Рішення № 43616076, 15.04.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015 р. Справа № 917/585/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ пром снаб" (вул.Червоноармійська, буд. 3, офіс 620, м. Полтава, 36000)

до Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Куйбишева, буд. 22-а, м. Полтава, 36000)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопол Плюс" (провулок Спортивний, буд. 4, м.Полтава, 36014)

про стягнення 26555,68 грн.

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: Ярошенко Р.І.

від відповідача: Омельченко М.А.

від третьої особи: не з'явились

Розглядається позовна заява про стягнення 26555,68 грн., у тому числі 18176,00 грн. основного боргу згідно договору постачання № 30/08 від 30.08.2012р., 1363,20грн. Пены, 5706,32 грн. інфляційних, 1310,16 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 15.04.2015р. суд розпочав розгляд справи по суті.

Відповідач у відзиві позовні вимоги визнав у повному обсязі

Третя особа в письмових поясненнях повідомила про правомірність позовних вимог.

Суд встановив, що підстави для відкладення розгляду справи згідно ст. 77 ГПК України відсутні. В судовому засіданні 15.04.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між філією "Гадяцький райавтодор" ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (покупець) та ТОВ "Екопол-плюс" (постачальник) було укладено договір постачання № 30/08 від 30.08.2012р. (далі - Договір) та додатки (специфікації) № 1, № 2, та № 3 до нього (а.с.17-25).

За умовами п.1.1 Договору ТОВ "Екопол-плюс" як постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця (відповідача), а покупець зобов'язався прийняти і оплатити наступний товар: котельне пальне (надалі по тексту - товар).

Згідно п.3.4. Договору вартість транспортних послуг зазначається в накладних та узгоджується додатково.

В специфікаціях №№ 1, 2, 3 сторони узгодили вид автопослуг, кількість та ціну товару (а.с.23-25).

На виконання умов Договору та специфікацій ТОВ "Екопол-плюс" поставив відповідачу товар (котельне пальне) у кількості 29519 літрів та надав послуги з перевезення товару на загальну суму 245556,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 23 від 02.09.2012р., № 28 від 18.09.2012р., № 30 від 25.09.2012р., товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів № 1 від 02.09.2012р., № 7 від 18.09.2012р., № 8 від 25.09.2012р., податковими накладними від 02.09.2012р., 18.09.2012р., 25.09.2012р., довіреностями № 113 від 02.09.2012р., № 127 від 18.09.2012р., № 136 від 25.09.2012р. (а.с.26-28, 30-32, 34-37, 39-40).

На оплату вказаного товару та наданих послуг ТОВ "Екопол-плюс" виписав покупцю відповідні рахунки № 25 від 02.09.2012р., № 31 від 18.09.2012р., № 32 від 25.09.2012р. (а.с.29, 34, 39).

Таким чином, загальна вартість поставленого товару та послуг з його перевезення становить 245556,00 грн.

Відповідно до п. 4.3. Договору розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати покупцем протягом 30 днів з моменту отримання товару.

Відповідач за одержаний товар та послуги розрахувався частково, сплативши 227380,00 грн. Зазначене підтверджується виписками з банківського рахунку від 05.09.2012р., 14.09.2012р., 20.09.2012р., 03.10.2012р. (а.с.41-44).

Заборгованість в сумі 18176,00 грн. відповідачем не оплачена. Зазначене підтверджується двостороннє підписаним актом звірки взаємних розрахунків від 02.09.2012р.- 29.05.2013р. (а.с.45).

Гарантійним листом №01-18/02-2/1 від 06.01.2015р. ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" зобов'язався сплатити борг до 05.02.2015р., однак борг сплачено не було (а.с.46).

17 лютого 2015 року між ТОВ "Екопол-плюс" (первісний кредитор) та ТОВ "Топ пром снаб" (новий кредитор) було підписано договір № 3 про відступлення права вимоги (а.с.52)

Згідно пункту 1.1 Договору первісний кредитор передає належне йому право вимоги заборгованості від філії "Гадячський райавтодор" ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" згідно Договору постачання № 30/08 та додатків № 1, № 2, № 3 до нього в частині оплати на суму 18176,00 грн., а новий кредитор приймає право вимоги, яке належало первісному кредитору на суму 18176,00 грн.

Відповідно до пункту 1.2. Договору новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли згідно Договору постачання № 30/08, та додатків № 1, № 2, № 3 до нього, в частині оплати на суму 18176,00 грн. на умовах, що існують на момент укладення цього Договору.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідальність по зобов'язаннях філії несе Підприємство, в даному випадку ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

З огляду на викладене, ТОВ "Топ пром снаб" набуло право вимоги з відповідача сплати заборгованості на суму 18176,00 грн. та сплати відповідних санкцій за невиконання даного зобов'язання.

Відповідно до ч. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір постачання № 30/08 від 30.08.2012р. є змішаним, оскільки містить у собі елементи договору поставки та договору перевезення.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно пункту 7.3.7. Договору в разі порушення строків оплати товару, покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Позивачем на підставі вказаних норм заявлено вимоги про стягнення 1363,20 грн. пені, нарахованої за період з 25.10.2012р. по 25.04.2013р. (а.с.10).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час затримки, а також три проценти річних від простроченої суми.

За період 25.10.2012р. - 16.03.2015р. позивачем правомірно нараховано 1310,16 грн. - 3% річних та 5706,32 грн. - інфляційних за період 2013рік по лютий 2015р. (а.с.7-9).

Відповідач у відзиві від 15.04.2015р. визнав позовні вимоги у сумі 26555,68 грн., тобто у повному обсязі.

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання позову суд приймає рішення про задоволення позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 26555,68 грн. заборгованості підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Куйбишева, буд. 22-а, м. Полтава, 36024; ідентифікаційний код 32017261) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ пром снаб" (вул. Червоноармійська, буд. 3, офіс 620, м. Полтава, 36000; ідентифікаційний код 39452357) 18176грн. 00 коп. основного боргу, 1310грн. 16 коп. річних, 5706грн. 32 коп. інфляційних, 1363грн. 20 коп. пені, 1827грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано: 16.04.2015 р.

Суддя Безрук Т. М.