Постанова № 43611244, 06.04.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 року м.ПолтаваСправа № 816/775/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик-Куличок О.Л.,

представника позивача - Риля В.С.,

представника відповідача - Дяденко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005292204/2034 від 23.10.2014.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що спірне податкове повідомлення - рішення, яким зобов'язано позивача сплатити штраф в розмірі 39 386 грн 40 коп., прийнято за результатами камеральної перевірки, оформленої актом №1420/16-03-22-04/21074215 від 06.10.2014, однак в силу вимог Податкового кодексу України підставою для нарахування вказаних штрафних санкцій могли бути результати документальної перевірки, яка податковим органом не була проведена.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

У письмових запереченнях в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення зазначав, що перевірку позивача проведено відповідно до пп. 75.1.1 ст. 75, п.76.1 ст. 76 Податкового кодексу України з метою з'ясування питання своєчасності сплати позивачем узгодженого грошового зобов'язання. За результатами перевірки складено акт №1420/16-03-22-04/21074215 від 06.10.2014, на підставі якого, в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом, винесено податкове повідомлення - рішення №0005292204/2034 від 23.10.2014 /а.с.54-57/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.

ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" зареєстроване як юридична особа 26.07.2004, номер запису в Єдиному державному реєстрі 1 585 120 0000 000021, ідентифікаційний код 21074215 /а.с.123/, перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 22.05.1992 за №22 /а.с.111/ та має статус платника податку на додану вартість з 20.05.2004 /а.с.121/.

06.10.2014 старшим державним ревізором - інспектором Кременчуцької ОДПІ Педай С.С. проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість згідно податкових - повідомлень рішень №0001752301 від 12.04.2007 та №0006462301 від 14.07.2011 підприємством ТОВ БФ "Центр ЛТД".

За результатами перевірки складено акт №1420/16-03-22-04/21074215 від 06.10.2014, в якому зафіксовано порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за податковим повідомленням - рішенням №0006462301/2346 від 14.07.2011 /а.с.59-61/

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0005292204/2034 від 23.10.2014, яким до позивача на підставі ст. 126 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 39 386 грн 40 коп. /а.с.7/

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 126.1. ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом, проведеною Кременчуцькою ОДПІ перевіркою виявлено порушення позивачем граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного податковим повідомленням - рішенням №0006462301/2346 від 14.07.2011.

Матеріалами справи підтверджено, що 14.07.2011 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006462301/2346, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 246 165 грн, в тому числі, за основним платежем - 196 932 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 49 233 грн /а.с.115/.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011, у задоволенні позову ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" до Кременчуцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення - рішення №0006462301/2346 від 14.07.2011, відмовлено (справа № 2а-1670/6330/11 ) /а.с. 104 - 110/.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.03.2013 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011 у справі №2а- 1670/6330/11 залишено без змін /а.с. 63 - 65/.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили .

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення №0006462301/2346 від 14.07.2011 в ході судового оскарження залишено без змін, згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначене ним грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 245 165 грн набуло статусу узгодженого із дати набрання судовим рішенням законної сили (16.11.2011).

За таких обставин позивач в силу вимог пункту 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України повинен був погасити суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Перевіркою встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" погашено узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення - рішення №0006462301/2346 від 14.07.2011: 27.03.2014 в сумі 10 859,65 грн, 30.04.2014 в сумі 18 090 грн, 27.05.2014 в сумі 167 982,35 грн., тобто із затримкою більш ніж 30 календарних днів від граничного строку, тому податковий орган мав законні підстави для застосування штрафу, визначеного пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України.

В ході розгляду справи представник позивача не заперечував факт порушення строків сплати грошового зобов'язання, однак наполягав на недотриманні відповідачем порядку проведення перевірки, за результатами якої встановлено відповідні порушення.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд враховує наступне.

Згідно письмових пояснень відповідача Кременчуцькою ОДПІ проведено саме камеральну перевірку , за результатами якої складено акт від 06.10.2014 /а.с. 88 - 89/.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Положеннями статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Так, згідно із пунктом 86.2. статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що перевірку позивача, оформлену актом від 06.10.2014 № 1420/16-03-22-04/21074215, проведено на підставі даних, наявних у податкового органу, документи від платника податків не витребовувалися. Встановлені перевіркою порушення підтверджено в ході розгляду справи.

У відповідності до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Посилання позивача на те, що камеральною перевіркою не могли бути встановлені порушення, які зафіксовані в акті від 06.10.2014 № 1420/16-03-22-04/21074215, у зв'язку з чим винесене за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення є неправомірним, суд оцінює критично.

Суд виходить з того, що процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не можуть сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.

Натомість вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість платника податків захистити свої права під час проведення спірної перевірки (зокрема, щодо надання відомостей про обставини спірних господарських операцій тощо), чи призвели порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлені обставини щодо відображення тих чи інших господарських операцій в податковому обліку тощо.

Відповідна позиція підтримується у рішеннях Вищого адміністративного суду України /зокрема, ухвала ВАСУ від 25.03.2015, реєстраційний номер 43333813/.

В ході розгляду справи підтверджено, що факт порушення позивачем вимог пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання повно і достовірно був встановлений за результатами камеральної перевірки, оформленої актом від 06.10.2014, тобто проведення відповідачем камеральної (замість документальної) перевірки не вплинуло на правильність висновків податкового органу щодо порушення вимог податкового законодавства. Крім того, дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки позивачем у встановленому законодавством порядку не оскаржувалися і незаконними не визнавалися.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку що податкове повідомлення-рішення Кременчуцькою ОДПІ від 23.10.2014 № 0005292204/2034 є законним та обґрунтованим, прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинні довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього ж Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в ході розгляду справи доведено правомірність прийнятого рішення, натомість позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо спростування висновків перевірки відповідача.

Отже, позовні вимоги ТОВ "Будівельна фірма "Центр ЛТД" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Беручи до уваги те, що позивачем заявлено майнову вимогу та при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 10 відсотків (182,70 грн.), суд вважає за необхідне стягнути із позивача до Державного бюджету України решту суми судового збору в розмірі 1 644,30 грн. (1827 - 182,70).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма " Центр ЛТД " до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" (ідентифікаційний код 21074215) до Державного бюджету України на р/р 31213206784002, отримувач коштів УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код класифікації доходів бюджету 22030001, судовий збір в розмірі 1 644 грн 30 коп. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 14 квітня 2015 року.

Суддя М.В. Довгопол