Рішення № 43616446, 14.04.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

14 квітня 2015 року № 927/1370/13

По первісному позову:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГКОМ",

вул. Дружби, 27-А, с. Новомиколаївка, Іванівський район, Херсонська область, 75410

поштова адреса: пр. Миру, 52, м. Генічеськ, Херсонська область, 75500

Відповідач за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТНОПРОДУКТ",

с. Бутівка, Городнянський район, Чернігівська область, 15115

Предмет спору: про стягнення 270 184,00 грн.

По зустрічному позову:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТНОПРОДУКТ",

с. Бутівка, Городнянський район, Чернігівська область, 15115

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГКОМ",

вул. Дружби, 27-А, с. Новомиколаївка, Іванівський район, Херсонська область, 75410

поштова адреса: пр. Миру, 52, м. Генічеськ, Херсонська область, 75500

Предмет спору: про визнання недійсним договору № 2-07-12 від 01 липня 2012 р.

Колегія суддів:

Головуючий суддя Фетисова І.А., судді Лавриненко Л.М., Фесюра М.В.

Представники сторін:

від позивача по первісному позову - відповідача по первісному позову:

не з'явився

від відповідача по первісному - позивача по зустрічному позову:

Коленченко О.О. д. 032/1-09 від 25.02.2015 року

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача за договором №1-07-12 від 01.07.2012 року основного боргу в розмірі 214282 грн., 3% річних в розмірі 4280 грн., суму штрафних санкцій у розмірі 51622,20 грн. В обґрунтування позову позивачем надано договір № 02-07-12 від 01.07.2013 року, додаток №1 до договору №02-07-12 від 01.07.2012 року та акт виконаних робіт від 01.12.2012 року до договору № 01-07-12 від 01.07.2012 року.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про невизнання позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 31.10.2013 р. змінено назву відповідача по справі Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Етнопродукт».

В судове засідання 26.11.2013 року відповідачем по первісному позову було подано клопотання про зупинення провадження по справі №927/1370/13 у зв'язку з порушенням господарським судом Херсонської області провадження у справі №923/1612/13 за позовом ТОВ "ЕТНОПРОДУКТ" до ТОВ "Югком" про визнання договору №2-07-12 від 01 липня 2013 року недійсним. В обгрунтування поданого клопотання надана Ухвала господарського суду Херсонської області про порушення провадження у справі №923/1612/13 за позовом ТОВ "ЕТНОПРОДУКТ" до ТОВ "Югком" про визнання недійсним договору.

26.11.2013 р. ухвалою господарського суду Чернігівської області було зупинено провадження по справі 927/1370/13 до розгляду в господарському суді Херсонської області справи № 923/1612/13.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 25.02.2015 р. провадження по справі 927/1370/13 поновлено та призначено розгляд справи на 04.03.2015 р.

03.03.2015 року відповідачем подано клопотання, в якому відповідач, посилаючись на ст.15 Закону України "Про судоустрій України" та ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України, просить суд призначити колегіальний розгляд даної справи у зв'язку зі складністю справи та задля забезпечення безсторонності та неупередженості судового розгляду справи.

Судом, з урахуванням п.1, пп.5 рішення зборів суддів, оформленого протоколом №13 від 25.10.2013 року, задоволено клопотання відповідача про призначення колегії.

Згідно Розпорядження № 02-01/05 від 04.03.2015 року, автоматизованою системою документообігу суду визначено членів колегії: суддів Лавриненко Л.М. та Фесюра М.В.

А тому, розгляд справи здійснюється колегією суддів: головуюча суддя Фетисова І.А., судді Лавриненко Л.М. та Фесюра М.В.

В судовому засіданні 17.03.2015 року відповідачем по первісному позову подано зустрічну позовну заяву, просить визнати недійсним договір № 2-07-12 від 01.07.2012 р., яким обґрунтовані вимоги позивача. Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.03.2015 р. прийнято зустрічну позовну заяву для розгляду з первісною позовною заявою, присвоєно спільний номер справам 927/1370/13.

Крім того, в зустрічній позовній заяві, відповідачем по первісному позову заявлено клопотання про призначення судово-криміналістичної експертизи та визначено коло запитань, а саме : - Яким чином виконаний підпис від імені СТОВ "Нива" (Сахацького Петра Станіславовича), на договорі №2-07-12 від 01.07.2012 року про збирання зернових культур, на Додатку №1 до Договору №2-07-12 від 01.07.2012 року "Порядок проведення розрахунків та умови виконання робіт", Акті виконаних робіт від 01.11.2012 року (за допомогою технічних засобів чи писальним приладом)?; - Чи виготовлені (виконані) підписи та печатки сторін у різний час порівняно з датою оригінального документу?; - Яким способом нанесений відтиск печатки від імені СТОВ "Нива" на наведених вище документах?; - У якій послідовності виконувались реквізити названих документів (підпис, відтиск печатки, текст документа)?; -Чи нанесений відтиск печатки (штампа) від імені СТОВ "Нива" у той час, яким датований документ?.

Розгляд клопотання позивача по зустрічному позову, судом було відкладено до наступного судового засідання, з огляду на відсутність в судовому засіданні представника позивача по первісному позову, який має бути проінформований про використання відповідачем по зустрічному позову права на подання зустрічного позову та подане клопотання.

Окрім того, в ухвалі від 17.03.2015 року було зазначено, що позивач по первісному позову має право надати свої доводи та міркування з приводу поданого відповідачем зустрічного позову та клопотання про призначення експертизи, право на визначення коло питань експерту, питання оплати експертизи та визначення установи, якій може бути призначено проведення експертизи.

Відповідачем по первісному позову (позивачем по зустрічному позову) надані суду письмові пояснення, які залучені до матеріалів справи.

Відповідачем по зустрічному позову відзив на позов не надано.

Судова кореспонденція направлена 25.02.2015 року, 04.03.2015 року, 17.03.2015 року, 26.03.2015 року позивачу по первісному позову на адресу вул. Дружби, 27-А, с. Новомиколаївка, Іванівський район, Херсонська область, 75410, та 75500, м.Геніческ, Херсонська область, пр.Миру, 52 повернулась з довідкою форми 20 відділення зв'язку "за зазначеною адресою не проживає, адресат вибув".

В судовому засіданні 26.03.2015 року судом вчинено дії по отриманню Спеціального витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , з метою з'ясування місцяреєстрації ТОВ "Югком". Спеціальний витяг, долучений до матеріалів справи, свідчить про місцезнаходження юридичної особи вул. Дружби, 27-А, с. Новомиколаївка, Іванівський район, Херсонська область, 75410, що відповідає адресі, на яку судом здійснюється направлення судової кореспонденції.

Господарським судом Чернігівської області здійснено направлення судової кореспонденції на адресу позивача, зазначену в позовній заяві як поштова адреса, 75500 Херсонська обл. м. Генічеськ, пр. Миру, 52. Процесуальні документи повернулись на адресу суду з відміткою відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що процесуальні документи господарського суду Чернігівської області були направлені відповідачу по справі за вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб адресою, явка відповідача обов'язковою не визнавалась, суд приходить висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача.

Рішення в частині зустрічного позову приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника відповідача по первісному позову (позивача по зустрічному позову ), з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача по первісному позову, що вбачається з тексту позовної заяви , про стягнення боргу в розмірі 214282 грн., 3% річних в розмірі 4280 грн., суму штрафних санкцій у розмірі 51622,20 грн на підставі договору №1-07-12 від 01.07.2012 року та акту виконаних робіт від 01.12.2012 р. за №1-07-12.

При цьому, суд відзначає, що позовна заява - документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. З аналізу норм діючого в Україні законодавства, а також теоретичних засад доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст, є предмет та підстави позову.

Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу. Натомість, підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

А тому, наявність доведеності позивачем юридичного факту впливає на оцінку судом обставин справи.

Відповідно до змісту наданого позивачем до позовної заяви договору № 2-07-12 від 01.07.2013 р. замовник (СТОВ «Нива», назву якого змінено на ТОВ «Етнопродукт», про що зазначено в ухвалі господарського суду Чернігівської області від 31.10.2013 р.) доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати для замовника комплекс агротехнічних та інших робіт - збирання зернових культур.

Відповідно до п. 3.3 договору розрахунки між сторонами проводяться у строк 30 банківських днів з моменту виконання робіт, сільськогосподарською продукцією, за середньозваженими цінами реалізації і попиту, що склалися на біржовому ринку України на момент розрахунку, у заліковій вазі базисних кондицій згідно з вимогами Державних стандартів при заготовках і поставках.

Відповідно до п. 3.4 договору розрахунки можуть проводитись іншою продукцією чи грошима за письмовою згодою сторін.

Відповідно до п. 4.1 договору термін виконання робіт встановлюється з 01 липня 2012 р. по 1 листопада 2012 р. включно.

Згідно додатку № 1 до договору № 2-07-12 від 01.07.2012 р. сторонами визначена вартість робіт по збиранню зернових - 260 грн./га, обсяг робіт - 274,5 га, до сплати - 71370 грн., збирання сумішей з гречки - 280 грн./га, обсяг робіт - 510,4 га, до сплати - 142912 грн. Загальна сума - 214282 грн.

Позивачем як доказ в обґрунтування позовних вимог додано до позовної заяви надано фотокопію акту виконаних робіт до договору № 1-07-12 від 01.07.2012 р. на суму 214282 грн., датований 01.12.2012 р.

Зі змісту наявної у матеріалах справи позовної заяви вбачається, що в якості визначення підстав позову, позивач зазначає договір №1-07-12 від 01.07.2012 року та акт виконаних робіт до нього та те , що звертається за захистом порушеного права з посиланням , зокрема, і на вимоги ст. 193 ГК України, відповідно до якої суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору.

Таким чином, позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на договір №1-07-12 від 01.07.12 року та акт №1-07-12 від 01.12.12 року, в той час до позову як доказ надає фотокопію договору №2-07-12 від 01.07.2013 року.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Положеннями ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що юридичний зміст господарського зобов'язання становлять взаємопов'язані права та обов'язки його учасників (сторін). Під правом розуміється можливість кредитора вимагати від іншої сторони вчинення певного діяння (дії або бездіяльності), а під обов'язком - необхідність для боржника вчинення цього діяння. При цьому, зазначене правовідношення може мати більш складний характер, оскільки кожна із сторін може виступати і як боржник, і як кредитор, тобто бути одночасно носієм і прав, і обов'язків.

Згідно з ч.1 ст.179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Таким чином, для встановлення наявності або відсутності господарського зобов'язання у сторін у справі є необхідним встановлення факту правовідносин , в тому числі й на підставі укладеного договору.

Ухвалами суду від 31.10.2013 року, 17.03.2015 року, 26.03.2015 року неодноразово витребувалось у позивача по первісному позову примірник договору №1-07-12 від 01.07.2012 року, який є підставою заявленого позову. Однак , позивачем вимоги суду не виконано, надано договір №1-07-12 від 01.07.2012 року.

Позивачем по первісному позову заяви про зміну підстав заявленого позову суду не подавалось.

За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи примірника договору №1-07-12 від 01.07.2012 року, суд констатує про відсутність можливості встановлення по матеріалам справи юридичного факту існування правовідносин сторін за договором №1-07-12 від 01.07.2012 року.

Окрім того, фотокопія акта виконаних робіт №1-07-12 від 01.12.2012 року не містить однозначних та чітких домовленостей сторін щодо порядку, строків оплати робіт, що свідчить про відсутність умов зобов'язального характеру по порядку, строкам оплати відповідачем по первісному позову .

А тому суд приходить до висновку, що позивачем за первісним позовом не доведено та не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують факт укладення між сторонами договору №1-07-12 від 01.07.2012 року, який є підставою заявлених позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги позивача за первісним позовом є недоведеними, в позові має бути відмовлено.

Позивач по зустрічному позову просить визнати недійсним договір № 2-07-12 від 01.07.2012 р.

Позивач в зустрічній позовній заяві посилається на те, що договір № 2-07-12 від 01.07.2012 р., додаток № 1 та акт виконаних робіт є недійсними, в зв'язку з тим, що вважає їх підробленими. Підписи сторін на зазначених документах є підробленими. Факт підробки полягає в тому, що було використано пусті листі з печаткою (або в т.ч. підписом директора товариства) а лише потім через деякий час нанесений текст документу (договору та додатків до нього). Позивач посилається, що у нього відсутній даний договір, що в свою чергу дає підстави стверджувати про незаконне та протиправне виникнення документів, які є підставою для заявлення позовних вимог по даній справі.

Позивачем по зустрічному позову в письмових поясненнях зазначено, що вимоги позивача по первісному позову обґрунтовані укладенням між сторонами договору № 1-07-12 від 01.07.2012 р. про збирання зернових культур. Зазначає що в матеріалах справи міститься договір № 2-07-12 від 01.07.2013 р., при цьому в матеріалах справи міститься додаток № 1 до договору № 02-07-12 від 01.07.2012 р. та акт виконаних робіт по договору № 1-07-12 від 01.07.2012 р. В матеріалах справи відсутній договір № 1-07-12 від 01.07.2012 р. та додаток № 1 до договору № 1-07-12 від 01.07.2012 р. На думку позивача по зустрічному позову плутаниця в документах мала місце під час їх підробки, оскільки підставами для первісного позову є договір № 1-07-12 від 01.07.2012 р., додаток № 1 до договору № 1-07-12 та акт від 01.12.2012 р. (згідно позовної заяви ТОВ «Югком» та письмових пояснень).

Таким чином, позиція позивача по зустрічному позову містить обґрунтування припущення підробки керівником товариства договору № 2-07-12 від 01.07.2012 р. й таке припущення має бути доведено саме позивачем по зустрічному позову.

З метою встановлення факту, чи було дійсно підроблено договір № 2-07-12 від 01.07.2012 р. необхідним є призначення проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи документу , з огляду на мотивацію заявлених вимог.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.03.2015 р. позивача по зустрічному позову - відповідачу по первісному позову (ТОВ "Етнопродукт") було зобов'язано надати: документи на підтвердження необхідності проведення експертизи, належні документи товариства з підписом директора Сохацького П.С. та печаткою товариства, вчинені станом на липень 2012 року та липень 2013 року, визначити позицію в письмовому вигляді щодо оплати експертизи та експертної установи, визначити вид експертизи яку просить призначити, примірники належним чином завірені договору 02-07-12 від 01.07.2012 року та всі наявні до нього додатки ат акти.

Позивачем по зустрічному позову витребувані документи суду не надані.

А тому, заявлене , в зустрічній позовній заяві відповідачем по первісному позову, клопотання про призначення судово-криміналістичної експертизи з огляду на запропоновані питання, не надання позивачем по зустрічному позову необхідних документів для проведення експертизи, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18) якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, окрім наявних в матеріалах справи, на час проведення судового засідання, як і клопотань про витребування доказів, сторонами суду не надано.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.01.2014 р. в задоволенні позову ТОВ «Етнопродукт» до ТОВ «Югком» про визнання недійним договору № 2-07-12 від 01.07.2012 р. по справі 923/1612/13 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р. по справі 923/1612/13 рішення господарського суду Херсонської області від 14.01.2014 р. по справі 923/1612/13 залишено без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Етнопродукт» без задоволення.

При цьому, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р. по справі 923/1612/13 встановлено, що сторонами помилково зазначено дати укладення договору 01.07.2013 року замість 01.07.2012 року та встановлено виконання сторонами умов договору, про що свідчить акт виконаних робіт від 01.12.2012 року .

Таким чином, вищезазначеними судовими рішеннями, встановлено факт укладення сторонами договору № 2-07-12 від 01.07.2012 р. та існування між сторонами правовідносин по договору № 2-07-12 від 01.07.2012 р.

При цьому, враховуючи описані вище висновки суду по первісному позову, позивачем по первісному позову існування правовідносин у сторін по договору №1-07-12 від 01.07.2012 року не доведено.

А тому, заявлений спосіб захисту - визнання недійсним договору № 2-07-12 від 01.07.2012 р. та, враховуючи встановлений судовими рішеннями факт існування між сторонами правовідносин саме по договору № 2-07-12 від 01.07.2012 р. не впливає на підтвердженням факту існування правовідносин по договору №1-07-12 від 01.07.2012 року та відновлення чи захист інтересів позивача по зустрічному позову не відбудеться..

За таких обставин, враховуючи вищеописане, зустрічний позов також є необґрунтованим та задоволенню не підлягає..

Керуючись ст.ст. 11,16 Цивільного кодексу України, ст.173,174,179 ГК України, ст.ст.1, 22,33,49,60,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позовних вимог по первісному позову відмовити.

2. В задоволенні позовних вимог по зустрічному позову відмовити.

Повне рішення складено 16 квітня 2015 року

Головуючий суддя І.А. Фетисова

Судді Л.М. Лавриненко

М.В. Фесюра

.