Постанова № 43616581, 07.04.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2015 р. Справа №908/4645/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Кухар В.І.,

при секретарі Катренко І.С.,

за участю представників:

позивача – не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (вх.№413 З/2 від 21.01.2015р.) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК СПУТНИК" (вх.№415 З/2 від 21.01.2015р.), на рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2014р. у справі №908/4645/14,

за позовом 1. Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя,

2. Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради, м. Запоріжжя,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК СПУТНИК", м. Запоріжжя,

про внесення змін до договору, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.12.2014р. (суддя Давиденко І.В.) позов Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради задоволено частково.

Внесено зміни до пунктів 3.1 та 3.3 Договору оренди від 18.09.02. № 955, укладеного між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, Департаментом освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТК СПУТНИК" та викладено їх в такій редакції:

"3.1. Орендна плата визначається на підставі рішення Запорізької міської ради від 06.04.11. № 47 та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.95. № 786 і складає 46635,15 грн. на рік.

3.3. Орендна плата перераховується орендарем згідно рахунків Балансоутримувача - Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради на розрахунковий рахунок № 35426203078533 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 37573094 щомісячно не пізніше 10 числа, наступного за звітним. Орендна плата становить 3971,76 грн.".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК СПУТНИК" на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради 1218,00 грн. судового збору.

В іншій частині позову – відмовлено.

Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2014р. у справі №908/4645/14 скасувати та прийнято нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та вирішити питання про повернення з Державного бюджету України на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради переплачений судовій збір у розмірі 1827,00 грн.; стягнути з ТОВ "ОТК СПУТНИК" на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради 609,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015р. апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради у справі №908/4645/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.03.2015р.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції також не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2014р. у справі №908/4645/14 скасувати та прийнято нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК СПУТНИК" у справі №908/4645/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.03.2015р.

Враховуючи, що Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТК СПУТНИК" оскаржують в апеляційному порядку одне й те ж саме рішення місцевого господарського суду, а саме – рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2014р. у справі №908/4645/14, колегія суддів вважає необхідним об’єднати подані апеляційні скарги та розглядати їх в одному апеляційному провадженні у справі №908/4645/14.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (вх.№2467 від 16.02.2015р.), в якому зазначив, що апеляційну скаргу вважає необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.03.2015р. розгляд справи відкладався для надання сторонам можливості надати суду додаткові обґрунтовані пояснення та докази.

Додаткових обґрунтувань та пояснень сторонами надано не було.

У судове засідання 07.04.2015р. сторони своїх представників не направили, про причини неявки суд не сповістили, про час та місце розгляду справи належним чином були повідомлені.

Від відповідача у справі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№5290 від 02.04.2015р.), у зв'язку з участю представника в судовому засіданні в іншому суді.

Розглянувши надані клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, відповідно до п.п. 1, 2 зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, та неподання витребуваних доказів.

Судова колегія вважає, що відповідачу було надано можливість викласти та обґрунтувати свою позицію у справі, як у суді першої інстанції так і в апеляційному господарському суді. При цьому, позиція апелянта щодо незгоди з оскаржуваним рішенням повністю викладена в апеляційній скарзі, а усні пояснення були надані у попередньому судовому засіданні. Крім того, щодо посилань на те, що представник апелянта не може прийняти участь у судовому засіданні колегія суддів вважає необхідним зазначити, що чинне законодавство не обмежує учасників судового процесу певним колом осіб, які можуть представляти їх в суді та надає змогу скористатися своїм правом участі у судовому засіданні, надіславши іншого представника.

Враховуючи наведене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, а отже клопотання апелянта про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також, враховуючи те, що розгляд справи вже відкладався, зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах доводи апелянтів, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

18.09.2002р. між Управлінням комунальної власності міської ради (правонаступником якого є: Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради), Управлінням освіти міської ради (правонаступником якого є: Департамент освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради) (далі – орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТК СУПУТНИК" (далі – орендар) укладено договір оренди окремо стоячої будівлі (споруди) № 955 (далі – договір оренди).

Відповідно до п. 1.1 договору оренди зазначено, що орендодавець на підставі наказу Управління комунальної власності міської ради "Про передачу в оренду об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя суб’єктам підприємницької діяльності" №161 від 09.08.2002р. передає, а орендар приймає в строкове платне користування окремо стоячу будівлю (споруду), загальною площею 362,0 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, вул. 14 Жовтня, 13, яка знаходиться на балансі Управління освіти міської ради, вартість якої визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою (залишковою вартістю) 51388,00 грн., станом на 25.08.2002р.

Відповідно до п.п. 10.1, 10.7 договору оренди, цей договір діє з 18.09.2002р. до 18.09.2012р., строком на 10 років. В разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Позивачі вказують на те, що жодна зі сторін не заявила про припинення договору оренди, в зв’язку з чим, договір продовжив свою дію на той самий строк і на тих самих умовах, тобто, - до 18.09.2022р.

З матеріалів справи вбачається, що 1-й позивач, на виконання статті 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", листами: №5936/01/01-07 від 04.12.2013р., №453/01/01-07 від 29.01.2014р., №1016/01/01-07/0835 від 04.03.2014р., №2049/01/01-072591 від 14.05.2014р. повідомив відповідача про необхідність здійснення ним оплати послуг з оцінки об’єкта оренди вартістю 1300,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач листами №43 від 08.02.2014., та №143 від 16.04.2014. відмовив у здійсненні оплати послуг з оцінки майна.

04.07.2014р. між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експертно-консультаційний центр" укладено договір про проведення незалежної оцінки майна №б/н від 04.07.2014р. (далі – договір оцінки).

З матеріалів справи вбачається, що після отримання звіту з оцінки майна, 1-м позивачем була підготовлена додаткова угода до договору оренди від 10.07.2014р. про внесення змін до п.п. 3.1, 3.3 договору, відповідно до якої було здійснено перерахунок розміру орендної плати на підставі ринкової вартості об’єкту оренди.

Вказана вище додаткова угода від 10.07.2014р. була направлена на адресу відповідача супровідним листом №3198/01/01-07 від 14.07.2014р.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТК СУПУТНИК" листом №266 від 30.07.20014р. повернуло Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради вказану вище додаткову угоду від 10.07.2014р. без підпису.

Наведене стало підставою для звернення Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради до господарського суду Запорізької області 05.11.2014р. із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК СУПУТНИК", в якій просили внести зміни до пунктів 3.1 та 3.3 договору оренди від 18.09.2002р. №955, укладеного між позивачами та ТОВ "ОТК СУПУТНИК", виклавши їх у такій редакції:

"3.1 Орендна плата визначається на підставі рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011р. №47 та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 і складає 46635,15 грн. на рік.

3.3 Орендна плата перераховується орендарем згідно рахунків Балансоутримувача - Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради на розрахунковий рахунок № 35426203078533 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 37573094 щомісячно не пізніше 10 числа, наступного за звітним. Орендна плата за березень 2014 р. становить 3971,76 грн.".

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачі вказують на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТК СУПУТНИК" порушило вимоги чинного законодавства України, в зв’язку з тим, що відповідачем не була підписана додаткова угода від 10.07.2014р. до договору оренди, відповідно до якої встановлено нову орендну ставку.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено вище, відповідно до п.п. 10.1, 10.7 договору оренди передбачено, що цей договір діє з 18.09.2002р. до 18.09.2012р., строком на 10 років. В разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

В зв’язку з тим, що матеріали справи не містять заяви про припинення договору оренди, суд першої інстанції правомірно встановив, що даний договір продовжив свою дію на той самий строк і на тих самих умовах, тобто до, - 18.09.2022р.

Пунктом 10.10 договору оренди передбачено, що взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються чинним законодавством.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" в редакції станом на час продовження дії договору оренди встановлено, що оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

Згідно з положеннями пункту 2. Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995р. №629 (далі – Методика) в редакції станом на час продовження дії договору оренди, оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов'язково проводиться перед укладенням договору оренди та перед продовженням (поновленням) договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого договору остання оцінка об'єкта оренди була проведена більш як три роки тому.

Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України вказано, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування; зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом; зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно зі статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 3 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Пунктами 1, 2 Методики оцінки вартості об'єктів оренди, встановлено, що згідно її положень проводиться оцінка майна державних підприємств, установ та організацій, іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), що передається в оренду, а саме:

- цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць);

- нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) та іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств (машин, устаткування, інших облікових одиниць основних засобів, нематеріальних активів та інших цінностей, що виділяються у самостійний об'єкт оренди згідно із законодавством);

- майна, що не увійшло до статутних (складених) капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Оцінка об'єктів оренди проводиться з метою визначення вартості таких об'єктів, згідно з положеннями (національними стандартами) оцінки майна та цією Методикою з урахуванням положень (стандартів) бухгалтерського обліку для відображення її в Договорі оренди та використання під час розрахунку орендної плати. Оцінка обов'язково проводиться перед укладенням Договору оренди та перед продовженням (поновленням) Договору оренди у разі, коли на момент продовження дії такого Договору остання оцінка об'єкта оренди була проведена більш як три роки тому.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, для продовження договору оренди законодавством встановлено необхідність проведення оцінки об’єкта оренди для визначення орендної плати.

Крім того, згідно з пунктом 3.6 договору оренди передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї зі сторін у разі зміни методики її розрахунку, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правомірно встановлена наявність підстав для зміни розміру орендної плати, у зв’язку із проведенням оцінки ринкової вартості об’єкту оренди, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Разом з тим, відповідно до положень пунктів 4, 5 статті 188 Господарського кодексу України, в разі, якщо сторони не досягли згоди щодо змін договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що 1-м позивачем була підготовлена додаткова угода до договору оренди від 10.07.2014р. про внесення змін до п.п. 3.1, 3.3 договору, та розрахунок орендної плати, відповідно до якого було здійснено перерахунок розміру орендної плати на підставі ринкової вартості об’єкту оренди, а саме визначено:

"1.Пункти 3.1, 3.3 розділу 3 "Орендна плата" викласти в новій редакції:

"3.1 Орендна плата визначається на підставі рішення Запорізької міської ради від 06.04.11. № 47 та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.95. № 786 і складає 46635,15 грн. на рік.

3.3 Орендна плата перераховується орендарем згідно рахунків Балансоутримувача - Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради на розрахунковий рахунок № 35426203078533 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 37573094 щомісячно не пізніше 10 числа, наступного за звітним". Орендна плата за березень 2014 р. становить 3971,76 грн.".

2. Дія п. 1 цієї Додаткової угоди розповсюджується на правові відносини, які виникли до її укладання, а саме: з 01.03.2014р.

3. Додаток №2 до зазначеного договору вважати таким, що втратив чинність."

Також, як вбачається з матеріалів справи до вказаної додаткової угоди позивачем надався додаток №3 до договору оренди "Розрахунок орендної плати", згідно якого наводився розрахунок орендної плати з 01.03.2014 року та вказувалось, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Як вже було зазначено вище вказана додаткова угода була повернута відповідачем без підпису.

При цьому, позивачі звернулись до суду першої інстанції із позовом про внесення змін до пунктів 3.1 та 3.3 саме до основного договору та не просили місцевий господарський суд винести рішення, яким було б внесено зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди у відповідній редакції.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Пунктом 4 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

При цьому, статтею 54 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що подана до господарського суду позовна заява повинна містити зміст позовних вимог та обставини, яким позивач їх обґрунтовує, тобто предмет та підстави позову; зміна підстав та предмету позову виходить за межі компетенції суду, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Реалізуючи передбачене статтею 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб’єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Натомість, вирішуючи спір, суд повинен надати об’єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Як вже зазначалось, позивачі подали позов про внесення змін до пунктів основного договору, які вже змінювались шляхом укладення відповідних додаткових угод від 26.08.2004р., 30.07.2007р., 25.01.2010р., 29.04.2011р., та не просили суд укласти додаткову угоду №3 із наданим до неї розрахунком орендної плати, відмова у підписанні відповідачем якої, стала підставою для звернення позивачів до суду.

Відповідне робить неможливим вірне визначення розміру орендної плати, яка буде підлягати сплаті щомісячно у відповідності до вимог чинного законодавства та особливостей даного договору та порушує механізм внесення змін до договору шляхом укладення додаткових угод до нього, в яких зокрема повинно бути зазначено, що у зв’язку із новою зміною пунктів договору, попередні зміни втрачають свою силу (так, в редакції додаткової угоди №3 яка направлялась відповідачу, вказувалось, що додаток №2 до основного договору втрачає чинність).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність обраного позивачами способу захисту порушених прав шляхом подання позовної заяви вказаного змісту. Зміна підстав та предмету позову не належить до компетенції суду.

Крім того, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов. Вичерпного переліку умов, істотних для договорів оренди (найму), ЦК України і ГК України не містять. Однак за змістом статей 759 - 762 ЦК України слід дійти висновку, що істотними для даного виду договорів є умови про предмет договору, плату за користування майном та строк такого користування (п.2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна").

Що ж до договорів оренди державного та комунального майна, то стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає умови, які є істотними для даних договорів, причому відповідно до статті 12 цього Закону договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Водночас не виключається можливість передачі розбіжностей, що виникають при укладанні договору оренди, на вирішення господарського суду. У такому випадку договір оренди вважається укладеним з моменту набрання законної сили відповідним рішенням господарського суду і на умовах, зазначених у цьому рішенні.

Отже, колегія суддів зауважує, що суд не має право вносити зміни до договорів та встановлювати правовідносини на минулий час, оскільки договір вважається зміненим з дня набрання чинності рішення суду.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи вище викладене, дійшла висновку про відсутність правових підстав для захисту права позивача обраним ним шляхом, через що у задоволенні позову слід відмовити.

Встановивши, що позов не підлягає задоволенню, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2014р. у справі №908/4645/14 підлягає скасуванню, апеляційна скарга відповідача задоволенню.

Щодо апеляційної скарги 1-го позивача колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, а саме в частині повернення з Державного бюджету України на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради переплаченого судового збору у розмірі 1827,00 грн. (оригінал платіжного доручення від 15.09.2014р. №586 знаходиться в матеріалах справи). Проте в іншій частині в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з підстав її необґрунтованості.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, 3 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТК СПУТНИК" задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.12.2014р. у справі №908/4645/14 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Повернути Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, код ЄДРПОУ 37573068) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. за платіжним дорученням від 15.09.2014р. №586.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 14 квітня 2015 року.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.І. Кухар