Ухвала суду № 43613048, 16.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18318/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська соледобувна компанія», представника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Сакала Ярослава Олексійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська соледобувна компанія» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янська соледобувна компанія» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає протиправною бездіяльність податкового органу щодо непідготування висновку про повернення сум ПДВ бюджетного відшкодування за скасованими у судовому порядку податковими повідомленнями-рішеннями, а також бездіяльність казначейського органу щодо невиплати такої суми.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року задоволено позов частково. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві надати Управлінню Державної казначейської служби України у м.Києві висновок на суму 1017863,00 грн. податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за декларацією за грудень 2012 року. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янська соледобувна компанія» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Сакало Ярослав Олексійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» є платником податку на загальних підставах, зареєстроване 25.02.1999 року Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією, а також є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100149056 від 14.11.2008 року.

Позивач здійснював господарську діяльність з експортування солі, у зв'язку з чим отримав право на відшкодування сплаченого до бюджету податку на додану вартість.

18.01.2013 року позивач подав до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - правонаступником якої на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції є Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року разом з розрахунком бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, де у рядку 23.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника» вказано суму у розмірі 1017863,00 грн.

Податковим органом була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка з питань правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 23.07.2013 року № 518/15-322/30098637.

На підставі висновків акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення: від 15.08.2013 року № 0000491530, яким позивачу збільшену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 85073 грн.; № 0000501530, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 932790,00 грн.; № 0000481530, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 85073,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 42537.00 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсними вищезазначених податкових повідомлень-рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.11.2013 року у справі № 805/14583/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.01.2014 року, позовні вимоги задоволено та спірні податкові повідомлення-рішення визнано недійсними.

Не отримавши заявленого бюджетного відшкодування, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що заявлені в ньому вимоги є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Згідно 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Судом першої інстанції було встановлено, що незважаючи на те, що правомірність формування позивачем вказаної суми від'ємного значення з ПДВ була підтверджена вказаними вище судовими рішеннями, податковим органом не вчинено дій щодо підготування висновку про бюджетне відшкодування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про неправомірність такої бездіяльності податкового органу та наявність підстав для його зобов'язання подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, як це передбачено п. 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

В частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» заборгованості з бюджету відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1017863,00 грн., колегія суддів звертає увагу на наступне.

Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначає Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39.

Згідно пунктів 6-7 Порядку у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Зміст вказаних правових норм визначає процедуру перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, яка передбачає отримання органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як зазначено вище, податковим органом не подано до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 1017863,00 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія», тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки в даному випадку відсутнє порушення права позивача з тих підстав, що у казначейського органу були відсутні підстави для відшкодування спірних коштів з причини ненадання податковим органом відповідного подання.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову частково.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янська соледобувна компанія», представника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві - Сакала Ярослава Олексійовича - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Грищенко Т.М.