Постанова № 43610369, 09.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 р. Справа № 804/4516/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Марганецького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, Управління Пенсійного фонду України в м.Марганці Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- Визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Марганецького міського управління щодо відмови ОСОБА_1, у знятті арешту та заборони відчуження з усього належного ОСОБА_1, майна, який було накладено на підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП №37737275), винесеної 24.04.2013 р. державним виконавцем Гребенчак А.І. відділу державної виконавчої служби Марганецького міського управління

- Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Марганецького міського управління скасувати арешт та заборону відчуження з усього належного мені, ОСОБА_1, майна, який було накладено на підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП №37737275), винесеної 24.04.2013 р. державним виконавцем Гребенчак А.І. відділу державної виконавчої служби Марганецького міського управління, з виключенням з Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1).

В обґрунтування правової позиції позивач зазначає, що вважає дії державного виконавця щодо не зняття арешту з належного їй майна незаконними, оскільки виконавче провадження закінчено, а виконавчий документ повернуто стягувачеві.

До судового засідання від позивача надійшло клопотання розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи до судового засідання надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що відповідач - суб'єкт владних повноважень - був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає можливим розглядати справу без участі представника відповідача за наявними у ній доказами відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконанні у відділі ДВС Марганецького МУЮ перебувала вимога УНФУ м. Марганець Дніпропетровської обл. про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Управління пенсійного фонду України в м. Марганець заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування суми боргу в розмірі - 1253,58 грн.

24.04.2013 року вказаний виконавчий документ переданий на виконання державному ВДАІ Марганецького МУЮ Гребенчак А.Л.

Державним виконавцем відповідно до ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» у триденний термін з дня надходження виконавчого документу до виконавця винесено постанову від 24.04.13 року про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на усе майно ОСОБА_1 та здійснено заборону його відчуження. (ВП за ЄДРВП № 37737275).

Вказаною постановою боржнику було надано строк для самостійного виконання, а саме до 01.05.2013 року. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження направлені рекомендованим листом з повідомленням сторонам 24.04.2013 р. за вих. № 02-26/5769.

Протягом строку для самостійного виконання заборгованість боржником не сплачена (будь-яка інформація від сторін виконавчого провадження про повну або часткову сплату боргу до Відділу не надходила).

Після перебігу терміну на самостійне виконання постанови, 07.05.2013 року згідно з ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 10% від суми, що була пред'явлена до стягнення. Копія даної постанови направлена боржнику для відома.

З метою примусового стягнення з боржника заборгованості перед стягувачем державним виконавцем відносно боржника ОСОБА_1 протягом здійснення виконавчого провадження вжиті заходи примусового виконання, визначені чинним законодавством, а саме:

- 24.04.2013р. до Державної податкової служби України направлено запит про джерела отримання доходів боржника за № 1421929; (результат обробки відповідь інформація стосовно боржників - фізичних осіб щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня;

- 24.04.201З р. до Державної податкової служби України направлено запит про номери рахунків відкритих у банках та інших установах боржником за № 1421922;(результат обробки відповідь - інформація про номери рахунків, відкриті у банках та інших фінансових установах України боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями до ДПС України від відповідних фінансових установ не надходила):

- 24.04.2013р. за № 5771, дано запити до реєструючих органів щодо наявності у боржника рухомого та нерухомого майна та відкритті розрахункові рахунки в установі банку:

- 24.04.2013р. державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника;

Протягом строку виконання виконавчого провадження від стягувача на адресу ВДВС Марганецького МУЮ два рази надходила інформація про часткову сплату боржником боргу В сумі 300,00 та 500,00 грн;

Неодноразово здійснювалися виходи державного виконавця за адресою проживання боржника - виявити боржника дома не вдалося, двері ніхто не відчиняє;

- 23.05.2013р., 13.08.2013р., 28.08.2013р., на адресу боржника надсилалися виклики, вимоги, з'явитися до державного виконавця;

-24.10.201З р. державним виконавцем на підставі п.2 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

24 жовтня 2013 року державним виконавцем Гребенчак А.І. було винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві по виконавчому провадженню №37737275, оскільки вжитими державним виконавцем заходами майна, належного боржнику, на яке можливо звернуги стягнення в межах суми боргу не виявлено, можливе місце роботи не встановлено (відповідь на запити щодо майнового стану, місця роботи). Станом на 24.10.2013 рік заборгованість складає - 453,58 грн. В п. 2 Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.10.2013 року зазначено, що припиняється чинність арешту майна боржника та скасовуються інші заходи примусового виконання рішення.

11 березня 2015 року позивач звернулася з заявою до ВДВС Марганецького МУЮ у Дніпропетровській області та просила зняти арешт з усього належного їй майна в зв'язку з повним виконанням зобов'язань перед стягувачем на підставі п.2 Постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.10.2013 року.

Листом від 18.03.2015 року позивача повідомлено, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» у ВДВС Марганецького МУЮ немає підстав для скасування постанови про накладення арешту за вищевказаним виконавчим документом, оскільки, хоча й повернуто виконавчий документ стягувачеві, проте боржником не сплачено виконавчий збір.

Позивач вважає такі дії відділу державної виконавчої служби Марганецького міського управління щодо відмови їй у знятті арешту та заборони відчуження з усього належного майна протиправними, у зв'язку з чим оскаржує їх у судовому порядку.

Вирішуючи позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача скасувати постанови про накладення арешту на майно та заборону його відчуження суд зазначить наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон №606-XIV).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст. 1 Закону №606-XIV).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 22 Закону №606-XIV передбачено, що посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців.

З матеріалів справи вбачається, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві прийнята на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону №606-XIV.

Так, вказаною нормою встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. В той же час, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч. 5 ст. 47 Закону №606-XIV).

З аналізу зазначеного судом вбачається, що строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, на підставі якого відкрито виконавче провадження, станом на вирішення адміністративної справи сплив. Таким чином, відсутність обставини та підстави для повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Приписи статті 57 Закону №606-XIV встановлюють, зокрема, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Враховуючи те, що відповідач при прийняті постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.10.2013 року вирішив питання щодо припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення, суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині зобов'язання ВДВС Марганецького МУЮ скасувати арешт та заборону відчуження з усього належного ОСОБА_1 майна, який було накладено на підставі Постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП №37737275), винесеної 24.04.2013 р. державним виконавцем Гребенчак А.І. ВДВС Марганецького МУЮ.

Відносно позовних вимог щодо визнання протиправною відмову від 18.03.2015 ВДВС Марганецького МУЮ у знятті арешту з рухомого майна, належного позивачу суд зазначить наступне.

Частина 1 ст. 82 Закону №606-XIV передбачає, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Приймаючи до уваги те, що оскаржувана відповідь - лист відповідача від 18.03.2015 не є по своїй суті рішенням ВДВС Марганецького МУЮ у розумінні Закону №606-XIV, суд дійшов до висновку про відмову у задоволені позовних вимог в цій частині. Вказане обумовлено відсутністю порушених та охоронюваних законом прав позивача вказаним листом.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що позивачем у даному позові питання правомірності дій відповідача з реалізації постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.10.2013 року, зокрема, внесення змін до Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого майна відомостей про припинення чинності арешту майна, що належить ОСОБА_1, - не порушується. Тому дане питання, в силу вимог статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, судом не досліджувалось та не вирішувалось, оскільки таке питання підлягає вирішенню в окремому порядку, та його оцінка не може бути покладена в основу судового рішення за наслідками розгляду саме даного спору, підстави для звернення до суду з яким позивач визначив самостійно.

Враховуючи зазначене, обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Згідно частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

В матеріалах справи наявні докази сплати судового збору в сумі 73,10 грн. по квитанції №1/114 від 25.03.2015.

Разом з тим, відповідно до Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати та складає 73,08 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне повернути позивачеві суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 0,02 грн.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Марганецького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір у сумі дві копійки.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко