Ухвала суду № 43613388, 15.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2-а-10992/10/1570

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Лукянчук О.В.,судді -Градовський Ю.М.при секретарі -Дубині Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» та Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» (надалі - Товариство, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (надалі - ДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ від 19.07.2010 року №0007882360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 308956,40 грн..

В обґрунтування позовних вимог Товариство послалось на те, що висновок податкового органу про допущені Товариством порушення, які на думку відповідача полягають у не проведенні розрахункових операцій через РРО та не видачі відповідних розрахункових документів при поверненні покупцям коштів за повернутий товар, не ґрунтується на законі та суперечить фактичним обставинам справи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 року, в задоволені позовних вимог відмовлено, у зв'язку з доведеністю порушення позивачем правил здійснення розрахункових операцій при поверненні коштів покупцям у зв'язку з відмовою від послуги.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.10.2014 року наведені вище рішення судів попередніх інстанції скасовано. Зазначено, що суди попередніх інстанції дійшли вмотивованого висновку, що позивач порушив законодавчо установлений порядок здійснення розрахункових операцій при поверненні коштів покупцям у зв'язку з відмовою від послуги, оскільки позивач використовував у перевіряємий період при проведенні розрахункових операцій РРО модифікацій ІКС-Е260Т, МІНІ-ФП, DATECS FP3530Т, які забезпечують можливість окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних розрахунків, але при цьому, фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення правил здійснення розрахункових операцій на момент виникнення спірних правовідносин були адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, а тому такі санкції можуть застосовуватися виключно у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу. Справу було направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2015 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ №0007882360 від 19.07.2010 року в частині застосування до Товариства штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 194911,50 грн.. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, ДПІ та Товариство подали апеляційні скарги.

ДПІ просить скасувати спірну постанову суду та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити повністю.

Товариство просить скасувати спірну постанову суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 14.05.2010 року №322/23-80 та від 14.06.2010 року №371/23-80, виданих ДПА в Одеській області, фахівцями податкового органу на підставі п. 1 ч.1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 року №509-ХІІ проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік.

За результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, складено акт від 09.07.2010 року №332/23-80/30109015, в якому зазначено про порушення Товариством пунктів 1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: непроведення розрахункових операцій на суму 61791,28 грн. при поверненні товару через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, а також не видача особі, яка повертає товар або послугу чи відмовляється від неї, розрахункового документу встановленої форми.

На підставі даного акту відповідачем прийнято рішення №0007882360 від 19.07.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 308956,40 грн. на підставі ст.15, п.1 ст.17 Закону про РРО.

Не погодившись з оскаржуваним рішенням, позивач 29.07.2010 року звернувся з первинною скаргою до ДПА в Одеській області. За результатами розгляду первинної скарги позивача ДПА в Одеській області прийняла рішення про результати розгляду скарги від 27.08.2010 року №31464/10/25-0007, яким залишила без задоволення скаргу ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації», а оскаржуване рішення без змін.

Не погодившись із рішенням ДПА в Одеській області про результати розгляду первинної скарги, позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА України. За результатами розгляду повторної скарги позивача, ДПА України винесла рішення про відмову в задоволенні повторної скарги ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації», а оскаржуване рішення без змін.

Після чого позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено суду правомірність своїх дій за перевіряємий період, а застосування ДПІ санкцій за період, що перевищує 6 місяців згідно ст.250 ГК України є протиправним.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно ст.2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до п.4.7 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року №614, реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Таким чином, видача готівкових коштів за повернений товар (послугу) є розрахунковою операцією, яка має бути проведена через РРО. У той же час порядок повернення коштів через касовий апарат залежить від технічних особливостей такого РРО, у зв'язку з чим можливим є два варіанти оформлення розрахункової операції, а саме: у випадку, якщо алгоритм роботи РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків, то вказана здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми у фіскальній пам'яті РРО з роздрукуванням фіскального касового чека про видачу коштів, в іншому випадку, коли РРО не підтримує зазначену функцію, повернення коштів здійснюється за допомогою операції "Службова видача".

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, що перевірявся, Товариство використовувало при проведенні розрахункових операцій РРО модифікацій ІКС-Е260Т, МІНІ-ФП, ДАТЕКС, FР353ОТ, які забезпечують можливість окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних розрахунків.

Як вже зазначалося вище, при проведенні планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року було виявлено непроведення розрахункових операцій при поверненні товару на суму 61791,28 грн. через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, а також невидача особам, які повертають товар або послугу чи відмовляється від неї, розрахункового документу встановленої форми.

За таких підстав колегія суддів приходить до висновку, що висновок ДПІ в акті перевірки є обґрунтованим, оскільки мало місце порушення позивачем вимог п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

До такого ж висновку дійшов і Вищий адміністративний суд України за результатами перегляду даної справи в касаційному порядку.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що застосовані оскарженим рішенням фінансові санкції за ст.ст.15, 17 Закону про РРО за своєю природою є адміністративно-господарськими відповідно до ст.238 Господарського кодексу України, а тому до них повинні бути застосовані строки передбачені ст.250 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону про РРО (в редакції, чинній станом на дату перевірки) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно із п.1 ч.1 ст.17 Закону (в редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно із ст.250 ГК України (в редакції, до внесення доповнень Законом України від 02.12.2010 року №2756-VI) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, враховуючи наведене, штрафні санкції за порушення правил здійснення розрахункових операцій на момент виникнення спірних правовідносин були адміністративно-господарськими санкціями, а тому такі санкції можуть застосовуватися виключно у межах строків, визначених ст.250 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи положення ст.250 ГК України (в редакції, до внесення доповнень Законом України від 02.12.2010 року №2756-VI) та дату прийняття рішення ДПІ, колегія суддів приходить до висновку, що накладення штрафних (фінансових) санкцій є можливим лише за протиправні діяння, вчинені не раніше, ніж 19.07.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, період перевірки охоплює час з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

З додатку до Акту ДПІ було встановлено, що у період з 19.07.2009 року по 31.12.2009 року (включно) Товариством повернуто товару (послуг) на суму 22808,98 грн..

Суд першої інстанції вірно визначив, що за період з 19.07.2009 року по 31.12.2009 року відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 22808,98 грн. * 5 = 114044,90 грн. за порушення законодавчо установленого порядку здійснення розрахункових операцій при поверненні коштів покупцям у зв'язку з відмовою від товару (послуг). А оскільки різниця між правомірною сумою штрафних (фінансових) санкцій та загальною складає 194911,50 грн. (308956,40 грн. - 114044,90 грн. = 194911,50 грн.), то саме на таку суму рішення ДПІ підлягає частковому скасуванню як протиправне у зв'язку із неможливістю застосування санкцій за період, що перевищує 6 місяців, відповідно до ст.250 ГК України.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» та Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 квітня 2015 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лукянчук Ю.М. Градовський