Рішення № 43615858, 15.04.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015 р. Справа№ 914/2505/14

За позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів,

про звільнення земельної ділянки та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 2' 078,07 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Кубара А.

Від прокуратури: не з'явився,

Представники:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Прокурором Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради подано позов до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про звільнення земельної ділянки та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 2' 078,07 грн.

Ухвалою суду від 15.07.2014 р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 28.07.2014 р. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду. У судовому засіданні 12.08.2014 р. оголошувалася перерва. Ухвалою суду від 09.09.2014 р. у задоволенні заяви прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено. Ухвалою суду від 09.09.2014 р. провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №813/4588/14.

Ухвалою суду від 08.04.2015 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 15.04.2015 р.

У судове засідання 15.04.2015р. прокурор та представник позивача не з'явилися, причин неприбуття не повідомили, вимог ухвали суду від 08.04.2015 р. не виконали. У попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначили, що оскільки термін дії договору оренди землі закінчився 29.12.2010 р. та не продовжувався, просили зобов'язати ФОП ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,04 га, на АДРЕСА_1, вартістю 793' 180,00 грн., привівши її у придатний для використання стан шляхом демонтажу всіх встановлених на ній об'єктів за власні кошти, та повернути її Львівській міській раді. Крім того, просили стягнути з відповідача 2' 078,00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття спірної земельної ділянки.

У судове засідання 15.04.2015 р. відповідач не з'явився, у попередніх судових засіданнях проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Зазначив, що укладений між Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1 договір оренди землі від 23.03.2006 р. є чинним до 22.03.2016 р. Додатково повідомив, що Відповідачем оскаржено до Львівського окружного адміністративного суду виданий Держсільгоспінспекцією у Львівській області Акт обстеження земельної ділянки від 05.06.2014 р. №50, Припис від 05.06.2014 р. та Постанову про накладення адміністративного стягнення.

Зважаючи на те, що визначений ст.69 ГПК України строк для вирішення спору закінчився, суд розглянув справу за відсутності учасників процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

Ухвалою Львівської міської ради від 29.12.2005 року №3042 "Про затвердження приватному підприємцю ОСОБА_1 проекту відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1" затверджено ПП ОСОБА_1 проект відведення земельної ділянки площею 0,04 га на АДРЕСА_1 в оренду терміном на 5 років за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для будівництва мийки автомобілів без оформлення права власності на тимчасові споруди, у тому числі в межах червоних ліній земельної ділянки площею 0,0355 га. з обмеженнями.

23.03.2006 року на підставі вказаної ухвали між Львівською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір оренди землі, за яким Львівська міська рада (орендодавець, позивач у справі) надає, а орендар (відповідач у справі) приймає у строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у АДРЕСА_1, для будівництва мийки автомобілів без оформлення права власності на тимчасові споруди.

В оренду передається земельна ділянка, кадастровий НОМЕР_1, загальною площею 0,0400 га, у тому числі під твердим покриттям - 0,0400 га (в т.ч. в межах червоних ліній - 0,0355 га) (п.2 договору).

Нормативна грошова оцінка землі становить 196' 872,00 грн. (п.5 договору).

Строк дії договору сторони погодили у п.8 договору - договір укладено на 5 років до 29 грудня 2010 р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п.43 Договору, цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Дія Договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п.37 Договору).

Договір зареєстровано в Львівській міській раді 23.03.2006р. за № Ш-514, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі Ш-2 вчинено відповідний запис.

Договір зареєстрований у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.07.2007 року за №04:07:438:01276 в книзі записів 04-4.

Актом приймання-передачі об'єкта оренди від 23.03.2006 року земельну ділянку площею 0,04 га. у АДРЕСА_1 було передано відповідачу.

Листом №4017/167 від 21.05.2014 р. Відділ Держземагенства у м. Львові повідомив Прокурора Шевченківського району про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0400 га на АДРЕСА_1 для земель комерційного використання у 2014 р. становить 793' 180,00 грн.

У Акті обстеження земельної ділянки №50 від 05.06.2014 р. зазначено, що ФОП ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,04 га у АДРЕСА_1. На вказаній ділянці збудована мийка для автомобілів. Земельна ділянка самовільно зайнята із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення в м. Львові. Документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою, не представлено, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України.

В Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.06.2014 р. №317, складеним державним інспектором сільського господарства Державної інспекції сільського господарства у Львівській області, зазначено, що ФОП ОСОБА_1 самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,04 га у АДРЕСА_1. На вказаній ділянці збудована мийка для автомобілів. Земельна ділянка самовільно зайнята із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення в м. Львові. Документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою не представлено, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки інспекцією винесено припис від 05.06.2014 р. №587, у якому вказано, що ФОП ОСОБА_1 самовільно зайнято земельну ділянку площею 0,04 га у АДРЕСА_1. На вказаній ділянці збудована мийка для автомобілів. Земельна ділянка самовільно зайнята із земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення в м. Львові. Документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою не представлено, чим порушено вимоги ст.ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України. Зобов'язано сторони усунути виявлені порушення вимог земельного законодавства в 30-денний термін.

Постановою №127 від 16.06.2014 р. Державної інспекції сільського господарства у Львівській області накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на ОСОБА_1 за порушення вимог ст.ст. 125,126 ЗК України, що підтверджується Протоколом про адміністративне правопорушення від 05.06.2014 р.№000365.

Рішенням від 27.06.2014 р. Державної інспекції сільського господарства у Львівській області щодо розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 на постанову у справі про адміністративне правопорушення від 16.06.2014 р. вирішено оскаржувану постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 р. адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано неправомірним та скасовано припис державної інспекції сільського господарства у Львівській області №387 від 05.06.2014 р., визнано неправомірним та скасовано розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (в межах населеного пункту) на суму 2' 078,00 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 23.10.2014 р. у справі №914/2876/14 позов ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано недійсним пункт 8 Договору оренди землі від 23.03.2006 року, укладеного між Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1, зареєстрованого у Львівській міській раді 23.03.2006р. за № Ш-514 та у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК 04.07.2007 року за №04:07:438:01276 в частині посилання в ньому про укладення договору до 29.12.2010 року; визнано Договір оренди землі від 23.03.2006 року, таким, що укладено на 5 (п'ять) років до 22.03.2011 року; визнано Договір оренди землі від 23.03.2006 року поновленим на той самий строк і на тих самих умовах до 22.03.2016 року; стягнуто з Львівської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3' 654,00 грн. судового збору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч.1 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.3 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Формами представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб (ч.2 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Даний позов заявлено Прокурором Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в межах наданих йому законодавством повноважень для захисту її прав, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування» та Земельним кодексом України.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р.).

Підставою для подання позову Прокурором Шевченківського району м. Львова стало самовільне захоплення ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 після закінчення терміну дії договору оренди землі, що підтверджувалося: Актом обстеження земельної ділянки №50 від 05.06.2014 р.; Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.06.2014 р. №317; Протоколом про адміністративне правопорушення від 05.06.2014 р. №000365 та Постановою №127 від 16.06.2014 р. Державної інспекції сільського господарства у Львівській області про накладення адміністративного стягнення. Крім того, згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (в межах населеного пункту), здійсненого Державною інспекцією сільського господарства у Львівській області сума шкоди, заподіяної ФОП ОСОБА_1, становить 2' 078,07 грн. Зазначені документи та договір оренди землі від 23.03.2006 р. №Ш-514, на думку прокурора та позивача, підтверджували самовільне захоплення спірної земельної ділянки, користування земельною ділянкою після закінчення договору оренди землі без належно оформлених правовстановлюючих документів. Щодо договору оренди від 23.03.2006 р. №Ш-514, то він, на думку прокурора та позивача, закінчився 29.12.2010 р. та не продовжувався.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Львівської області від 23.10.2014 р. у справі №914/2876/14 визнано договір оренди землі від 23.03.2006 року, укладений між Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1 таким, що укладено на 5 (п'ять) років до 22.03.2011 року; визнано договір оренди землі від 23.03.2006 року поновленим на той самий строк і на тих самих умовах до 22.03.2016 року.

В порядку адміністративного судочинства визнано неправомірним та скасовано припис державної інспекції сільського господарства у Львівській області №387 від 05.06.2014 р., визнано неправомірним та скасовано розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (в межах населеного пункту) на суму 2' 078,00 грн.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.3 ст.35 ГПК України).

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо (п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р.).

Оскільки рішенням господарського суду від 23.10.2014 р. у справі №914/2876/14 визнано продовженим договір оренди землі від 23.03.2006 р. на той самий термін і на тих самих умовах до 22.03.2016 р.; постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 р. у справі №813/4588/14 визнано неправомірним та скасовано припис державної інспекції сільського господарства у Львівській області №387 від 05.06.2014 р., визнано неправомірним та скасовано розрахунок розміру заподіяної шкоди, суд вважає, що прокурором та позивачем не доведено факт самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду (п.4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 р. №7).

Оскільки прокурором заявлено дві позовні вимоги: майнового і немайнового характеру, судовий збір у розмірі 3' 045,00 грн. (1' 827,00 грн. + 1' 218,00 грн.) підлягає стягненню з позивача - Львівської міської ради.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 12, 29, 33- 35, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1. Ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04056896) в дохід Державного бюджету України 3' 045,00 грн. судового збору.

Суддя Яворський Б.І.