Ухвала суду № 43613098, 16.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16788/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.15р. про залишення позовної заяви без розгляду у справі №826/16788/14 за позовом ОСОБА_2 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про поновлення на роботі, зарахування стажу

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі на посаді керівника Департаменту ресурсного забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій; зарахування часу вимушеного прогулу до загального стажу та стажу державного службовця.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.15р. позовну заяву залишено без розгляду на підставі ст. 100 КАС України, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

На вказану ухвалу Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати ухвалу з мотивів порушення судом норм процесуального права та винести нову ухвалу, якою поновити строк звернення до суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому, що Позивач був позбавлений можливості звернутися за захистом своїх порушених прав, оскільки три роки знаходився у слідчому ізоляторі, в подальшому перебував на амбулаторному лікуванні. Крім того, зверненню до суду перешкоджала порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_2, за ознаками злочину ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 23 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, яка була закрита лише 16.09.14р. на підставі ст. 282 КПК України, у зв'язку з відмовою прокурора підтримувати державне обвинувачення.

Від представника Позивача надійшло клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи, мотивоване зайнятістю представника та хворобою Позивача.

Судом відхилено дане клопотання, оскільки відповідно до ч. 4. ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, окрім того доводи в обґрунтування неможливості прибуття в судове засіданні ні Позивачем ні його представником документально не підтверджені.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли у сфері проходження позивачем та звільнення його з публічної служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом МНС України від 18.01.11р. № 15 відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку із реорганізацією, ОСОБА_2 було звільнено з посади директора Департаменту ресурсного забезпечення та в той же день отримано ним трудову книжку, що підтверджується особистим підписом позивача у Книзі обліку руху трудових книжок Департаменту кадрової політики МНС України (а/с 153).

Разом з тим, з позовною заявою про поновлення на роботі та зарахування стажу звернувся до суду лише 27.10.14р., про що свідчить поштовий конверт з (а/с 10), тобто з пропуском строку більше аніж три роки.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

У даному випадку, такі докази у матеріалах справи відсутні.

Перебування особи у місцях позбавлення волі не перешкоджає своєчасному зверненню до суду через свого представника або ж надіслання позовної заяви разом з доданими до неї документами поштовим зв'язком, разом з клопотанням про розгляд справи за його відсутності.

Також не заслуговують на увагу покликання апелянта на тривале перебування його на лікарняному, оскільки вказані обставини також не перешкоджали своєчасному зверненню до суду за захистом порушених прав з підстав вищевказаних.

Покликання Позивача на те, що він був позбавлений можливості звернутися за захистом порушених прав до завершення провадження у кримінальній справі, порушеній за ознаками злочину ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 23 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки порушення кримінальної справи не є перешкодою для звернення до адміністративного суду з позовом щодо поновлення на роботі. Тим більше, що Позивача було звільнено з посади директора Департаменту ресурсного забезпечення на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку із реорганізацією, а не у зв'язку з порушенням кримінальної справи.

Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що питання щодо поновлення Позивача на посаді є похідним від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, який позивачем не оскаржується.

Частиною 1 ст. 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З огляду на викладене, відсутні підстави для висновку про порушення судом вимог процесуального закону, та, як наслідок, відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.15р. про залишення позовної заяви без розгляду у справі №826/16788/14 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.15р. про залишення позовної заяви без розгляду у справі №826/16788/14- без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.