Постанова № 43610704, 08.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2015 року (12 год. 58 хв.)Справа № 808/8194/14 ДО/808/1104/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стратулат С.В.,

представників:

позивача - Чупріної О.Ю.,

відповідача - Воронкової Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Слов'янський завод «Тореласт»

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Слов'янський завод «Тореласт» (позивач, ПАТ «Слов'янський завод «Тореласт») до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (відповідач, Слов'янська ОДПІ), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000051541 від 14.05.2014 в частині нарахування пені за прострочення законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента валютної виручки згідно контракту №9 від 30.05.2014 на суму 56 076,47 грн.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримав. В обґрунтування позову вказав, що між позивачем та контрагентом - нерезидентом ЗАТ «Каландр» (Росія), укладений акт взаємозаліку зустрічних однорідних вимогли. Відповідно до цього акту, сторони вирішили вважати взаємні зобов'язання на суму 1 355 625 руб. погашеними. Зазначив, що під час проведення перевірки вказаний акт був наданий перевіряючим, проте врахований не був. Відповідачем зроблений хибний висновок щодо порушення законодавчо встановлених строків надходження від нерезидента валютної виручки. Оскаржуване рішення вважає протиправним та просить скасувати.

Представник відповідача проти позову заперечив повністю та надав пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях на позов. Зокрема вказав, що від ПАТ «Кредобанк» на адресу Слов'янської ОДПІ надійшло повідомлення щодо порушення чинного законодавства - ненадходження в законодавчо встановлені терміни виручки за експортно-імпортною операцією резидентом - клієнтом банку ПАТ «Слов'янський завод «Тореласт». З урахуванням вказаного повідомлення відповідачем проведена перевірка та винесене податкове повідомлення-рішення за зазначене порушення. Просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.

10.12.2013 на адресу Слов'янської ОДПІ від ПАТ «Кредобанк» надійшов лист №55-1(р)/13 від 02.12.2013, відповідно до якого банк повідомив податковий орган про виявлені факти порушень чинного законодавства - ненадходження в законодавчо встановлені строки виручки резиденту - клієнту банку ПАТ «Слов'янський завод «Тореласт» за договором №9 від 30.05.2013, дата здійснення платежу за імпортною операцією/дата оформлення МД за експортною операцією 27.11.2013.

Також, 07.03.2014 на адресу Слов'янської ОДПІ від ПАТ «Кредобанк» надійшов лист №1206-4463/14 від 03.03.2014, відповідно до якого банк повідомив податковий орган про виявлені факти порушень чинного законодавства - ненадходження в законодавчо встановлені строки виручки резиденту - клієнту банку ПАТ «Слов'янський завод «Тореласт» за договором №9 від 30.05.2013, дата здійснення платежу за імпортною операцією/дата оформлення МД за експортною операцією 13.02.2014.

Державними ревізорами-інспекторами Слов'янської ОДПІ проведено перевірку ПАТ «Слов'янський завод «Тореласт», за результатами якої складений акт від 25.04.2014 №978/15-02-00300363 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства Публічним акціонерним товариством «Слов'янський завод «Тореласт» при виконанні контрактів №15 від 22.05.2012, №4 від 03.01.2012, №9 від 30.05.2013, №1 від 03.01.2013, №6 від 03.02.2011, №6 від 30.05.2013 та №YQ110128 від 28.01.2011 за період з 01.10.2012 по 10.04.2014».

Під час перевірки встановлено порушення, зокрема, прострочення законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента валютної виручки по контракту №9 від 30.05.2013, укладеного між позивачем та ЗАТ «Каландр» (м.Тула, Росія). Так, по цьому контракту: дата здійснення валютної операції 29.08.2013, законодавчо встановлений термін надходження валютних цінностей - 27.11.2013, дата здійснення валютної операції 15.11.2013, законодавчо встановлений термін надходження валютних цінностей - 13.02.2014. За вказане порушення визначена пеня у розмірі 56 076,47 грн. (додаток 3 до акту перевірки).

На підставі виявлених відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.05.2014 №0000051541, яким позивачу нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у грошового зобов'язання у розмірі 66 556,02 грн.

Позивач не погоджується із зазначеним податковим-повідомленням рішенням у частині пені у розмірі 56 076,47 грн., у зв'язку із чим звернувся до суду.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи по суті питання щодо взаємовідносин, які виникли між сторонами у справи, суд керувався, зокрема, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР).

Відповідно до ст.1 Закону №185/94-ВР, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку

Згідно із ст. 4 цього Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до п.3 постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень у іноземній валюті», розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до п. 1.10 Інструкції «Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136 (далі - Інструкція), експортна, імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги;між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Пунктом 5.8 Інструкції встановлено, що банк у довільній формі повідомляє податковий орган про факт зняття з контролю операції резидента на підставі документів про припинення зобов'язань за цією операцією шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами (пункт 1.10 розділу 1 цієї Інструкції).

Згідно із п.5.9 Інструкції, банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається.

Із матеріалів справи вбачається, що 23.10.2013 між позивачем та ЗАТ «Каландр» укладений акт проведення взаєморозрахунків зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого суб'єкти господарювання домовились між собою закрити взаємно зобов'язання по контракту 6 та 9.

У судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що звернувся до ПАТ «Кредобанк» із запитом про зняття з контролю відповідних операцій, з огляду на наявність акту взаєморозрахунків, проте банківська установа відмовила. Зі слів представника позивача письмової відмови банк не надав, а тому підстави такої відмови незрозумілі.

Згодом, ПАТ «Кредобанк» повідомив Слов'янску ОДПІ про порушення позивачем приписів чинного законодавства (ненадходження в законодавчо встановлені строки виручки) - лист №55-1(р)/13 від 02.12.2013, лист №1206-4463/14 від 03.03.2014.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що належним доказом, який би свідчив про відсутність порушення приписів ст. 1 Закону №185/94-ВР з боку позивача, є, передусім, повідомлення банку податкового органу про факт зняття з контролю операції резидента на підставі документів про припинення зобов'язань за цією операцією шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами. Проте, таке повідомлення відсутнє, і як зазначив представник позивача банк відмовив у знятті контролю.

У своїх пояснення представник позивача посилався на п. 1.12 Інструкції, відповідно до якого підставою для зняття банком з контролю експортної, імпортної операцій резидента за умови надання останнім документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями цього резидента, крім підстав, передбачених іншими розділами цієї Інструкції, може бути:

письмове повідомлення митного органу, засвідчене підписом керівника (його заступника), а також копія МД (типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Магазин безмитної торгівлі», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування»), засвідчена в установленому законодавством України порядку, надана на письмовий запит резидента (якщо немає інформації про зазначену МД у реєстрі МД); письмове повідомлення податкового органу про відсутність порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними операціями резидента, про які банком надавалася інформація цьому податковому органу згідно з пунктом 5.9 розділу 5 цієї Інструкції. Зазначене повідомлення надсилається банку і має бути засвідчене підписом керівника (заступника керівника) податкового органу. У повідомленні зазначаються такі обов'язкові реквізити: повне найменування резидента/прізвище, ім'я, по батькові, місцезнаходження/місце проживання, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ/ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності), номер і дата договору, повне найменування нерезидента, країна його реєстрації, термін проведення перевірки або інформація, яка є підставою для зняття експортної, імпортної операції з контролю.

Так, позивач зазначав, що повідомлення банку про порушення не позбавляють податковий орган права встановити під час перевірки відсутність такого порушення та повідомити про такий факт банк. Зауважила, що під час перевірки перевіряючим особам акт взаєморозрахунків надавався, проте відповідачем безпідставно не прийнятий та не врахований.

Суд погоджується, що п.1.12 Інструкції передбачена можливість встановлення податковим органом відсутності факту порушення встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними операціями резидента. Проте, у даному випадку застосування п.1.12 інструкції не є доречним, оскільки, суд вважає, що повноваження щодо зняття з контролю операції, за такою підставою, як припинення зобов'язань за цими операціями шляхом зарахуванням однорідних вимог, належать виключно банку (п.1.10 інструкції). В той же час, ПАТ «Кредобанк» відмовив позивачу у знятті з контролю операції. Крім того, у листах №55-1(р)/13 від 02.12.2013, №1206-4463/14 від 03.03.2014 банк не зазначив про необхідність після проведення перевірки надати інформацію щодо відсутність порушення строків розрахунку.

Згідно із пп. 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що під час перевірки відповідачем зроблений правильний висновок про порушення позивачем приписів Закону у частині, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення, в оскаржуваній частині, є правомірним.

Аналізуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Слов'янський завод «Тореласт» на користь Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 1644,30 (одна тисяча шістсот сорок чотири грн. 30коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник