Ухвала суду № 43613173, 30.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015р. Справа № 9104/181597/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Державного підприємства “Ратнівське лісомисливське господарство”, смт.Ратне Волинської області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2012р. у справі №2а/0370/3765/11

за позовом Державного підприємства “Ратнівське лісомисливське господарство”, смт.Ратне Волинської області

до Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції, смт.Ратне Волинської області

про скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2011р. позивач: Державне підприємство "Ратнівське лісомисливське господарство" (далі – ДП "Ратнівське ЛМГ") звернулося до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними та скасування податкової вимоги №25 від 27.10.2011р.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що з 15.06.2011р. по 13.07.2011р. Ратнівською МДПІ було проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства "Ратнівське лісомисливське господарство" з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, транспортного податку за період з 01.04.2010р. по 30.03.2011р. Зазначає, що за результатами перевірки складено акт №25/23-00991503 від 20.07.2011р., в якому встановлено, що в ході проведення перевірки порушень, щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, транспортного податку за період з 01.04.2010р. по 30.03.2011р. не виявлено. Проте Ратнівською МДПІ було нараховано пеню в сумі 85488,23грн. на залишок не перерахованого податку на суму 508382,42грн., хоча в акті перевірки вказано, що по цій сумі спір знаходиться на розгляді в Львівському апеляційному адміністративному суді України. 27.10.2011р. Ратнівською МДПІ було вручено податкову вимогу №25 від 27.10.2011р., згідно якої сума податкового боргу ДП "Ратнівське ЛМГ" з податку на доходи найманих працівників становить 85488,23грн., яку необхідно сплатити.

Позивач вважає, що оскільки грошове зобов'язання є неузгодженним, то пеня нарахована відповідачем неправомірно, а тому дії Ратнівської МДПІ, що полягають у нарахуванні пені на неузгоджене грошове зобов'язання та прийняті і пред'явлені ДП "Ратнівське ЛМГ" податкової вимоги №25 від 27.10.2011р. не відповідають нормам діючого законодавства, тому вважають їх протиправними та незаконними, у зв'язку з чим, просять визнати дії працівників Ратнівської МДПІ, що полягають у нарахуванні пені на неузгоджене грошове зобов'язання та прийнятті і пред'явленні податкової вимоги №25 від 27.10.2011р. неправомірними і незаконними та скасувати податкову вимогу №25 від 27.10.2011р.

За результатами розгляду справи Волинський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що в задоволенні адміністративного позову потрібно відмовити повністю. Свої висновки мотивував тим, що в матеріалах справи наявні докази виникнення податкового боргу. Враховуючи те, що податковий борг не погашено, тому відповідач правомірно надіслав позивачу вимогу про сплату податкового боргу, вважає, що посилання позивача на те, що податковий борг є неузгоджений не заслуговує на увагу з тих підстав, що даний податковий борг виник не в результаті донарахування податкових зобов'язань податковим органом, а результаті самостійно поданих відомостей, тому норми, що регулюють порядок узгодження податкового зобов'язання, на дані правовідносини не розповсюджуються.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції апелянт (відповідач у справі): Державне підприємство "Ратнівське лісомисливське господарство" оскаржив її в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення, та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначає, що відповідачем неправомірно нараховано пеню на податковий борг, оскільки сам податковий борг є неузгодженим, просить суд постанову суду першої інстанції скасувати.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, керуючись вимогами ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегією суддів встановлено наступне:

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 15.06.2011р. по 13.07.2011р. Ратнівською міжрайонною державною податковою інспекцією на підставі направлення №181/23, №182/23, №183/23 від 15.06.2011р. та №203/23 від 06.07.2011р. проведена планова виїзна перевірка Державного підприємства "Ратнівське лісомисливське господарство" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011р.

За результатами перевірки складено акт №25/23-00991503 від 20.07.2011р., в якому зокрема зафіксовано наявність залишку не перерахованого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 508333,02грн., утриманих із заробітної плати частково в жовтні 2008р.-березні 2011р., чим порушено пп.8.1.1, 8.1.2, п.8.1 ст.8, п.19.2 "а" ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" з послідуючими змінами та доповненнями за несвоєчасне перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб та у відповідності до ст.16 Закону України №2181-III від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з послідуючими змінами та доповненнями та абз."б" пп.129.1.1, 129.1.3, п.129.1, п.129.4, ст.129 Податкового кодексу України нараховано пеню за несвоєчасне перерахування сум утриманого податку з доходів фізичних осіб в сумі 85 488,23 грн.

На підставі акту перевірки №25/23-00991503 від 20.07.2011р., Ратнівською МДПІ було винесено податкову вимогу форми "Ю" №25 від 27.10.2011р., якою ДП "Ратнівське ЛМГ" за несвоєчасне перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб нараховано пеню в сумі 85 488,23грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2011р. податкова вимога форми "Ю" №25 від 27.10.2011р. про сплату податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в сумі 85 488,23грн. вручена ДП "Ратнівське ЛМГ".

Колегія суддів не погоджується з твердженнями апелянта про те, що дії Ратнівської МДПІ щодо нарахування пені за несвоєчасне перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб в сумі 85488,23 грн. та прийнятті і пред'явленні ДП "Ратнівське ЛМГ" податкової вимоги форми "Ю" №25 від 27.10.2011р., не відповідають вимогам норм діючого законодавства, а тому є протиправними і незаконними, а сама податкова вимога такою, що підлягає скасуванню, з врахуванням наступного.

Підпунктами 8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.19.2 "а" ст.19 Закону України особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Разом з тим, ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який втратив чинність з 01.01.2011р., згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.

Відповідно до пп.129.1.1, 129.1.3, п.129.1, п.129.4 ст.129 після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента. Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема актом перевірки ДП "Ратнівське ЛМГ" №25/23-00991503 від 20.07.2011р., станом на 01.04.2011р. у апелянта зафіксовано наявність залишку не перерахованого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 508333,02грн., утриманих із заробітної плати частково в жовтні 2008р.-березні 2011р., що також вбачається з додатку №1 до акту перевірки.

У зв'язку з наявністю у ДП "Ратнівське ЛМГ" залишку не перерахованого податку з доходів фізичних осіб в розмірі 508 333,02грн., Ратнівською МДПІ було нараховано пеню в розмірі 85488,23грн. за своєчасно не перераховані до бюджету суми податку з доходів фізичних осіб.

Тому, твердження представника позивача про те, що в ході перевірки правильності обчислення та своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб не було виявлено жодних порушень спростовуються, наявними в матеріалах справи доказами та не беруться судом до уваги.

Щодо посилань представника позивача на те, що спір по стягненню з підприємства суми грошового зобов'язання в розмірі 508382,42грн., яка зафіксована в попередньому акті перевірки №169\23-00991503 від 08.07.2010р. та виникла в наслідок своєчасного не перерахування підприємством до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, який було утримано у період з липня 2008р. по березень 2010р. в розмірі 508382,42грн. перебуває на розгляді у Львівському апеляційному адміністративного суду, судом встановлено наступне.

На розгляді у Волинському окружному адміністративному суді перебувала адміністративна справа за позовом в.о. прокурора Ратнівського району в інтересах держави в особі Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції до Державного підприємства "Ратнівське лісомисливське господарство" про стягнення податкового боргу в розмірі 508382,42грн., в якій постановою від 12.11.2010р. в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю.

Проте, не погодившись з рішенням першої інстанції прокурором Ратнівського району Волинської області було подано апеляційну скаргу на дану постанову, яку постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012р. було задоволено, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2010р. скасовано.

При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що в даній спірній ситуації контролюючий орган не може визначити суму податкового зобов'язання, сума утриманого податку з доходів фізичних осіб визначається працедавцем, відповідачем у справі, в процесі нарахування заробітної плати та регулюється Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб", який є спеціальним в спірних правовідносинах.

В силу приписів ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Зазначений обов'язок також кореспондується з нормами спеціального закону про оподаткування доходів фізичних осіб.

Таким чином, сплата податкових зобов'язань є виключно обов'язком платників податків, за неналежне виконання якого чинним законодавством України встановлюється відповідальність, в тому числі і визначення розміру пені за несвоєчасну сплату податку до бюджету.

Посилання апелянта на те, що податковий борг є неузгодженим не відповідають дійсності, адже факт оскарження постанови про стягнення податкового боргу не вказує на те, що податковий борг неузгоджений.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Ратнівською МДПІ було правомірно нараховано пеню в сумі 85488,23грн., за своєчасно не перерахований податок з доходів фізичних осіб в розмірі 508333,02грн., утриманий із заробітної плати частково в жовтні 2008р.-березні 2011р.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що податкова вимога Ратнівської МДПІ форми "Ю" №25 від 27.10.2011р. є законною, оскільки таке рішення суб'єкта владних повноважень вчинено з дотриманням вимог пп.8.1.1, 8.1.2, п.8.1 ст.8, п.19.2 "а" ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пп.129.1.1, 129.1.3, п.129.1, п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст.9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких умов колегія судів приходить до висновку, що з матеріалів справи вбачається ґрунтовність позиції суду першої інстанції, та те що доводи апеляційної скарги такої позиції не спростовують.

Відповідно до вимог ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства “Ратнівське лісомисливське господарство” на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2012р. у справі №2а/0370/3765/11 за позовом Державного підприємства “Ратнівське лісомисливське господарство”до Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкової вимоги, - залишити без задоволення.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2012р. у справі №2а/0370/3765/11, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга