Постанова № 43611394, 08.04.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

08.04.2015 р. № 820/1749/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Сєвєродонецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Сєвєродонецький міський центр зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Сєвєродонецького міського центру зайнятості (р/р 37178974900080 в ГУ ДКС України у Луганській області, МФО 804013, одержувач - УДКС України у м. Сєвєродонецьку, код одержувача - 37944909) суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг у розмірі 7579,18 грн.

Ухвалою від 25.02.2015 року відкрито провадження у справі та визначено, що позовна заява підсудна Харківському окружному адміністративному суду.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.08.2014 № 1632-VII у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції таким судам, та забезпечено розгляд адміністративних справ, підсудних адміністративним судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, - адміністративними судами, що визначаються головою Вищого адміністративного суду України.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" державна судова адміністрація України складає перелік місцевих та апеляційних судів, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції і в яких неможливо здійснювати правосуддя, та направляє відповідні подання до голів вищих спеціалізованих судів для прийняття рішень, передбачених частинами першою і другою статті 1 цього Закону.

Згідно п.1 розпорядження Вищого адміністративного суду України від 02.09.2014 №193 встановлено, що розгляд адміністративних справ, підсудних адміністративним судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції, здійснюється такими судами, а саме: Харківським окружним адміністративним судом - адміністративних справ, підсудних Луганському окружному адміністративному суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.04.2014р. відповідачем подано заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Наказом від 22.04.2014р. № НТ140422 відповідачу призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу з 21.04.2014р. по 15.04.2015р. Наказом від 21.01.2015р. №НТ150121 виплату допомоги скорочено, припинено реєстрації безробітної у зв'язку із встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного. Як встановлено з інформації наданої ДПІ, що у II кварталі 2014 року відповідачу виплачено винагороду за виконану роботу відповідно до умов цивільно-правового договору АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» під час перебування на обліку безробітних. На підставі зазначеного Сєвєродонецьким міським центром зайнятості направлено лист роботодавцю від 27.11.2014р. № 13/04-2465 з вимогою надання копій договорів та актів про виконані роботи. 14.01.2014р. на адресу центру зайнятості надійшла відповідь АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ», в т.ч. завірена копія договору про співпрацю від 05.02.2013р. № SL-1641 та письмове повідомлення від 06.06.2014р. № 03/1466, адресоване ОСОБА_2 про розірвання договору з 03.06.2014р. На підставі наданих документів, згідно акта розслідування страхових випадків від 14.01.2015р. № 8 в ході звірки даних встановлено, що ОСОБА_2 виконувала роботи згідно умов договору про співпрацю від 05.02.2013р. № SL-1641, укладеного 05.02.2013р., строк дії якого закінчився 03.06.2014р. Згідно п.6.4, договір про співпрацю від 05.02.2013р. № SL -1641 набрав чинності з моменту його підписання - з 05.02.2013р.; дату розірвання договору банком зазначено в письмовому повідомленні - 03.06.2014р. (пункт 6.5 договору). Тобто, на момент надання статусу безробітного, ОСОБА_2. фактично відносилась до категорії зайнятого населення, а тому не мала законних підстав перебувати на обліку безробітних. За період з 14.04.2014р. по 19.12.2014р. відповідач отримала допомогу по безробіттю у сумі 7579,18 грн. 19.01.2015р. директором Сєвєродонецького МЦЗ винесено наказ № 3 про утримання з ОСОБА_2 отриманої допомоги по безробіттю у сумі 7579,18 грн. З метою вирішення питання щодо добровільного повернення зазначених грошових коштів, на адресу відповідача було направлено лист від 19.01.2015р. № 13/06-120. На теперішній час відповідач заборгованість не повернула, з питань повернення коштів до центру зайнятості відповідач не зверталася.

Від представника позивача Осмоловської Л.В. через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому представник позивача просить справу розглядати без участі представника позивача та зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибула, про час дату та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

14.04.2014 року ОСОБА_2 звернулася з заявою про надання статусу безробітного до Сєвєродонецького міського центру зайнятості (а.с.9).

17.04.2014 року за заявою відповідача їй було надано статус безробітного відповідно до наказу від 05.06.2012 року № НТ140417.

З витягу із наказів Сєвєверодонецького міського центру зайнятості про прийняття рішень по особі ОСОБА_2 вбачається, що на підстав наказу від 22.04.2014 року №НТ140422, відповідачу призначена виплата допомоги по безробіттю на загальних підставах з 21.04.2014 року по 15.04.2015 року (а. с. 8).

Судом встановлено, що Сєвєродонецьким міським центром зайнятості направлено лист від 27.11.2014р. № 13/04-2465 роботодавцю з вимогою надання копій договорів та актів про виконані роботи (а.с.10).

14.01.2014р. на адресу центру зайнятості надійшла відповідь АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ», в т.ч. завірена копія договору про співпрацю від 05.02.2013р. № SL-1641 та письмове повідомлення від 06.06.2014р. № 03/1466, адресоване ОСОБА_2 про розірвання договору з 03.06.2014р. (а.с.11-13).

Також судом встановлено, що позивачем отримана інформація від ДПІ про те, що ОСОБА_2 у ІІ кварталі 2014 року, у період перебування її на обліку як безробітної, з 14.04.2014 року здійснювалася виплата АТ «БАНК РЕНЕСАНС КАПІТАЛ» згідно умов договору цивільно - правового характеру.

На підставі зазначеної інформації та документів, головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Калиніченко В.М. було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення ".

За результатами розслідування головним спеціалістом відділу взаємодії з роботодавцями Калиніченко В.М. складено акт про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" від 14.01.2015 року №8 (а.с.14-15), яким встановлено, що згідно договору про співробітництво, актів виконаних робіт ОСОБА_2 працювала згідно умов договору цивільно - правового характеру у період з 05.02.2013 року по 03.06.2014 року, тобто у період перебування на обліку як безробітної з 14.04.2014 року, а також на час проведення розслідування.

Згідно довідки Сєвєродонецького міського центру зайнятості №51 визначено, що ОСОБА_2 за період з 14.04.2014р. по 19.12.2014р. отримала допомогу по безробіттю у розмірі 7579,18 грн. (а.с.16).

Відповідно до наказу директора Сєвєродонецького МЦЗ Дядик С.М. від 19.01.2015р. № 3 про утримання зайво отриманого безробітними матеріального забезпечення , з ОСОБА_2 належить утримати матеріальне забезпечення на випадок безробіття (а.с.17).

Судом встановлено, що на адресу відповідача було направлено лист від 19.01.2015р. № 13/06-120 щодо повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю у розмірі 7579,18 за період з 05.02.2013 року по 03.06.2014 року (а.с.18).

На теперішній час кошти, виплаченихі як допомога по безробіттю у розмірі 7579,18 за період з 05.02.2013 року по 03.06.2014 року відповідачем не повернуті.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з пунктом 1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, допомога по безробіттю надається застрахованим і незастрахованим особам, визнаним в установленому порядку безробітними.

Статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" зазначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами, провадженням підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Статтею 43 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Пункт 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» містить обов'язок безробітного інформувати центр зайнятості протягом 3 робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у ч.1 ст.45 цього Закону.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного припиняється у разі зайнятості особи.

Згідно п.6.4 договору про співпрацю від 05.02.2013р. № SL -1641, зазначений договір набрав чинності з моменту його підписання - з 05.02.2013р.; відповідно до п.6.5 зазначеного договору - дату розірвання договору банком зазначено в письмовому повідомленні - 03.06.2014р.

Отже, фактично відповідач відносилася до зайнятого населення з моменту укладання договору співробітництва, через що були відсутні підстави перебувати на обліку безробітного.

Проте суд зазначає, що відповідач про факт своєї зайнятості не повідомила центр зайнятості, що призвело до неправомірного отримання статусу безробітного та допомоги по безробіттю.

Частиною 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що безробітні зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі здійснення діяльності, спрямованої на отримання прибутку, зареєстрований безробітний зобов'язаний повідомити про це службу зайнятості.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а також п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України, Державною податковою адміністрацією України від 13.02.2009 року №60/62 сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з цим Законом і статутом Фонду.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю у розмірі 7579,18 за період з 05.02.2013 року по 03.06.2014 року, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, через що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сєвєродонецького міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1 - ідентифікаційний номер, адреса: АДРЕСА_1) на користь Сєвєродонецького міського центру зайнятості (93412, луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд.116, р/р 37178974900080 в ГУ ДКС України у Луганській області, МФО 804013, одержувач - УДКС України у м. Сєвєродонецьку, код одержувача - 37944909, код ЄДРПОУ 13391634) суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг у розмірі 7579,81 грн. (сім тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 81 копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мар'єнко Л.М.