Постанова № 43610778, 11.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 липня 2014 року Справа № 810/2853/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн"

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги відповідача від 28.04.2014 № 1451-25.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.04.2014 органом доходів і зборів сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимогу за № 1451-25 на суму 30118 грн. 00 коп. Винесення відповідачем вказаного рішення, на думку позивача, здійснено з порушенням вимог чинного податкового законодавства, оскільки підстави вважати грошове зобов'язання у наведеному розмірі узгодженим та не сплаченим своєчасно відсутні.

У судовому засіданні, призначеному на 24.06.2014, представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване рішення прийнято відповідачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судом, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи, на підставі частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено у справі перерву до 11.07.2014.

У судове засідання, призначене на 11.07.2014 року, представники сторін не з'явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Матеріали справи містять заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн" (ідентифікаційний код 37285565, місцезнаходження: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Шкільна, буд. 22-А, офіс 3) зареєстроване в якості юридичної особи 01.10.2010, що підтверджується відомостями, наведеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судом встановлено, що з 31.03.2014 року у зв'язку зі зміною місцезнаходження позивача як платника податків його переведено на обслуговування до іншого податкового органу шляхом зняття з обліку в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній республіці Крим та взяття на облік в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (витяг з облікової справи платника (а.с. 56-57).

08.05.2014 позивачем отримано податкову вимогу відповідача від 28.04.2014 № 1451-25, з якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн" дізналось про наявність у нього станом на 27.04.2014 податкового боргу у загальному розмірі 30118 грн. 00 коп., з яких: 26718 грн. 00 коп. - заборгованість з податку на прибуток підприємств; 3400 грн. 00 коп. - заборгованість зі сплати адміністративних штрафів та інших фінансових санкцій.

Позивач звертає увагу на те, що під час перебування на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній республіці Крим та на момент переведення на податковий облік до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області підприємством своєчасно та в повному обсязі сплачувались всі суми узгоджених зобов'язань з податків і зборів, а також інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

За наведених обставин позивач вважає, що податкова вимога від 28.04.2014 № 1451-25 сформована відповідачем безпідставно, висновки територіального органу доходів і зборів стосовно наявності у позивача узгоджених та своєчасно не сплачених грошових зобов'язань не відповідають дійсності, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Під час підготовки справи до судового розгляду судом, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи, було витребувано у відповідача, зокрема, детальний розрахунок визначеної контролюючим органом у податковій вимозі від 28.04.2014 № 1451-25 суми грошового зобов'язання позивача із зазначенням дати виникнення заборгованості, сум та підстав; облікові картки платника податків (зворотній бік) за платежами: податок на прибуток підприємств; адміністративні та інші санкції (ухвала Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2014).

За поясненнями представника відповідача, сума грошового зобов'язання позивача за платежем "адміністративні та інші санкції" складається з фінансових санкцій, що застосовані рішеннями Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних і тютюнових виробів Державної податкової служби України від 21.06.2012 № 000156 у розмірі 1700 грн. 00 коп. та 21.01.2013 № 000465 у розмірі 1700 грн. 00 коп.

Будь-яких пояснень щодо суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн" з податку на прибуток підприємств у розмірі 26718 грн. 00 коп. представником відповідача суду надано не було.

Водночас, допитана судом в якості свідка громадянка ОСОБА_2, яка обіймає посаду начальника відділу погашення заборгованості Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, повідомила, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн" з податку на прибуток підприємств, яка обліковувалась в картці особового рахунку платника на час формування податкової вимоги у розмірі 26718 грн. 00 коп., виникла внаслідок некоректного відображення в інформаційній базі даних контролюючого органу сум самостійно задекларованих підприємством зобов'язань з цього податку за 2013 рік, а саме: суму зобов'язання, яка вказана в уточнюючому розрахунку (4194 грн. 00 коп.) обліковано раніше, ніж суму зобов'язання за податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (22524 грн. 00 коп.), показники якої в подальшому платником самостійно уточнено у сторону зменшення до 4194 грн. 00 коп.

За поясненнями свідка, зазначена помилка в картці особового рахунку платника з податку на прибуток підприємств, яка пов'язана з несвоєчасною передачею даних облікової справи платника з попереднього місця обліку - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній республіці Крим, у подальшому була виправлена шляхом внесення достовірних даних про суми нарахованих зобов'язань та їх сплату, у зв'язку з чим на час судового розгляду справи заборгованість позивача з цього податку не обліковується.

Свідок також зазначив, що звітну частину облікової справи платника податків в паперовому варіанті на адресу відповідача Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній республіці Крим на час винесення оскаржуваної вимоги, а також на момент розгляду даної справи не передано, у зв'язку з чим відповідачем не може бути підтверджено суму податкового боргу підприємства за платежем "адміністративні та інші санкції" за відсутності інформації щодо дати отримання позивачем рішень про застосування фінансових санкцій від 21.06.2012 № 000156 та 21.01.2013 № 000465, їх узгодження.

Допитаний судом в якості свідка громадянин ОСОБА_3 повідомив, що він є податковим керуючим Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн", оскаржувану податкову вимогу ним сформовано 28.04.2014 на підставі наявної в інформаційних базах Міністерства доходів і зборів України інформації про стан розрахунків підприємства з бюджетом за платежами: податок на прибуток підприємств; адміністративні та інші санкції.

Як пояснив свідок, під час винесення податкової вимоги підстави для внесення відповідної податкової інформації до баз даних податкового органу, як то: дані податкової звітності, рішення контролюючого органу про визначення платнику сум грошових зобов'язань, дати узгодження грошових зобов'язань та виникнення податкового боргу ним не перевірялись, податкову вимогу сформовано виключно за даними карток особових рахунків платника за відповідними податками та платежами.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.165 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків, нараховується та сплачуються відповідно до норм розділу ІІІ цього Кодексу.

Документом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, є податкова декларація або розрахунок, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (пункт 50.1 статті 50 Податкового кодексу України).

Окрім визначеного наведеними вище нормами порядку самостійного декларування платником податків податкових зобов'язань, на контролюючий орган покладено обов'язок визначати суму грошових зобов'язань платника податків, зокрема, у разі, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

У разі, коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування (пункт 57.2 статті 57 Податкового кодексу України).

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 191.1.34 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України визначено, що однією із функцій контролюючих органів є забезпечення визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошовим зобов'язанням платника податків вважається сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу приписів підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою створення умов для здійснення органами доходів і зборів контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, запроваджено та ведеться облік платників податків (пункт 63.1 статті 63 Податкового кодексу України).

Пунктом 63.2 статті 63 Податкового кодексу України передбачено, що взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Єдину раціональну методику обліку платників податків і зборів в органах державної податкової служби запроваджено Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок № 1588).

Відповідно до пункту 10.1 цього Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для переведення на обслуговування платника податків з одного органу державної податкової служби до іншого (взяття на облік / зняття з обліку) у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) платника, пов'язаною зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін.

Підпунктом 10.1.5 пункту 10.1 Порядку № 1588 передбачено обов'язок органу державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням платника податків сформувати та направити, протягом встановленого цим підпунктом терміну, до органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням платника податків для взяття його на облік пакет документів, який, зокрема, повинен включати: реєстраційну частину облікової справи платника податків (з описом) за весь період існування платника податків; звітну частину облікової справи платника податків (з описом), укомплектовану податковими деклараціями (звітами, розрахунками), копіями актів або довідок за результатами камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок та іншими документами справи, строк зберігання яких не сплив; довідку про стан розрахунків платника податків з бюджетом; роздруковану облікову картку платника податків (повні реєстраційні відомості) з районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб чи Реєстру самозайнятих осіб; дані про контрольно-перевірочну роботу; документи щодо заходів із забезпечення погашення податкового боргу, якщо платник податків має податковий борг; інформацію щодо адміністративного або судового оскарження сум грошових зобов'язань та судових справ між органами державної податкової служби і платником податків за останні три роки.

Документи направляються або поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення та з рекомендованим повідомленням про їх вручення, або доставляються нарочно працівником органу державної податкової служби та передаються під розпис до підрозділу, відповідального за організацію документообігу органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків.

Підпунктом 10.1.7 пункту 10.1 Порядку № 1588 передбачено, що після підтвердження взяття на облік платника податків за новим місцезнаходженням, орган державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням протягом двох робочих днів знімає з обліку платника податків та формує і надсилає до органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням в електронному вигляді: картки особових рахунків платника податків у встановленому порядку; копії податкових декларацій (звітів, розрахунків) платника податків за три звітні роки, включаючи поточний; дані про контрольно-перевірочну роботу.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що у разі зміни платником податків місцезнаходження, такий платник переводиться на обслуговування з одного органу державної податкової служби до іншого, при цьому до податкового органу за новим місцезнаходженням передаються всі документи реєстраційної та звітної частин облікової справи платника, а також картки особових рахунків платника податків в електронному вигляді.

Пунктом 1 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, а саме: податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2013 рік (а.с. 9-12) та уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) період 2013 рік (а.с. 14-17), Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн" самостійно визначено розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 22524 грн. 00 коп., який в подальшому було уточнено шляхом зменшення розміру цього показника до 4194 грн. 00 коп.

Сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2013 рік здійснено позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування до державного бюджету коштів у розмірі 4194 грн. 00 коп., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення від 11.03.2014 № 347 (а.с. 19).

Позивач наполягає на тому, що будь-яких несплачених грошових зобов'язань з цього податку за підприємством станом на момент виставлення органом доходів і зборів податкової вимоги не існує.

Доводи позивача представником відповідача у ході судового розгляду справи спростовані не були.

Що стосується обставин узгодження та сплати грошових зобов'язань у сумі 3400 грн. 00 коп., визначених на підставі рішень Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних і тютюнових виробів Державної податкової служби України від 21.06.2012 № 000156 та 21.01.2013 № 000465, представник позивача пояснив наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної республіки Крим від 27.09.2012 в адміністративній справі № 2а-9103/12/0170/28 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн" на користь Державного бюджету України стягнуто фінансові санкції в розмірі 1700 грн. 00 коп., що застосовані за рішенням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних і тютюнових виробів Державної податкової служби України від 21.06.2012 № 000156.

Крім того, рішенням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних і тютюнових виробів Державної податкової служби України від 21.01.2013 № 000465 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн" застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп.

Як зазначалось судом вище, відповідно до пояснень представника відповідача, несплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн" сум застосованих штрафних санкцій за рішеннями від 21.06.2012 № 000156 та 21.01.2013 № 000465 призвела до утворення у нього податкового боргу за платежем "адміністративні та інші санкції" в загальному розмірі 3400 грн. 00 коп.

З метою спростування наведених тверджень, представником позивача подано суду копії платіжних доручень від 21.08.2013 № 1242 на суму 1700 грн. 00 коп. (а.с. 98) та 30.01.2013 № 174 на суму 1700 грн. 00 коп. (а.с. 99), відповідно до яких підприємством сплачено до державного бюджету грошові кошти за судовим рішенням в адміністративній справі № 2а-9103/12/0170/28 та рішенням про застосування фінансових санкцій від 21.01.2013 № 000465.

За таких обставин, з урахуванням поданих документів та відомостей, беручи до уваги ту обставину, що станом на 28.04.2014 суми грошових зобов'язань за платежами: податок на прибуток підприємств; адміністративні та інші санкції, сплачено позивачем у повному обсязі, суд дійшов висновку про помилковість тверджень відповідача щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн" податкового боргу з цих платежів.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що доводи органу доходів і зборів стосовно несплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн Дистрибьюшн" сум узгоджених грошових зобов'язань, що призвело до утворення податкового боргу, не знайшли свого документального підтвердження у ході судового розгляду справи, зважаючи на те, що відображення в картках особових рахунків платника недостовірних відомостей відбулось за відсутності вини позивача, доказів відкликання оскаржуваного рішення з підстав, визначених статтею 60 Податкового кодексу України відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що податкова вимога Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 28.04.2014 № 1451-25 є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивачем вимоги про відшкодування понесених ним судових витрат не заявлялись, судові витрати стягненню з бюджету не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Податкову вимогу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 28.04.2014 № 1451-25, - визнати протиправною та скасувати.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.