Постанова № 43610649, 18.03.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 року о/об 14 год. 42 хв.Справа № 808/9759/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.O., при секретарі Бабаченко B.C., за участю представників позивача Таджельянц А.М., Маркової С.Ю., представника відповідача Драча Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КВК»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування рішення №14 про анулювання Свідоцтва платника єдиного податку,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КВК» (далі - позивач або ТОВ «КВК») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя), в якому позивач просить суд: скасувати у повному обсязі рішення №14 про анулювання Свідоцтва платника єдиного податку та наявність податкового боргу у розмірі 22411,98 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач у позові зазначив, що за результатами позапланової перевірки складений акт №114/22-11/31831033 від 01.10.2012, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00023522-11 від 18.10.2012, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 86041,50 грн. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2013 позивачу відмовлено у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення №00023522-11 від 18.10.2012 (справа №0870/12202/12). Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 апеляційна скарга ТОВ «КВК» залишена без задоволення, постанова суду першої інстанції залишена без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.04.2014 ТОВ «КВК» відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 22.09.2014 ТОВ «КВК» відмовлено в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.04.2014.

Позивач 14.10.2014 сплатив податковий борг у розмірі 86041,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №60 від 14.10.2014. ТОВ «КВК» 01.12.2014 отримало рішення №14 про анулювання Свідоцтва платника єдиного податку у зв'язку з тим, що протягом двох послідовних кварталів у ТОВ «КВК» існує податковий борг у розмірі 22411,98 грн. Згідно актів звіряння №296-20, 2440-20, 1380-20 від 26.11.2014, наданих відповідачем, сума боргу складає вже 31224,00 грн. та саме з цих актів позивач дізнався, що це нібито пеня, яка нарахована на суму 86041,50 грн. З даним рішенням та актами звіряння позивач не згоден, оскільки позивач не повідомлений про наявність податкового боргу та не отримував податкову вимогу на суму 22411,98 грн. або 31224,00 грн. в порядку, передбаченому Податковим кодексом України. Посилаючись на приписи пп.14.1.175 ст.14, п.56.18 ст.56, п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України позивач вважає, що оскільки згідно акту про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КВК» з питань дотримання вимог податкового законодавства №114/22-11/31831033 від 01.10.2012 встановлено заниження податку на додану вартість на суму 72499 грн., в т.ч. по періодам: за липень 2010р. - 18333 грн., за серпень 2010р. - 14500 грн., за вересень 2010р. - 21333 грн., за березень 2011р. - 18333 грн., то нарахування пені в даному випадку можливо лише за період березень 2011р. у зв'язку з тим, що положення про нарахування пені з'явилося у Податковому кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року. Посилаючись на приписи ст.58 Конституції України позивач вважає, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Звідси, сума, на яку нараховується пеня 21999,60 грн. є сумою 18333,00 грн. та 3666,60 грн., де 3666,60 грн. - сума штрафу. Останній день сплати зобов'язання по ПДВ за березень 2011 року 29.04.2011, борг сплачений 14.10.2014, прострочення складає 1265 днів. Ставка НБУ на 29.04.2011 - 7,75%. Отже, пеня на думку позивача складає 7090,80 грн. (21999,60 грн. помножене на 1265 поділене на 100% помножене на 7,75% помножене на 120%) і поділене на 365. Таким чином, позивач вважає, що відповідач не дотримався ані процедури повідомлення про наявність податкового боргу, ані правильності самого розрахунку.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представником відповідача подано до суду письмові заперечення, в яких зазначено, що 01.12.2014 позивачем отримане рішення №14 про анулювання Свідоцтва платника єдиного податку. Податковий борг, який слугував підставою для анулювання Свідоцтва платника єдиного податку, виник внаслідок нарахування пені за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 86041,50 грн. Грошове зобов'язання з податку на додану вартість визначене податковим повідомленням-рішенням №00023522-11 від 18.10.2012 (яке складено на підставі акту про результати позапланової невиїзної перевірки №114/22-11/31831033 від 01.10.2012) і оскаржене позивачем у судовому порядку. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014, в адміністративній справі №0870/12202/12 у задоволенні позову ТОВ «КВК» відмовлено у повному обсязі. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.04.2014 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «КВК»; також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2014 ТОВ «КВК» відмовлено у допуску справи №0870/12202/12 для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.04.2014.

Відповідач, посилаючись на приписи п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України наполягає, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Стосовно розміру пені, який зазначений у рішенні про анулювання Свідоцтва платника єдиного податку, то відповідач посилаючись на абз.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України наполягає, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Саме наявність податкового боргу протягом двох послідовних кварталів у платника податків, а не його розмір є підставою для переходу на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України. Посилаючись на приписи абз.3 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України, відповідач вважає, що у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу. Звідси відповідач вважає, що податкове рішення №14 про анулювання Свідоцтва платника єдиного податку прийняте відповідно до вимог діючого законодавства, а адміністративний позов задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, суд вважає позов позивача таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, за результатами розгляду Акту перевірки №114/22-11/31831033 від 01.10.2012 позивачем 18.10.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №00023522-11, яким ТОВ «КВК» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 86041 грн. 50 коп., з яких: 72499 грн. 00 коп. - основний платіж, 13542 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014, у справі №0870/12202/12 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «КВК» щодо скасування податкового повідомлення-рішення №00023522-11 від 18.10.2012. Таким чином, судове рішення в адміністративній справі №0870/12202/12 набрало законної сили.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки ТОВ «КВК» не подало до суду доказів скасування або відкликання податкового повідомлення-рішення №00023522-11 від 18.10.2012, то вказана у ньому сума грошового зобов'язання відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України з 27.03.2014 є узгодженою і підлягає сплаті.

Як зазначено у пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом досліджено Платіжне доручення №60 від 14.10.2014, згідно якого ТОВ «КВК» сплачено 86041 грн. 50 коп.

Податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи «…» (п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України).

За приписами пп.62.1.1-62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; «…».

Як зазначено у п.11 Розділу ІІ «Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів», затвердженого 05.12.2013 наказом Міністерства доходів і зборів України №765, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №217/24994, форми інтегрованих карток платника мають лицьовий та зворотний боки. Зворотний бік інтегрованої картки відображає стан розрахунків платника (суми нарахованого та сплаченого платежів, пені, штрафних (фінансових) санкцій, процентів за користування розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу), суми податкового боргу, недоїмки із сплати єдиного внеску, надміру та/або помилково сплачені, заявлені до відшкодування тощо) за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами, операції, що проводяться з коштами передоплати. На лицьовому боці інтегрованої картки відображається додаткова інформація щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та передоплатою.

Як зазначено у п.4.5 «Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», затвердженого 28.11.2012 наказом Міністерства фінансів України №1236, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за №2135/22447, після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано до суду інтегровану картку ТОВ «КВК» (зворотній бік), згідно якої за позивачем обліковувався борг з податку на додану вартість, у складі якого є вищевказана сума узгоджених зобов'язань - 86041 грн. 50 коп.

За приписами пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Як зазначено у пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;

Відповідно до пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, пеня нараховується: у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з пп.129.3.1 п.129.3 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;

Як, зокрема, зазначено у п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження […].

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п.129.5 ст.129 Податкового кодексу України).

Як з'ясовано судом, ТОВ «КВК» узгоджену суму податкового зобов'язання, нараховану податковим повідомленням-рішенням №00023522-11 від 18.10.2012, сплатило лише 14.10.2014 платіжним дорученням №60.

Тобто, відповідно до ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені здійснюється на всю суму податкового боргу, а не на її частини, як то зазначив у позові позивач. І нарахування податкового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням №00023522-11 від 18.10.2012 і узгодження цих зобов'язань 27.03.2014 відбувалось після набрання чинності Податковим кодексом України.

Звідси, думка позивача про те, що нарахування пені в даному випадку можливо лише за період «- березень 2011р.» у зв'язку з тим, що положення про нарахування пені з'явилося у Податковому кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 - є хибною, оскільки не ґрунтується на законі.

У зв'язку із несплатою ТОВ «КВК» у встановлені строки узгоджених сум грошових зобов'язань, відповідачем нараховано 22411 грн. 98 коп. пені.

Відповідно до абз.1 п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як зазначено у пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

За приписами п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки ТОВ «КВК» мало заборгованість з податку на додану вартість, обумовлену винесенням податкового повідомлення-рішення №00023522-11 від 18.10.2012, то п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України не передбачає при виникненні кожного разу непогашеної заборгованості надіслання (вручення) податкової вимоги до повного погашення заборгованостей за попередньою податковою вимогою. Вказана правова позиція викладена і у Листі Вищого адміністративного суду України №1044/11/13-12 від 12.04.2012.

Надаючи правову оцінку Рішенню №14 про анулювання Свідоцтва платника єдиного податку суд виходить з наступного.

Відповідно до пп.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: 8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

За приписами пп.3 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

Як з'ясовано судом, станом на 24.11.2014 за позивачем обліковується податковий борг протягом двох послідовних кварталів з податку на додану вартість у сумі 22411 грн. 98 коп.

Позивачем не надано до суду жодного доказу відсутності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Водночас, представником ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя надано до суду інтегровану картку ТОВ «КВК», в якій міститься інформація про наявність податкового боргу у часі, який передбачений пп.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя правомірно, на думку суду, скористалась можливістю, передбаченою пп.3 п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України для анулювання ТОВ «КВК» Свідоцтва платника єдиного податку серії А №979465 від 15.05.2012. Зворотного позивачем не доведено.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КВК» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування рішення №14 про анулювання Свідоцтва платника єдиного податку - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко