Постанова № 43614869, 14.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року Справа № 910/21209/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Геопроект", м. Київ,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015

зі справи № 910/21209/14

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (далі - Страхова група), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Геопроект" (далі - Товариство),

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Палажченко Сергій Михайлович (далі - Палажченко С.М.), м. Київ,

про стягнення 6 730,47 грн.,

за участю представників:

позивача - Гоголь О.Я.,

відповідача - Губаненка Ю.П.,

третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Страхова група звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства 6 730,47 грн. в порядку регресу.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 993, 1172, 1187, 1191, 1192 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 33, 38 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961) мотивовано неповідомленням Товариством, як страхувальником, Страхової групи, як страховика, у встановлені законом строки про страховий випадок, внаслідок чого у позивача виникло право на звернення до суду з регресним позовом про стягнення з відповідача, сплаченого позивачем страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.11.2014 (суддя Спичак О.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статей 33, 38 Закону № 1961 мотивовано тим, що: обов'язок повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) покладено на водія (Палажченко С.М.) забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, а не на страхувальника; страховик має право регресу саме до особи учасника ДТП (Палажченко С.М.) як винної особи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 (колегія суддів у складі: Дикунська С.Я. - головуючий суддя, судді Алданова С.О., Коршун Н.М.) рішення суду першої інстанції зі справи скасовано та позов задоволено.

Постанову суду апеляційної інстанції з посиланням на приписи статей 1166, 1172, 1187, 1188 ЦК України та статей 33, 38 Закону № 1961 мотивовано тим, що до Страхової групи в межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до відповідальної за регресними вимогами особи, якою є винний у ДТП водій автомобіля "Mitsubishi L200" Палажченко С.М., що знаходився у трудових відносинах з Товариством, яке є роботодавцем Палажченка С.М. і власником відповідного транспортного засобу.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить зазначену постанову апеляційного господарського суду скасувати внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального права, а рішення суду першої інстанції зі справи залишити без змін.

Страхова група подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила про безпідставність її доводів та просила оскаржуване судове рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення місцевим і апеляційним господарськими судами обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника позивача та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено:

- 21.11.2011 на 831 км дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський відбулося ДТП за участю автомобіля Toyota RAV4 під керуванням Рісенбурга Олексія Олександровича та автомобіля "Mitsubishi L200", водієм якого був Палажченко С.М. - працівник Товариства;

- 27.12.2011 Палажченко С.М. у встановленому порядку був визнаний винним у вчиненні названого ДТП;

- під час вчинення ДТП Палажченко С.М. виконував трудові обов'язки;

- Товариство володіло автомобілем "Mitsubishi L200" і було страхувальником за полісом від 30.11.2010 № ВЕ/8132775 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач - страховиком;

- ні Палажченко С.М., ані Товариство не повідомили Страхову групу протягом трьох днів про згадане ДТП;

- 30.10.2012 Страхова група виплатила постраждалій у ДТП особі страхове відшкодування в сумі 6 730,47 грн.

З огляду на встановлені обставини суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, ретельно дослідивши взаємовідносини Товариства як страхувальника і Страхової групи як страховика, правильно застосувавши приписи статей 1172, 1187, 1188 ЦК України, підпункту 33.1.4 (33.1.2) пункту 33.1 статті 33 та абзацу "ґ" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961, дійшов обґрунтованого висновку про те, що покладення законодавцем на водія транспортного засобу, який перебував у трудових відносинах з Товариством та під час вчинення ДТП виконував трудові обов'язки, обов'язку з повідомлення про страхову подію (що є складовою частиною його службових обов'язків), не змінює меж відповідальності Товариства як власника транспортного засобу та підприємства, відповідального за шкоду, завдану її працівником іншій особі, а тому й прийняв правомірне рішення про задоволення позову.

Доводи Товариства не спростовують висновків, викладених у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.

Таким чином, постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідає встановленим фактичним обставинам, прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 зі справи № 910/21209/14 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Геопроект" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Бенедисюк

Суддя В.Харченко