Рішення № 43615685, 09.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2015Справа №910/6937/15-г

За позовом приватного підприємства "КРИВБАСАКАДЕМІНВЕСТ"

до Державної установи "Інститут охорони грунтів України"

про стягнення 510 000,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Назаренко Н.В.(дов. від 08.04.2015)

Ярощук Ю.В.(дов. від 08.04.2015)

Від відповідача: Чапік К.М.(дов. від 19.01.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору на виконання робіт № 01/04-18/04/1 від 18.04.2014 у розмірі 510 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.03.2015 порушено провадження у справі №910/6937/15-г та призначено до розгляду на 09.04.2015.

В судове засідання 09.04.2015 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, оскільки на його думку строк виконання його зобов'язань не настав в силу п. 3.1. договору, де зазначено, що він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Проти наявності заборгованості відповідач не заперечував.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2014 між приватним підприємством «КРИВБАСАКАДЕМІНВЕСТ» (далі - позивач, виконавець) та державною установою «Інститут охорони ґрунтів України» (далі - відповідач, замовник) укладено договір №01/04-18/04/1 (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.1. договору виконавець виконує роботи з системно-аналітичного дослідження діяльності замовника (надалі - роботи) відповідно до календарного плану (додаток №1 до цього договору), а замовник сплачує за це кошти виконавцю згідно умов цього договору.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору виконавець виконав належним чином взяте на себе за договором зобов'язання, а саме роботи з системно-аналітичного аналізу діяльності замовника: - формування технічних вимог до підсистеми «Забезпечення робіт з екологічної безпеки земель, продукції та довкілля» (етап 3) на загальну суму 510 000,00 грн., про що свідчить акт звірки взаєморозрахунків від 02.02.2015.

Таким чином, у відповідача вини обов'язок сплатити вартість робіт у розмірі, передбаченому додатком № 1 до договору № 01/04-18/04/1 від 18.04.2014 - Календарний план (етап 3).

Як зазначається у пункті 2.3 зазначеного договору, сплата вартості робіт за п.2.1 цього договору здійснюється замовником сплатою протягом 10 (десяти) календарних днів після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт або за домовленістю сторін.

Станом на день розгляду справи, не зважаючи на обов'язок замовника сплатити вартість робіт виконавцю, гроші не перераховані на поточний рахунок останнього, тобто умови договору щодо строків оплати виконаних робіт замовником було порушено.

Отже, в порушення умов договору та вимог законодавства України замовник не здійснив оплату заборгованості на загальну суму 510 000,00 грн. (п'ятсот десять тисяч гривень дві грн. 00 коп.) за роботи, що виконані в повному обсязі згідно з зазначеним договором.

Таким чином, в порушення прийнятих на себе зобов'язань, в передбаченому обсязі та терміни відповідач не оплатив виконані позивачем роботи.

Укладений між сторонами договір має ознаки договору підряду, а відтак до нього застосовуються відповідні положення законодавства про договори підряду.

Відповідач в порушення умов укладеного договору підряду та діючого законодавства не виконав в повному обсязі та належним чином прийняті на себе зобов'язання.

Відповідач не заперечував проти наявності в нього заборгованості перед позивачем, проте просив відмовити в задоволенні позову, оскільки на його думку строк виконання його зобов'язань не настав в силу п. 3.1. договору, де зазначено, що він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Проте суд зазначає, що дане твердження відповідача є нелогічним та таким, що спростовується матеріалами справи.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Укладений між сторонами договір має ознаки договору підряду, а відтак суд застосовує норми що регулюють даний вид договорів.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати виконаних позивачем робіт, то позовні вимоги про стягнення з нього основного боргу в розмірі 510 000,00 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в розмірі визнаному судом обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги приватного підприємства "КРИВБАСАКАДЕМІНВЕСТ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" (04112, м. Київ, вул. О.Теліги, буд. 8, код ЄДРПОУ 25835792) на користь приватного підприємства "КРИВБАСАКАДЕМІНВЕСТ" (50027, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Землячки, буд. 2, код ЄДРПОУ 20270992) основний борг в розмірі 510 000(п'ятсот десять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 10 200(десять тисяч двісті) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 16.04.2015