Ухвала суду № 43604910, 15.04.2015, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/2612/14-ц

Провадження №2-с/173/1/2015

У Х В А Л А

іменем України

15 квітня 2015 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді Трофимової Н.А.

при секретареві Зубачевській О.А.

розглянувши в відкритому судовому засідання заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, -

В С Т А Н О В И В:

12.12.2014р. комунальне підприємство «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпропетровської обласної ради» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу щодо ОСОБА_1, посилаючись на наявність укладеного між заявником та боржником ОСОБА_2 про надання населенню послуг з водопостачанню та водовідведенню від 05 червня 2001 р. (а.с. 8-9) та ОСОБА_2 на реструктуризацію заборгованості за послуги водопостачання та відведення від 22.06.2011р. (а.с.10).

Наказом судді Верхньодніпровського районного суду від 22.01.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпропетровської обласної ради» 7143,67 грн., а також судовий збір в сумі 121,80 грн. (а.с. 26).

17.02.2015 року до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про скасування судового наказу, в якій боржник зазначає, що вказаний в заяві договір він не укладав та підпис не належить боржнику, також вказував, що сплинув строк позовної давності.. Просить скасувати судовий наказ (а.с. 29-30).

В судове засідання боржник зявився, заяву про скасування наказу підтримав в повному обсязі. В судовому засіданні підтвердив, що домоволодіння за адресою м. Верхньодніпровськ, вул. Дніпровська 32/2 належить йому на праві власності. Підтвердив, що у 2011 році його домоволодіння було відключено від водопостачання, проте вважає відключення незаконним.

Представник стягувача в судове засідання зявився, проти скасування наказу заперечував. Суду пояснив, що боржник мав заборгованість за надані послуги з водопостачання та відведення, в звязку з чим був відключений. Надалі з боржником був укладений договір про на реструктуризацію заборгованості за послуги водопостачання та відведення від 22.06.2011р., відповідно до якого боржник мав станом на 22.06.2011 року заборгованість у сумі 5277,91 грн., яку він зобовязався погасити до 01.07.2014р. щомісячними платежами по 146,61 грн., а також сплачувати поточне споживання. Нарахування проводилося за встановленою нормою споживання за кількістю осіб, що зареєстровані у домоволодінні. Після встановлення у грудні 2013 року лічильника, обсяг споживання визначається за показами розрахункового приладу.

Розглянувши заяву про скасування судового наказу, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як убачається із змісту заяви про скасування судового наказу, заявник в обґрунтування своїх вимог посилається на пропуск строку позовної давності.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст.. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як убачається із виписок по особистому рахунку боржника він частково сплачував надані йому послуги та погашав заборгованість (а.с. 12-14) що є вчиненням боржником дії, яка свідчить про визнання ним свого боргу в розумінні ч.1 ст. 264 ЦК України та перериває строк позовної давності.

Враховуючи що останній платіж був здійснений 25.11.2014р. то на день звернення до суду з заявою про видачу наказу - 12.12.2014р. трирічний строк позовної давності не сплинув, тому ствердження боржника про пропуск строку позовної давності є необґрунтованими.

Також суд критично відноситься до стверджень боржника про не підписання ним ОСОБА_2, оскільки це не підтверджується відповідними доказами, та одночасно з цим, домоволодіння, в яке надаються послуги з водопостачанню та водовідведенню, як пояснив сам боржник, належить йому та він користується послугами, які надає стягувач.

За такими обставинами, суд не убачає підстав для задоволення заяви боржника та скасування судового наказу.

Керуючись статтею 105-1 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпропетровської обласної ради» 7143,67 грн., а також судовий збір в сумі 121,80 грн. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Трофимова