Ухвала суду № 43614923, 14.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 квітня 2015 року Справа № 5021/1522/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Куровського С.В.розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Зевс" в особі ліквідатора Кривенка Бориса Григоровичана постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 рокуу справі господарського суду№5021/1522/12 Сумської областіза заявоюУправління Пенсійного фонду України в місті Ромнах та Роменському районі доПриватного підприємства "Зевс"про визнання банкрутом ліквідаторКривенко Б.Г.В С Т А Н О В И В :

подана Приватним підприємством "Зевс" в особі ліквідатора Кривенка Бориса Григоровича (далі - скаржником) касаційна скарга не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 111 ГПК України, касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити перелік доданих до скарги документів.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року, яким встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення та ухвали господарського суду.

Підпунктом 17 пункту 2 частини 2 статті 4 вказаного Закону передбачено, що ставка судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг у справі про банкрутство становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" №80-VIII від 28.12.2014 року, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року становив 1 218 грн. Відтак, 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, що підлягає сплаті при поданні касаційної скарги у справі про банкрутство, становить 609 грн.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору. Так, від сплати судового збору звільняються позивачі-громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз'яснено про те, що громадяни, які мають статус фізичної особи-підприємця та підпадають під ознаки відповідних пунктів статті 5 Закону України "Про судовий збір", мають право користуватися пільгами, визначеними цією статтею.

Отже, громадяни, яких віднесено до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі й ті, які мають статус фізичної особи-підприємця, звільняються від сплати судового збору у справах, в яких вони мають статус позивача у судовому процесі.

Згідно з частиною 1 статті 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Частиною 2 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року) передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 24 та частини 1 статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в зазначеній редакції), у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Матеріалами справи підтверджуються обставини визнання Приватного підприємства "Зевс" банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кривенка Б.Г. відповідно до постанови місцевого господарського суду від 15.11.2012 року (том 1, а.с. 134 - 136).

Як вбачається з касаційної скарги за вих. №6/02-01 від 13.02.2015 року, її подано від імені Приватного підприємства "Зевс" ліквідатором Кривенком Борисом Григоровичем, як керівником підприємства-банкрута та уповноваженою особою на представництво його (банкрута) інтересів в суді касаційної інстанції в силу закону (частини 1 статті 25 Закону про банкрутство в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, та частини 1 статті 28 ГПК України).

Однак, до матеріалів касаційної скарги не додано належних доказів сплати Приватним підприємством "Зевс", як заявником касаційної скарги, судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року у справі №5021/1522/12 у встановленому порядку та розмірі.

При цьому, арбітражним керуючим Кривенком Б.Г. подано заяву за вих. №7/02-01 від 13.02.2015 року, в якій він просив звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", мотивуючи наявністю у нього статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2).

Розглянувши зазначену заяву арбітражного керуючого Кривенка Б.Г., колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відмову у її задоволенні, оскільки касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року у даній справі подано арбітражним керуючим Кривенком Б.Г. від імені Приватного підприємства "Зевс", як його керівником та ліквідатором в процедурі банкрутства, а не як фізичною особою (фізичною особою-підприємцем) Кривенком Борисом Григоровичем зі статусом позивача у судовому процесі.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

1. Відмовити арбітражному керуючому Кривенку Борису Григоровичу у задоволенні заяви за вих. №7/02-01 від 13.02.2015 року про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року у справі №5021/1522/12.

2. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Зевс" в особі ліквідатора Кривенка Бориса Григоровича на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року у справі №5021/1522/12 повернути скаржнику.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

С.В. Куровський