Рішення № 43615374, 18.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2015Справа №910/19812/14

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталіт" Простягнення 1 094 744,29 грн. Та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталіт"

До Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

Про визнання відсутнім права на вимогу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталіт" суми у розмірі 2 785 561,55 грн.

Головуючий суддя Борисенко І.І.

Судді Літвінова М.Є.

Селівон А.М.

Представники:

Від позивача Гаркавенко С.В., представник за довіреністю;

Від відповідача Приймак О.Ю., директор.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 1 033 603,82 грн. за період з 01.06.2014р. по 01.08.2014р., заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію в сумі 61 140,47грн. за період з 01.03.2014р. по 01.08.2014р. за Договором про постачання електричної енергії від 30.03.2012р. №11010.

14.10.2014р. Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (Позивачем ) подано заяву про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно Відповідача (КТП 7305, ПС 110/10кв "Прибережна"), що розташоване за фактичною адресою: Київська обл.., Вишгородський р-н, с.Новопетрівці, урочище "Межигіря"

Заява мотивована тим, що з травня 2014р. від Відповідача не надходять оплати по Договору на постачання енергії №11010 і Позивач позбавлений законного права на отримання грошових коштів за відпущений товар по Договору. А тому, Позивач шляхом накладення арешту на майно Відповідача, що знаходиться у власності останнього згідно Акту розмежування до Договору №110109 та на підставі Договору купівлі-продажу №86/12 від 15.12.2010 та акту прийому-передачі від 15.12.2010 до Договору зможе компенсувати понесені збитки та захистити свої майнові права..

Доказами, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, є зокрема, Акт розмежування до Договору №110109, Договір купівлі-продажу №86/12 від 15.12.201, Специфікація на майно (Додаток №1 до Договору№86/12 від 15.12.2010) та акт прийому-передачі від 15.12.2010 до Договору №86/12 від 15.12.2010

Як передбачено ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

У п. 1.1. Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 р. "Про деякі питання практики забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглянувши в процесі розгляду справи подані письмові докази та матеріали, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі, оскільки вибраний Позивачем захід про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталіт" не стосується предмета спору і не співвідноситься з ціною позову.

Позивачем не було наведено суду безумовних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з поданих матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

25.11.2014р. позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої до стягнення з відповідача заявлено суму заборгованості в розмірі 2 785 561,55грн., що складається з суми 2 681 123, 17грн. за спожиту активну електричну енергію за період з 01.06.2014р. по листопад 2014р. та суми боргу за реактивну електричну енергію в сумі 104 438,38 грн. за період з березня 2013р. по листопад 2014р. за Договором на постачання електричної енергії від 30.03.2012р. №11010.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вказана заява, зважаючи на те, що остання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду, отже має місце нова ціна позову, відповідно до ст. 55 ГПК України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №11010 на постачання електричної енергії від 30.03.2012р. на виконання умов якого Позивач поставив Відповідачу електричну енергію, однак Відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, за останнім станом на 01.11.2014р. рахується заборгованість за використану електричну енергію в сумі 2 785 561,55грн., що складається з суми 2 6181 123, 17грн. за спожиту активну електричну енергію за період з 01.06.2014р. по листопад 2014р. та суми боргу за реактивну електричну енергію в сумі 104 438,38 грн. за період з березня 2014р. по листопад 2014р. за Договором на постачання електричної енергії від 30.03.2012р. №11010.

За клопотанням Публічного акціонерного товариства "Київенерго", ухвалою господарського суду від 02.12.2014р. призначений колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 02.12.2014р. розгляд справи №910/19812/14 доручено здійснити колегіально у наступному складі: головуючий суддя Борисенко І.І., судді: Літвінова М.Є. та Трофименко Т.Ю.

Призначене судове засідання на 23.12.2014р. не відбулося у зв'язку з тим, що головуючий суддя перебував на лікарняному.

30.12.2014р. головуючий суддя Борисенко І.І. вийшов з лікарняного, у зв'язку з чим справа підлягала призначенню до розгляду. Враховуючи, що суддя Трофименко Т.Ю перебувала у відпустці з 29.12.2014р. по 06.01.2015р., керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва №10 від 30.09.2014р. та ст.ст.4-6 ГПК України, заступник господарського суду міста Києва П.І.Паламар розпорядився справу №910/19812/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталіт" розглянути колегіально у іншому складі: Головуючий суддя Борисенко І.І., судді: Літвінова М.Є., Селівон А.М.

Відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що починаючи з 23.02.2014р. в зв'язку з Постановою Верховної Ради України "Про попернення урядової резиденції " Межигіря" у державну власність" від 23.02.2014р. №762-УІІ та фактичному настанню форс мажорних обставин (визначених п.п.2 п.4.3.1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Танталіт" не має можливості доступу та експлуатації вищезазначеного об'єкта. Свої заперечення Відповідач виклав письмово від 21.01.2015р.

24.02.2015р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталіт" до відділу діловодства Господарського суду міста Києва була подана зустрічна позовна заява з вимогою визнати відсутність у Публічного акціонерного товариства "Київенерго" права на вимогу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталіт" суми у розмірі 2 785 561,55грн., нарахованої на підставі Актів надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії №11010017/3/1 від 31.03.2014р., №11010017/4/2 від 30.04.2014р., №1101001753/2 від 31.05.2014р., №11010017/6/2 від 30.06.2014р., №11010017/7/2 від 31.07.2014р.,

№11010017/8/2 від 31.08.2014р., №11010017/9/2 від 30.09.2014р., №11010017/8/2 від 30.10.2014р. та Актів прийняття-передавання товарної продукції №11010017/6/1 від 30.06.2014р., №11010017/7/1 від 31.07.2014р., №11010017/8/1 від 31.08.2014р.,

№11010017/9/1 від 30.09.2014р., №11010017/10/1 від 31.10.2014р.,

Відповідно до ст. 60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Розглянувши зустрічну позовну заяву суд відзначив, що зустрічний позов відповідає вимогам ст. 60 ГПК України, тому приймається судом до спільного розгляду з первісним позовом.

За таких обставин, суд призначив розгляд зустрічної позовної заяви разом з первісним позовом.

Відповідач за зустрічним позовом надав відзив на зустрічний позов від 03.03.2015р. за №93/21/759, в якому зазначив що зустрічний позов не відповідає жодному способу захисту, який передбачений в цивільному та господарському праві, тому просив відмовити в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Розгляд справи за клопотаннями сторін неодноразово відкладався.

За клопотанням представників сторін, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п.3 ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (надалі -Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Танталіт" (надалі - Споживач) укладено Договір №1010 на постачання електричної енергії (надалі - Договір).

Відповідно до п.1 Договору Позивач продає електричну енергію Споживачу (Відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок Споживача за об'єктами Споживача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною, а Споживач (Відповідач) оплачує Постачальнику (Позивачу) вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та Додатками до Договору, що є його невід'ємною частиною.

Пункт 2 Додатку 2 "Порядок розрахунків" до Договору зобов'язує Відповідача здійснювати повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати, яка згідно п.2.1 цього ж Додатку здійснюється до 20 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю.

Відповідно до п.2.2 Додатку 2 Остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, оплата рахунків за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього Договору здійснюється на підставі виставлених Постачпальником рахунків протягом 5 операційних днів з моменту їх отримання.

Згідно п.5 Додатку 2, за даними акта про використану електричну енергію з урахуванням розрахункової величини втрат визначається обсяг фактично спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в "Акті про приймання -передавання товарної продукції", "Акті надання послуг з компенсації перетіканні реактивної електроенергії", два примірники яких Відповідач надає Позивачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.06.2014р. по листопад 2014р. у Відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію у сумі 2 681 123, 17грн. та за реактивну електричну енергію в сумі 104 438,38 грн. за період з березня 2014р. по листопад 2014р.

Пунктом 2.3.5 Договору покладено зобов'язання на Відповідача щодо забезпечення безперешкодного доступу уповноважених представників Постачальника для вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.

У разі неможливості отримання Постачальником даних про спожиту електроенергію, визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим споживанням за попередній розрахунковий період. Після чого розрахунок обсягу спожитої електроенергії здійснюється за величиною дозволеної потужності згідно п.4.2 додатку 2 до Договору.

Позивач в обґрунтування позовних вимог та на виконання вимог ст.33 ГПК України надав суду копії актів контрольного огляду про використану активну/реактивну електричну енергію за звітний період, рахунки та рахунки-розшифровки про використану енергію за звітний період, розрахунки та рахунки-розшифровки про використану активну/реактивну електричну енергію за спірний період, акти надання послуг з перетікання реактивної електроенергії, акти прийняття-передавання товарної продукції, акти контрольного огляду розрахункових точок, довідку про надходження коштів в погашення боргу за спожиту електричну енергію, що є первинними документами, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Вказаними доказами підтверджено, а Відповідачем не спростовано факт постачання позивачем відповідачу протягом березня по листопад 2014 р. активної/реактивної електричної енергії.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняти товаророзпорядчих документів на нього, якщо товаром або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивачем доведено суду, що при розрахунку вартості спожитої активної електричної енергії та послуг з перетікання реактивної електроенергії застосовуються тарифи, які встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Договір на постачання електроенергії є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та і інших випадках, встановлених договором або законом.

За загальним правилом, встановленим ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 9.4 Договору між сторонами визначено строк дії договору - до 31.12.2012р. Договір вважається продовженим на кожен рік якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що умови даного Договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документу.

Суду не надано доказів зміни або розірвання договору за згодою сторін зі складанням письмового документу. Тобто, Договір від 30.03.2012р. №1010 на постачання електричної енергії на час розгляду справи вважається діючим і повинен виконуватися сторонам, відповідно до його умов.

Отже, судом не встановлено факту розірвання договору, відповідно до умов п.9.1 договору так і не встановлено фактичного виконання умов договору ТОВ "Танталіт" в період з березня по листопад 2014р.

Вищевказане спростовує твердження ТОВ "Танталіт" про те, що останній не мав можливості доступу та експлуатації вищезазначеного об'єкта.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за спожиту активну електричну енергію у сумі 2 681 123, 17грн. та за реактивну електричну енергію в сумі 104 438,38 грн. нормативно та документально доведені, а тому вимоги по первісному позову підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання відсутності у Публічного акціонерного товариства "Київенерго" права на вимогу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталіт" суми у розмірі 2 785 561,55грн., нарахованої на підставі Актів надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії №11010017/3/1 від 31.03.2014р., №11010017/4/2 від 30.04.2014р., №1101001753/2 від 31.05.2014р., №11010017/6/2 від 30.06.2014р., №11010017/7/2 від 31.07.2014р., №11010017/8/2 від 31.08.2014р., №11010017/9/2 від 30.09.2014р., №11010017/8/2 від 30.10.2014р. та Актів прийняття-передавання товарної продукції №11010017/6/1 від 30.06.2014р., №11010017/7/1 від 31.07.2014р., №11010017/8/1 від 31.08.2014р., №11010017/9/1 від 30.09.2014р., №11010017/10/1 від 31.10.2014р., суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову, виходячи з такого.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Положення ст. 11 ЦК України визначають підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до них цивільні права та обов'язки виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, наприклад, договори та інші правочини, створення речей, творча діяльність, завдання майнової (матеріальної та моральної) шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Відповідно до ч.3 ст. 1 ГПК України угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.

Публічним акціонерним товариством "Київенерго" пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталіт" у розмірі 2 785 561,55грн., нарахованої на підставі Актів надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії та Актів прийняття-передавання товарної продукції.

Як встановлено матеріалами справи, Позивач і Відповідач знаходяться у договірних стосунках, згідно укладеного Договору постачання електричної енергії від 30.03.2012р. №11010.

Відповідно до п.2.1 цього Договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно п.5 Додатку 2 до Договору від 30.03.2012р. №11010 та Правил користування електричною енергією, сторони мають право складати Акти.

За даними акта про використану електричну енергію з урахуванням розрахункової величини втрат визначається обсяг фактично спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в "Акті про приймання -передавання товарної продукції", "Акті надання послуг з компенсації перетіканні реактивної електроенергії", два примірники яких Відповідач надає Позивачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді.

Як вбачається з матеріалів справи, Акти не повернуті та не погоджені Товариством з обмеженою відповідальністю "Танталіт".

Акти надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії №11010017/3/1 від 31.03.2014р., №11010017/4/2 від 30.04.2014р., №1101001753/2 від 31.05.2014р., №11010017/6/2 від 30.06.2014р., №11010017/7/2 від 31.07.2014р., №11010017/8/2 від 31.08.2014р., №11010017/9/2 від 30.09.2014р., №11010017/8/2 від 30.10.2014р. та Акти прийняття-передавання товарної продукції №11010017/6/1 від 30.06.2014р., №11010017/7/1 від 31.07.2014р., №11010017/8/1 від 31.08.2014р., №11010017/9/1 від 30.09.2014р., №11010017/10/1 від 31.10.2014р., в розумінні ст. 43 ГПК України, є оцінкою доказів.

Відповідно до умов Договору ( Порядку розрахунків) Позивач за зустрічним позовом зобов'язаний остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, оплату рахунків за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, оплату рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього Договору здійснити на підставі виставлених Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів з моменту їх отримання.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Танталіт" (Позивачем за зустрічним позовом) порушені зобов'язання перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (Відповідачем) щодо оплати, оскільки рахунки мали бути оплачені протягом 5 операційних днів з моменту їх отримання, відповідно до умов договору та відповідно до п. 6.43 Правил користування електричною енергією.

Але, як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Танталіт" (Позивач за зустрічним позовом) не оплатив вартість електроенергії, нарахованої на підставі вище перелічених Актів та рахунків за використану електричну енергію в сумі 2 785 561,55грн. за Договором на постачання електричної енергії від 30.03.2012р. №11010 і первісний позов задоволений судом повністю, і тому у суду нема підстав задовольняти зустрічний позов про визнання відсутності у Публічного акціонерного товариства "Київенерго" права на вимогу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталіт" суми у розмірі 2 785 561,55грн., нарахованої на підставі Актів.

Судовий збір покладається, відповідно до статті 49 ГПК України по первісному позову - на Відповідача за первісним позовом, по зустрічному позову - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Танталіт" (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 3, код ЄДРПОУ 35371154) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305 на поточний рахунок №26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, Одержувач - ПАТ «Київенерго») 2 681 123 (два міліонна шістсот вісімдесят одну тисячу сто двадцять три) грн. 17 коп. основного боргу за активну електричну енергію та на розрахунковий рахунок №26008013002300 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, Код ЄДРПОУ 2618778 боргу за реактивну електричну енергію в сумі 104 438 (сто чотири тисячі чотириста тридцять вісім)грн. 38коп., 55 711 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот одинадцять) грн. 23 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.03.2015р.

Головуючий суддя І.І.Борисенко

Суддя М.Є.Літвінова

Суддя А.М. Селівон