Постанова № 43610529, 07.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року (об 11 год. 15 хв.) Справа № 808/1070/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя

до ОСОБА_1

про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року Правобережний районний центр зайнятості м. Запоріжжя (далі - Правобережний РЦЗ м. Запоріжжя, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 3 040,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та зазначає, що відповідач здійснював діяльність за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю. Так, за період з 11.01.2014 по 06.03.2014 ОСОБА_1 незаконно отримано допомоги по безробіттю у розмірі 4 040,62 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем повністю не сплачено. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 3 040,62 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 07.04.2015 надав до суду клопотання (вх. № 14822) про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином. Заперечення на адресу суду не надходили.

Рекомендоване поштове відправлення, яке містило ухвалу про відкриття провадження та повістку про виклик до суду, надсилалось відповідачу за його місцем проживання (перебування) згідно відповіді Сектору адресно-довідкової роботи Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, було повернуто до суду з відповідною відміткою відділення поштового зв'язку, а відтак на підставі ст.ст.33, 167 КАС України вважається таким, що було вручено відповідачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

03.06.2013 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернувся до Правобережного РЦЗ м. Запоріжжя із заявою про надання статусу безробітного, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» та наказом від 03.06.2013 №НТ130603 відповідачу надано статус безробітного.

10.06.2013 відповідач звернувся до позивача із заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю, на підставі чого наказом від 10.06.2013 №НТ130610 відповідачу призначено допомогу по безробіттю з 10.06.2013 по 04.06.2014.

Із змісту витягів з наказів про прийняття рішення по особі ОСОБА_1 встановлено, що наказом від 23.12.2013 №НТ131223 скорочено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштування з 20.12.2013 по 03.01.2014, проте наказом від 08.01.2014 №НТ140108 розпочато (поновлено) виплату по безробіттю з 04.01.2014.

Наказом від 07.03.2014№НТ140307 відповідачу скорочено виплату допомоги по безробіттю, у зв'язку зі звільненням безробітного з останнього місця роботи за угодою сторін з 07.03.2014 по 04.06.2014, при цьому на підставі наказу від 07.03.2014 НТ№140307 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю з 07.03.2014 та припинено реєстрацію безробітною у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг ДСЗ.

01.10.2014 на адресу позивача від Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» надійшла відповідь на лист, у якому повідомлено, що громадянин ОСОБА_1 дійсно надавав послуги за цивільно-правовим договором. На підтвердження вказаних обставин ПАТ «Ідея Банк» надано копія договору про надання послуг від 11.01.2014 та копії актів прийому надання послуг від січня 2014 року, від 14.02.2014, від 28.02.2014.

Комісією з розслідування страхових випадків Правобережного РЦЗ м. Запоріжжя розглянуто документи, надані ПАТ «Ідея Банк» щодо достовірності даних безробітного, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати їй матеріального забезпечення, про що складено Акт №1069В від 03.10.2014 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Акт). Розслідуванням встановлено факт перебування у трудових відносинах громадянина ОСОБА_1 з 11.01.2014 в період реєстрації в службі зайнятості, що підтверджується наданими документами роботодавця.

21.10.2014 позивачем на адресу відповідача поштою направлено копію наказу від 20.10.2014 №3070 про порушення безробітним ОСОБА_1 законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та повернення ним незаконно отриманих коштів та претензію від 20.10.2014 №01-19/3377 щодо повернення коштів на суму 4 040,62 грн. Рекомендоване поштове відправлення, яке містило вказані наказ та претензію, отримано відповідачем особисто 27.10.2014, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідачем частково у розмірі 1 000,00 грн. відшкодовано вищевказану заборгованість, таким чином згідно довідки Правобережного РЦЗ м. Запоріжжя за період з 11.01.2014 по 06.03.2014 відповідачу слід відшкодувати виплачену матеріальну допомогу у сумі 3 040,62 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми заборгованості у добровільному порядку Правобережний РЦЗ м. Запоріжжя звернувся із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України № 5067-VI) безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 5067-VI до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 № 1533-III (далі - Закон № 1533-III).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 1533-III право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За змістом ч. 2, 3 ст. 36 Закону № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 1.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307 (далі - Порядок №307) допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Виплата допомоги по безробіттю згідно із пп. 1 п. 5.5. Порядку № 307 припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Із матеріалів справи вбачається, що 11.01.2014 відповідачем було укладено договір про надання послуг, згідно якого Замовник (ПАТ «Ідея Банк») замовляє та оплачує, а Виконавець (ОСОБА_1.) зобов'язується надати послуги, необхідні для виконання завдань відділу віндикації Департаменту віндикації Замовника, по стягненню заборгованості позичальників за кредитними договорами. Приймання наданих за договором послуг здійснювалось шляхом підписання сторонами відповідних актів, зокрема, від січня 2014 року на суму 1 142,86 грн., від 14.02.2014 на суму 287,00 грн., від 28.02.2014 на суму 750,00 грн. Таким чином, судом встановлено, що під час перебування на обліку та отримання допомоги по безробіттю відповідач перебував у трудових відносинах та отримував винагороду.

Пунктом 6.14 Порядку № 307 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку. Сума виплаченої допомоги по безробіттю підтверджується відповідною довідкою центру зайнятості, що підписується керівником, головним бухгалтером та скріплюється печаткою.

Отже, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідач своєчасно не надав відомості про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг, що призвело до зайвого перерахування коштів.

Відповідно до пункту 7 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 «Про затвердження порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Згідно з пунктом 9 наказу від 13.02.2009 № 60/62 рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Як встановлено матеріалами справи, копію наказу від 20.10.2014 №3070 та претензію від 20.10.2014 №01-19/3377 щодо повернення коштів на суму 4 040,62 грн. отримано відповідачем особисто 27.10.2014, ані в судовому порядку, ані до органів центру зайнятості вищого рівня вказаний наказ відповідачем оскаржено не було, доказів протилежного відповідачем суду не надано. При цьому, судом враховано, що відповідачем частково у розмірі 1 000,00 грн. відшкодовано суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

На момент розгляду справи в суді незаконно отримана допомога по безробіттю у розмірі 3 040,62 грн. відповідачем не сплачена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Правобережного районного центру зайнятості м. Запоріжжя суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 3 040,62 грн. (три тисячі сорок гривень 62 копійки) на р/р 37178001004259, банк - УДК у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 35628345.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак