Ухвала суду № 43613846, 15.04.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Власик Н.М.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"15" квітня 2015 р. Справа № 572/5596/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області на постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "15" грудня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 15.12.2014 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА щодо невиплати ОСОБА_3 відповідно до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячної грошової допомоги в зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати, за період з 17 травня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Сарненської РДА нарахувати та виплатити ОСОБА_3 відповідно до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячну грошову допомогу в зв'язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати, за період з 17 травня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі щодо невиплати ОСОБА_3 підвищення до пенсії відповідно до ст.39, ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі двох мінімальних заробітних плат і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров'ю, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, та щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - за період з 17 травня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_3 на підставі ст.39, ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров'ю, в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком та щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 17 травня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно, з урахуванням проведених виплат.

Присуджено ОСОБА_3 за рахунок Державного бюджету України понесені нею судові витрати в сумі 73 грн. 08 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за їх безпідставністю.

Не погоджуючись з вказаною постановою у відповідній частині, зокрема Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати у цій частині та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Розглянувши та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сарненському районі Житомирської області, віднесений до 3 категорії громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення. Водночас позивач має статус дитини війни.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує доплату до пенсії та додаткову пенсію, передбачені ст.ст.39, 51 Закону №796-ХІІ, та підвищення до пенсії як дитині війни, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але у розмірах, встановлених постановами КМУ, що підтверджується відповідною довідкою.

Згідно зі ст.39 вищевказаного Закону громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, підвищуються у таких же розмірах.

Відповідно до ст. 51 Закону особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком. Особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанов Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та № 1381 від 28.12.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення". Зазначеними постановами всупереч вимогам Законів, які встановлюють розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретні розміри доплат в твердій грошовій сумі та у розмірах до прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону), не встановлено обмеження щодо застосування положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" .

Таким чином, починаючи з 01.01.2014 застосуванню підлягають ст.ст.39,51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Судова колегія наголошує, що вищезазначені положення є чинними до 02.08.2014 включно (з 03.08.2014 набув чинності Закон України №1622-VII від 31.07.2014 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік").

Оскільки відповідач здійснював відповідні виплати позивачу в порушення наведених норм Закону, суд першої інстанції постановив правомірне рішення про обов'язок донарахування позивачу недоплачених сум пенсії.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд залишає рішення суду першої інстанції в оскарженій частині без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Сарненського районного суду Рівненської області від "15" грудня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу ОСОБА_3 вул. 40 років Перемоги ,84,с. Тріскині,Сарненський район, Рівненська область,34521

3,4- відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації вул. Демократична, 46,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34502 Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області вул. Суворова, 8,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500

- ,