Ухвала суду № 43609278, 09.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2969/15

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Короткова В.Д., Комаровської Н.В.

з участю секретаря - Абалдової О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приват Банк" на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2014 року, -

встановила:

У серпні 2013 року ПАТ КБ "Приват Банк" звернулось до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення і в обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 13 квітня 2007 року між ВАТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № ODVIGA00000053 , за яким ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 242076,80 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 13.04.2017 року.

На забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за договором кредиту, 13.04.2007 р. між Банком та відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно ,а саме квартиру АДРЕСА_1

В порушення умов договору кредиту ОСОБА_4 належним чином зобов'язання по погашенню кредиту не виконував ,внаслідок чого станом на 11.06.2013 року виникла заборгованість у розмірі - 163 112,91 дол. США, що по курсу НБУ станом на 11.06.2013 р. складає 1 303 272,15 грн.

Позивач ПАТ КБ "Приват Банк" просив :

- в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № ODVIGA00000053 від 13.04.2007 р. в розмірі 163112,91 дол. США ,що за курсом НБУ складає 1303272,15 грн. , звернути стягнення на квартири загальними площами 131,50 м.кв. та 83,40 м. кв. , які розташовані за адресою АДРЕСА_1 і та АДРЕСА_2 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Банком з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення банком всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки;

- виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані або проживають в квартирах АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України.

Рішення ухвалено у відсутність сторін.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2014 року позов ПАТ КБ "Приват Банк" задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором ODVIGA00000053 від 13.04.2007р. в розмірі 163 112,91 дол.США, що за курсом НБУ від 11.06.13р. по 7,99грн. становить 1303272,15 грн., (яка складається з : заборгованість за кредитом-129053,24 дол. США,заборгованості за процентами - 20903,61 дол. США, комісія за розрахункове обслуговування - 5200 дол. США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань - 7956,06 дол. США.) звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_3, що складається в цілому із чотирьох житлових кімнат, загальною площею 83,4 кв.м. та підсобних приміщень загальною площею 131,5 кв.м. та належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2004р. шляхом продажу ПАТ КБ "Приват Банк" з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем за процедурою передбаченою ст.38 Закону "Про іпотеку", за початковою ціною не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, а також з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, наданням ПАТ КБ "Приват Банк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу предмета іпотеки, та надання права на проведення дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "Приват Банк", посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду змінити в частині відмови у задоволенні вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки -квартиру АДРЕСА_4 і в цій частині задовольнити позовні вимоги ,в решті рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ КБ "Приват Банк" підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позов ПАТ КБ "Приват Банк" виходив з того, що заявлені вимоги не є співмірними, а докази проживання відповідача або інших осіб в АДРЕСА_5 матеріали справи не містять.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 квітня 2007 року між ВАТ КБ "Приват Банк" (правонаступником якого є ПАТ КБ "Приват Банк" ) та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № ODVIGA00000053 , за яким ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 242076,80 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.04.2017 року (а.с.21-25).

07.11.2008 р. та 29.06.2010 р. між банком та ОСОБА_4 укладено додаткові договори №1 та № 2 до кредитного договору № ODVIGA00000053 (а.с.30, 31).

На забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за договором кредиту, 13.04.2007р. між Банком та відповідачем ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно ,а саме квартиру № 41 , загальною площею 131,5 кв.м., що складається в цілому із чотирьох житлових кімнат, загальною площею 83,4 кв.м. та квартиру № 32 ,загальною площею 83,40 кв.м. , що складається в цілому з двох житлових кімнат, загальною площею 20,3 кв.м. , що розташовані по АДРЕСА_1 (а.с.35-38).

Сторони на час укладення іпотечного договору визначили, що вартість предмету іпотеки складає 1 330 473 грн., що в еквіваленті складає 263 460 дол. США по курсу НБУ станом на 13.04.2007 р., з яких вартість квартири № 41 по АДРЕСА_1 складає 1 092 820 грн. ,що в еквіваленті складає 216 400 дол. США, вартість квартири АДРЕСА_6 складає 237 653 грн.,що складає в еквіваленті 47 060 дол. США.

07.11.2008 р. між Банком та ОСОБА_2 укладено Договір до договору іпотеки згідно якого внесли зміни до п.33.2.,п.34.2 договору іпотеки (а.с.39-40).

Свої зобов'язання по погашенню кредиту та своєчасне внесення платежів по договору кредиту ОСОБА_4 належним чином не виконував , внаслідок чого ,станом на 11.06.2013 року виникла заборгованість у розмірі - 163 112,91 дол. США, що по курсу НБУ станом на 11.06.2013р. складає 1 303 272,15 грн., яка складається з :

заборгованість за кредитом-129053,24 дол. США,

заборгованості за процентами - 20903,61 дол. США,

комісія за розрахункове обслуговування - 5200 дол. США,

пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань - 7956,06 дол. США.,що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.8-14), який узгоджується з умовами договору кредиту та матеріалами справи та не спростований відповідачем.

15.04.2013 року позивач ПАТ КБ "ПриватБанк" відповідно до ст.ст. 33,40 Закону України "Про іпотеку", п. 2.3.3. договору кредиту та п.16.7.1 іпотечного договору направив ОСОБА_4, ОСОБА_2 повідомлення про повернення суми кредиту в повному обсязі, а також процентів,комісії та штрафних санкцій тридцятидневний строк та про право на звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.16).

Матеріали справи не містять докази погашення заборгованості за договором кредиту у вказаний строк.

Відповідно до довідки № 294 від 18.11.2014 року Житлового управління фірми "РЕНЕСАНС" ДТД - 92 вбачається , що в квартирах № 32, 41 ніхто не зареєстрований, особливий рахунок відкритий на відповідача ОСОБА_2.(а.с.152).

Договір іпотеки є чинним , не оскаржений та не скасований.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про іпотеку" невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із частиною 3 статті 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до п. 41 роз'яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" визначено , що при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що оскільки заборгованість за кредитним договором становить 163 112,91 дол. США, а вартість предмету іпотеки за договором іпотеки становить 263 460 дол США. ,тому заявлені вимоги Банку про звернення стягнення на дві квартири не є співмірними.

Суд першої інстанції вірно з врахуванням вартості предметів іпотеки звернув стягнення лише на квартиру АДРЕСА_3, вартість якої складає 216 400 дол. США в рахунок погашення зазначеної заборгованості.

Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів, вірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та з урахуванням зібраних доказів дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що Банк скористався своїм правом звернення до суду з позовом про звернення стягнення на іпотечне майно саме в цілому ,не заслуговують на увагу , оскільки Банк має право відповідно до ст.ст. 3,11 ЦПК України обирати спосіб захисту своїх порушених або невизнаних прав , проте такий довід не спростовує законність та правильність ухваленого судом першої інстанції рішення.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що вартість іпотечного майна було визначено сторонами лише на час укладення іпотечного договору у 2007 році в той час, як рішення ухвалено судом у 2014 році , оскільки позивачем всупереч до вимог ст. 60 ЦПК України не надані ,а матеріали справи не містять докази знецінення або зменшення вартості іпотечного майна .

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо відсутності належного вмотивування судом першої інстанції того,чи завдало допущене боржником чи іпотекодавцем порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору збитків іпотекодержателю,чи змінює обсяг його прав , оскільки банк не позбавлений можливості після реалізації іпотечного майна за умови збільшення розміру заборгованості і недостатності отриманих від реалізації іпотечного майна коштів , звернутися з відповідним позовом про звернення стягнення на квартиру № 32 або іншим шляхом захистити порушені у подальшому права.

За таких підстав, відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, апеляційна скарга ПАТ КБ "Приват Банк" підлягає відхиленню,а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ "Приват Банк" відхилити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

В.Д. Коротков

Н.В. Комаровська