Ухвала суду № 43613250, 01.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 876/10665/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

У червні 2013 року позивач ТзОВ «ПАККО Холдинг» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Луцької ОДПІ Волинської області (на даний час Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області), в якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 26.04.2013 р. № 0002582206 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6250,36 грн..

Відповідач Луцька ОДПІ позову не визнав, подав до суду першої інстанції заперечення, в якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ Волинської області ДПС № 0002582206 від 26.04.2013 р. в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 6249,36 грн..

З цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач Луцька ОДПІ та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що перевіркою супермаркету «Вопак» за адресою м. Луцьк, пр. Волі, 54, який належить позивачу, виявлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме, в господарській одиниці відсутні накладні на підакцизний товар, який знаходиться на реалізації на загальну суму 3124,68 грн.. Зазначає апелянт, що згідно п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пунктів 1, 3, 5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати бухгалтерський облік в місцях реалізації товарів, що позивачем не було зроблено. А тому, відповідачем згідно ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано до ТзОВ «ПАККО Холдинг» фінансову санкцію у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів.

За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 10.07.2013 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач по справі подав заперечення на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи і які з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, дослідивши підстави і межі апеляційної скарги, приходить до висновку, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 11.04.2013 р. відповідачем Луцькою ОДПІ було проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, а саме, господарської одиниці - супермаркету «Вопак», що розташована за адресою м. Луцьк, пр. Волі, 54, та належить суб'єкту господарювання ТзОВ «ПАККО Холдинг». За результатами перевірки складено Акт перевірки № 21-0 від 11.04.2013 р. (а.с. 7-8).

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 12, 13 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, встановлено факт невідповідності суми готівкових коштів у місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених у денному звіті у розмірі 0,54 грн., та ведення з порушенням встановленого порядку реалізації товарів за місцем реалізації та зберігання на 14 найменувань алкогольних напоїв та 7 найменувань тютюнових виробів, які зберігались та реалізовувались у місці торгівлі, не пред'явлено жодних документів, що свідчили б про їх походження (накладні, чеки, тощо).

Позивач не погодився з висновками Акту перевірки та подав 17.04.2013 року письмові заперечення на нього, у відповідь на які листом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Волинській області № 1204/10/21.2-09 від 23.04.2013 р. позивача повідомлено, що працівниками управління правильно виявлено та застосовано в ході виявлених порушень вимоги чинного законодавства (а.с. 10-12, 13-14).

На підставі вказаного вище Акта перевірки від 11.04.2013 р. відповідачем винесено 26.04.2013 р. відносно позивача податкове повідомлення-рішення форми «С» № 0002582206 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6250,36 грн., за порушення п.12, п.13 ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с. 15).

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПС у Волинській області № 2205/10/10.2-06 від 01.06.2013 р. залишено без задоволення скаргу ТзОВ «ПАККО Холдинг» про скасування вказаного вище податкового повідомлення-рішення від 26.04.2013 року (а.с. 16-19, 20-22).

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з врахуванням наступного.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (тут і надалі в редакції на час розглядуваних правовідносин), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: - вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідальність за недотримання вказаних вище вимог пункту 12 передбачена ст.20 цього Закону, де вказано, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: - забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідальність за недотримання вказаних вище вимог пункту 13 передбачена ст.17 цього Закону, де вказано, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: - у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправним і скасування ППР №0002582206 від 26.04.2013 р. в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 6249,36 грн. судом першої інстанції зроблено об'єктивні та обґрунтовані висновки про безпідставність тверджень податкового органу про порушення позивачем вимог п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, згідно зі ст. 6 вказаного Закону, облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Згідно приписів частин 1, 2, 5 статті 8 вказаного Закону, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства та обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

Частинами 1-3 ст.9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

З аналізу наведених вище законодавчих положень видно, що обов`язок суб'єкта підприємницької діяльності вести облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не передбачає обов`язку зберігання первинних документів, за якими такі товари придбавались, саме в місці реалізації товарів. Фінансова відповідальність передбачена за наявність за місцем реалізації не облікованих товарів.

З матеріалів справи видно, що у супермаркеті «Вопак», що розташований за адресою м. Луцьк, пр. Волі, 54, та належить суб'єкту господарювання ТзОВ «ПАККО Холдинг» ведуться Реєстри по приходу ТМЦ, у яких відображено перелік товарів, що отримуються супермаркетом. У даних Реєстрах зазначається кількість товару, його найменування, а також номер і дата накладної із зазначенням постачальника, на підставі якої позивачем придбано товар (а.с. 24-91, 113). Ведення обліку товарних запасів у такій формі зумовлено тим, що усі накладні на отримання товару зберігаються у бухгалтерії центрального офісу ТзОВ «ПАККО Холдинг». Оскільки придбаний у постачальників товар реалізується через декілька магазинів, що належать позивачу, фізично забезпечити наявність на місці реалізації в усіх магазинах первинних документів від постачальника неможливо, а тому облік ведеться у Реєстрах надходження товарів, що не суперечить чинному законодавству.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що товариством не порушено порядку ведення обліку товарних запасів, усі первинні документи на товар були відображені у Реєстрах надходження товару (які по суті є зведеним обліковим документом) із зазначенням необхідних реквізитів накладних, що з урахуванням специфіки діяльності ТзОВ є виправданим та не суперечить чинному законодавству, а самі первинні документи були в наявності у бухгалтерії позивача, про що було відомо податковим інспекторам, які проводили перевірку.

З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржена постанова суду першої інстанції від 10.07.2013 року винесена за результатами повного та об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПАККО Холдинг» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 03.04.2015 року.