Рішення № 43608430, 15.04.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 242/3504/14-ц Головуючий у 1 інстанції Черков В.Г.

Номер провадження 22-ц/778/1370/15 Суддя-доповідач Краснокутська О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Пільщик Л.В.,

Суддів: Краснокутської О.М.,

Сапун О.А.,

При секретарі Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Шахтоупраління "Покровське" на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 10 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Шахтоупраління "Покровське" про стягнення сум, належних при звільненні, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом до ПАТ "Шахтоупраління "Покровське" .

В обґрунтування позову позивач зазначав, що з 16 квітня 2007 року він працював прохідником у ВАТ "Вугільна компанія "Шахта Красноармійська-Західна № 1", правонаступником якого є ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" з 07 вересня 2010 року.

24 березня 2014 року позивача звільнено з роботи за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію (наказ № 358 від 25 березня 2014 року).

Позивач зазначив,що при звільненні відповідачем не виплачені всі належні виплати та допомоги.

Відповідач не виплатив встановлену п. 12.15 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03 липня 2001 року із змінами та доповненнями, одноразову допомогу при звільненні у розмірі, що залежить від стажу роботи, а саме: трьох середніх заробітків, оскільки позивач сумлінно працював у галузі більше 20 років.

З урахуванням формули розрахунку середньої плати за два останні місяці роботи середня заробітна плата, з якої нараховується виплата, складає 8651, 00 грн. Таким чином за вимогою позивача одноразова допомога повинна складати 25953, 00 грн. (8651. 00 х 3).

Позивач зазначав,що час затримки при виплаті з моменту звільнення на 08 вересня 2014 року складає - 168 днів. Відповідно заборгованість за прострочення виплати складає 70896. 00 грн.

Внаслідок порушення його прав позивач зазнав моральних страждань, оскільки був позбавлений додаткового прибутку для себе та членів його сім'ї, відчував матеріальний тягар та вимушений був вживати додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки змушений був витрачати свій особистий час для звернення до суду.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь невиплачену одноразову допомогу в сумі 25953, 00 грн., заборгованість за прострочення виплати в сумі - 70896, 00 грн. та у відшкодування моральної шкоди 10 000, 00 грн.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 10 грудня 2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" на користь ОСОБА_3: 25953, 00 грн. - сума невиплаченої одноразової допомоги при звільненні, 35000, 00 грн. - заборгованість за прострочення виплати.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" на користь держави судовий збір в сумі 243, 60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду , ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.

Відповідно до розпорядження ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року про зміну територіальної підсудності судових справ, підсудність даної справи визначено апеляційному суду Запорізької області.

Сторони у судове засідання не з"явились.Повідомлені про час і місце розгляду справи,що підтверджується поштовими врученнями.Причини неявки не повідомили.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Згідно до вимог ст.. 213 ЦПК України Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення,яким суд,виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення,ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин ,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами,які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до вимог ст.. 214ч.1 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання:

чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

Оскаржуване рішення суду не відповідадає зазначеним вимогам закону.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3,суд першої інстанції виходив із того,що права позивача були порушені відповідачем,оскільки йому не була виплачена при звільненні одноразова матеріальна допомога в сумі 25953гр.00коп.,на яку він мав право, а відтак підлягає стягненню і заборгованість в сумі 35 000гр. за прострочення у виплаті допомоги з вини відповідача .

Судова колегія вважає,що такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи,здобутим доказам і постановлено з порушенням вимог матеріального і процесуального законів.

За положеннями ст.44 КЗпП України вихідна допомога виплачується при припинені трудового договору з підстав, зазначених у п.6 ст.36 та пп1,2 і 6 ст.40 цього Кодексу; у разі звільнення або вступу на військову службу,направлення на альтернативну(невійськову) службу (п.3ст.36); при розірванні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю,колективного чи трудового договору(ст.ст.38 і 39).

Згідно до п.8.2 розділу УШ Колективного договору ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" 2013-2015 роки(а.с.32) Робітнику,який має право на пенсію за віком , при першому його звільненні з підприємства за власним бажанням у зв"язку із виходом на пенсію (згідно ч.1ст.38 КЗпП України), виплачується одноразова допомога,розмір якої залежить від стажу роботи в отраслі і середнього заробітку,але не менше,ніж двох середньомісячних заробітків для чоловіків при стажі роботи більше 15 років ; трьох середньомісячних заробітків при стажі роботи 20 і більше років.

Згідно до цього ж пункту Колективного договору виплата допомоги здійснюється протягом 4-х місяців після звільнення працівника.

Із матеріалів справи вбачається,що позивач ОСОБА_3 працював на підприємстві ПАТ "Шахтоуправління "Покровське". За Наказом № 358 від 25.03.2014 року його було звільнено за ст.38 КЗпП України за власним бажанням у зв"язку із виходом на пенсію(а.с.7-9).

Оскільки ОСОБА_3 звільнився з роботи за власним бажанням у зв"язку з виходом на пенсію,то виплата йому одноразової допомоги здійснюється не на підставі ст.ст .44,47 КЗпП України у строк,встановлений ст.116 КЗпП України, а на підставі п.8.2 розділу УШ Колективного договору ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" 2013-2015 роки протягом 4-х місяців з дня звільнення у розмірі,передбаченому цим пунктом Колективного договору,тому спірні правовідносини між сторонами у справі врегульовані саме цими положеннями Колективного договору .

Згідно трудової книжки ОСОБА_3.(а.с.7-9), довідок ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" від 26.11.2014р(а.с.36), б/д (а.с.33),б/д(а.с.45) стаж позивача у вугільній промисловості складає 19 років 4 місяці.,що спростовує ствердження позивача про стаж роботи більше 20 років .

У зв"язку з виходом на пенсію і у відповідності до п.8.2 Колективного договору Наказом директора №152 окд від 25.03.2014р.(а.с.35) визначено виплатити ОСОБА_3 одноразову допомогу у розмірі його двомісячного середнього заробітку в сумі 18015гр.44коп.,оскільки його стаж роботи у вугільній промисловості складає більше 15 років і менше 20 років.

Із розрахункового листка ОСОБА_3.(а.с.37) вбачається,що за вирахуванням прибуткового податку та інших обов"язкових платежів сума одноразової допомоги становить 15196гр.42коп.

Згідно довідки ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" від 26.11.2014р(а.с.36)за платіжним дорученням №24047 від 12.082014р. ОСОБА_3 перерахована одноразова допомога в сумі 15196гр.42коп.

Згідно особистого рахунку ОСОБА_3 у ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" 12.08. 2014 року на зарплатну картку позивача надійшла сума 15196гр.42коп.(а.с.11).

Таким чином із здобутих доказів вбачається,що одноразова допомога у визначеній у відповідності до вимог Колективного договору сумі позивачу виплачена відповідачем 12.08.2014року у повному обсязі .

У порушення ч. 3 ст. 10 ЦПК України позивач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог .

Оскільки зазначена виплата не є вихідною допомогою у розумінні ст.44 КЗпП України і умовами Колективного договору її виплата не передбачена у день остаточного розрахунку при звільненні,то правила ст.116КЗпП України до цієї виплати не застосовуються, а тому підстав для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні немає і, з урахуванням виплати відповідачем вихідної допомоги позивачу у повному обсязі у задоволенні позову ОСОБА_3 належить відмовити.

Суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 212,213 ЦПК України,не взявши до уваги зазначені обставини справи,не надавши належної оцінки доказам у справі , не встановивши характер правовідносин між сторонами,неправильно застосував матеріальний закон - ст.47,ст.116 КЗпП України,внаслідок чого неправильно вирішив справу, постановив незаконне і необгрунтоване рішення,яке підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову за наведеними підставами.

З огляду на те,що в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди,які є похідними від основного позову, рішенням суду правильно відмовлено у їх задоволенні ,то в цій частині рішення належить залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шахтоупраління "Покровське" задовольнити частково.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 10 грудня 2014 року у цій справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення сум,належних при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,а також в частині стягнення судового збору з ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" про стягнення сум,належних при звільненні, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: