача і третьої особи проти позову заперечує, надала письмові заперечення, пояснивши, що законних підстав для задоволення позову не має.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

судом встановлено, що двокімнатна квартира АДРЕСА_1 є власністю територіальної громади в особі Запорізької міської ради та знаходиться на балансі МКП «Основаніє». В зазначеній квартирі постійно мешкала та була зареєстрована ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивачка ОСОБА_1 та її син ніколи не були зареєстровані у спірній квартирі.

Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суди повинні враховувати положення частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України, якою встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Відповідно до частини 1 статті 5 Житлового кодексу України, державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).

Особливим способом набуття права приватної власності громадян і юридичних осіб є приватизація державного майна, яку насамперед слід розглядати як підставу для припинення права державної власності.

Згідно статті 345 Цивільного кодексу України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Квартира АДРЕСА_1 є комунальною власністю територіальної громади міста Запоріжжя та належить до об'єктів приватизації. Зазначене підтверджується технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1, виданим товариством з обмеженою відповідальністю Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації у 2013 році та поясненнями балансоутримувача зазначеного будинку МКП «ОСНОВАНІЄ».

Умови і порядок набуття фізичними та юридичними особами у власність майна в результаті приватизації регулюються Конституцією України, Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 та іншими нормативно-правовими актами.

Діють ці норми окремо від загальних норм цивільного законодавства про виникнення права власності і лише у випадку, коли законами та іншими нормативними актами про приватизацію окремі відношення не врегульовані, застосовуються відповідні норми ЦК.

Отже, згідно з положенням статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Відповідно до частин 1,3 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами, організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

В даному випадку органом приватизації житла є районна адміністрація Запорізької міської ради по Жовтневому району.

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, тощо, де мешкають два і більше наймачів (далі квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Як вбачається зі позовної заяви та доданих до неї документів, громадянка ОСОБА_3 займала зазначене вище житлове приміщення на умов найму на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 08.11.2007, справа № 2-2249/07. .

Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 (надалі - Положення від 16.12.2009 № 396) визначений порядок звернення громадян до органу приватизації, які виявили бажання приватизувати займане ними житло.

Пунктом 18 Положення від 16.12.2009 № 396, визначений виключний перелік документів, які громадянин зобов'язаний подати до органу приватизації (районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району).

Так, відповідно до зазначеного вище пункту Положення від 16.12.2009 № 396 оформлена заява на приватизацію квартири, довідка про склад сім'ї та займані приміщення та інші документи повинні були бути поданні громадянкою ОСОБА_3 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району, а не до МКП «ОСНОВАНІЄ», як зазначає у своїй позовній заяві громадянка ОСОБА_1: «...Окрім того, на виконання довіреності від 24.05.2013 року я, в інтересах ОСОБА_3 встигла подати заяву до керівника органу приватизації МКП «Основаніє» про передачу в приватну власність спірної квартири....».

З огляду на зазначене вище позивачка ОСОБА_1, яка діяла інтересах ОСОБА_3 на підставі довіреності від 24.05.2013, до органу приватизації -районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району будь-якої заяви на приватизацію квартири з необхідними документами не подавала, і тому орган приватизації і не здогадувався, що громадянка ОСОБА_3 виявила бажання приватизувати займане нею житло.

МКП «ОСНОВАНІЄ» є балансоутримувачем зазначеного будинку, а не органом приватизації.

Отже, враховуючи зазначене та вимоги чинного законодавства, яке регулює питання приватизації державного житлового фонду, в обґрунтування своїх позовних вимог посилання позивачки ОСОБА_1 на Пленум Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», а саме «....Якщо квартира (будинок) не була передана у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського (щодо громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено при наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири у власність наймачеві....» є безпідставними.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Жовтневим ВДРАЦС реєстраційної служби ЗМУЮ, громадянка ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідно до позовної заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів, за життя громадянка ОСОБА_3 до районної адміністрації Запорізької міської ради по Жовтневому району із заявою на приватизацію квартири не зверталась.

На підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартира АДРЕСА_1 у власність громадянці ОСОБА_3 не передавалась, а отже є комунальною власністю територіальної громади міста Запоріжжя і на буття права власності на неї в порядку спадкування позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є безпідставним.

Керуючись ст..ст.10,11,212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Смолка І.О.