Ухвала суду № 43608889, 14.04.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №485/39/14-ц 14.04.2015 14.04.2015 14.04.2015

Провадження № 22-ц/784/881/15 Головуючий першої інстанції: Квєтко І.А.

Категорія: 5 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

14 квітня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М,

суддів: Кушнірової Т.Б.,

Яворської Ж.М.,

при секретарі судового засідання: Богуславській О.М.

за участю позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2015 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділ частки в нерухомому майні в натурі,

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про виділ частки в нерухомому майні в натурі.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував, що згідно свідоцтв про право власності на спадщину від 20 грудня 2007 р. він є власником ? частки житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами та ? земельної ділянки площею 0,25 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Інша частина житлового будинку та земельної ділянки належить ОСОБА_4

Посилаючись на те, що в добровільному порядку вони не можуть вирішити питання щодо поділу вказаного майна в натурі, а відповідач чинить перешкоди у користування спільною власністю, з урахуванням уточнень та доповнень, позивач просив здійснити виділ належної йому частки у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами і земельної ділянки в натурі згідно варіанту №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 283-285 від 04 вересня 2014 р. Крім того, просив стягнути з відповідача на його користь різницю вартості виділених часток, вартість будівельних робіт по переплануванню житлового будинку для ізоляції двох частин, вартість експертизи та проекту перепланування, судові витрати.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2015 р. позов задоволено частково.

Постановлено поділити в натурі домоволодіння АДРЕСА_1, виділивши:

у приватну власність ОСОБА_3 у житловому будинку літ. «А-1»: 1-І веранду, площею 5,20 кв.м., вартістю 309,23 грн., 1-І коридор, площею 5,30 кв.м, вартістю 355, 626 грн., 1-4 житлову кімнату, площею 19,80 кв.м., вартістю 355,626 грн., літню кухню літ. «Б-1» площею 17,0 кв.м., вартістю 3176,0 грн., погріб літ «Ж-1», вартістю 665,0 грн., сарай літ. «В-1», вартістю 1297,0 грн., ? частину паркану №1 вартістю 380,50 грн., колодязь №3, вартістю 283,0 грн., ? частину замощення №1, вартістю 68,0 грн., а всього вартістю 16 404 грн., що складає 49/100 ідеальної частини, згідно варіанту №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 283-285 від 04 вересня 2014 р.

Для ізоляції окремих виділених частин спірного домоволодіння по першому варіанту поділу зобов'язано сторони виконати такі переобладнання:

демонтувати дверні блоки із приміщення «1-1» в приміщення «1-2», «1-3»; зробити глухі цегляні перегородки між вищевказаними приміщеннями. Поштукатурити перегородки з обох боків; демонтувати віконний блок в приміщення «1-3» та приміщення 17,0 кв.м. в будівлі літньої кухні літ. «Б-1» для організації входу до будівлі; встановити дверні блоки в приміщення «1-3» та приміщення 17,0 в будівлі літньої кухні літ. «Б-1».

Роботи по ізоляції окремих квартир та приміщень вартістю 1561, 78 грн. покладено

на сторони порівну.

Стягнуто з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за відхилення від частки в розмірі 671,39 грн.

Поділено в натурі земельну ділянку для обслуговування вказаним домоволодінням, шляхом виділення позивачу ? земельної ділянки площею 1250,0 кв.м. у відповідності з ідеальною часткою домоволодіння виділеною згідно варіанту №1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 283-285 від 04 вересня 2014 р.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати.

У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_3 вказує на безпідставність доводів скарги і просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність висновку суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що власниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки площею 0,25 га, що знаходяться на території за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, які видані 20 грудня 2007 р. державним нотаріусом Снігурівської державної нотаріальної контори. Кожному з них належить по ? частки зазначеного нерухомого майна.

Вказане домоволодіння складається з житлового будинку літ"А-1" з прибудовою літ. "а-1", площею 58.7 кв.м., господарських будівель та споруд: літньої кухні літ. "Б-1" площею 76,40 кв.м., погрібу літ. "Ж-1" площею 8,80 кв.м., сараю літ. "В-1" площею 14.10 кв.м., вбиральні літ. "Д-1" площею 1,0 кв.м., паркану №1, воріт №2, колодязя №3, басейну для забору води №4, замощення I.

Між сторонами існує спір стосовно використання спільного нерухомого майна.

Відповідно до ст. 364 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі з дотриманням вимог законодавства, зокрема положень ст. 183 цього Кодексу.

За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.

Як роз'яснено в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 жовтня 1991 з наступними змінами «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні питання про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину із самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Згідно ст. 88 Земельного кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Згідно висновку будівельно-технічної експертизи №283-285 від 04 вересня 2014 року вбачається, що є технічно можливим провести виділ в натурі належної позивачеві частки у спірному житловому будинку та земельній ділянці і було запропоновано два варіанти такого виділу.

З урахуванням викладених обставин справи, вимог закону суд, вирішуючи спір, обґрунтовано вважав, що є підстави для задоволення позовних вимог і вірно обрав для поділу перший з запропонованих експертом варіантів, який найбільше наближений до належних сторонам в жилому будинку та земельній ділянці часток.

Також суд вірно, врахувавши як положення ст. 152 ЖК України, так й роз'яснення, які містяться в п. 7 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, не погодився з рішенням виконавчого комітету Олександрівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області про відмову у наданні дозволу на перепланування, оскільки таке рішення було прийнято формально лише у зв'язку з відсутністю згоди відповідача на перепланування та не ґрунтувалося на наявності інших перешкод для перепланування та фактично оспорювалось позивачем.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки ґрунтуються на невизнанні прав позивача на спірне нерухоме майно.

Так, наявність заповіту померлого ОСОБА_5 на ім'я відповідача, яким їй заповідано житловий будинок в селі Михайлівка, не свідчить про набуття останньою права власності на цей будинок в цілому, оскільки спадщину вона у відповідності до законодавства після смерті ОСОБА_5 не прийняла. Спірне майно належить сторонам в рівних частках на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, які відповідачем не оспорювались.

Щодо здійснення відповідачем ремонту домоволодіння та її проживання у будинку, то такі обставини також не є підставою для позбавлення позивача права на поділ спільного майна.

Також не має правового значення відсутність у технічному паспорті прізвищ власників домоволодіння, оскільки технічний паспорт не є правовстановлюючим документом.

З урахуванням викладеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: