Справа № 380/161/14-к Головуючий у І інстанції Косович Т.П.Провадження № 11-кп/780/413/15 Доповідач у 2 інстанції Авраменко М. Г.Категорія 4 14.04.2015
УХВАЛА
Іменем України
14 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - Авраменка М. Г.
суддів -Гайдай Р.М., Говорухи В.І.
при секретарі - Кислицькій Н.О.
за участю:
прокурора - Стаховської Н.О.
потерпілої - ОСОБА_2,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого та його захисника - ОСОБА_3 на вирок Тетіївського районного суду Київської області від 28 лютого 2014 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
вироком Тетіївського районного суду Київської області від 28 лютого 2014 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.
Цим же вироком стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на відшкодлування матеріальної шкоди 12 577 грн. та 38 000 грн моральної шкоди.
За вироком суду, 11 січня 2014 року близько 14 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного спяніння у АДРЕСА_2, в ході суперечки та бійки з ОСОБА_5, яка виникла на грунті особистих неприязних відносин, обвинувачений наніс не менше чотирьох ударів кулаком у голову, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження, які виразились у вигляді садна на підборідді зліва, синця на правій вилиці, садна на лівому виску по діагоналі, помірного набряку мяких тканин на правій та лівій тімяних ділянках голови, перелому верхньої та нижньої щелеп зліва, поширеного крововиливу під мяку мозкову оболонку головного мозку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 потерпілий ОСОБА_5. помер у Тетіївській центральній районнній лікарні. Згідно висновку судово- медичної експертизи № 4 від 20 січня 2014 року смерть настала в результаті закритої черепно-мозкової травми у вигляді поширеного крововиливу під мяку мозкову оболонку з розвитком набряку набухання головного мозку.
На вказаний вирок подали апеляційні скарги обвинувачений та його захисник.
Захисник обвинуваченого вважає вирок незаконним у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Просить вирок Тетіївського районного суду Київської області від 28 лютого 2014 року скасувати у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та закрити кримінальне провадження.
Свої вимоги обґрунтовує доводами про те, що умисел ОСОБА_4 був спрямований на захист життя та здоров'я ОСОБА_7, яка від потерпілого ОСОБА_5 відчула реальну загрозу своєму життю та вважає, що якби обвинувачений не захистив її, потерпілий міг її вбити. Вказаним захисник обвинуваченого обґрунтовує те, що його підзахисний перебував у стані необхідної оборони чи сильного душевного хвилювання та не мав умислу на нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 Звертає увагу, що вказане вище також підтверджується висновком експерта № 10 від 15.01.2014 року, де зазначено, що ОСОБА_7 були заподіянні тілесні ушкодження.
Також вважає, що ОСОБА_4 не мав жодних неприязних стосунків до потерпілого ОСОБА_5, а останній перебував у стані алкогольного сп'яніння, поводив себе агресивно, спровокував конфлікт та мав умисл на заподіяння тілесних ушкоджень і обвинуваченому, і свідку ОСОБА_7
Звертає увагу, що покази, які надавав його підзахисний під час судового розгляду справи у суді першої інстанції підтверджуються рядом інших доказів у їх сукупності, а тому вважає, що суд при ухваленні вироку безпідставно зробив висновки про винуватість обвинуваченого, оскільки такі висновки суперечать матеріалам кримінального провадження.
Захисник вважає, що його підзахисний скористався своїм конституційним правом на захист свого життя і здоров'я інших людей, зокрема ОСОБА_7, а тому наносив удари потерпілому ОСОБА_6. поки не відпала така загроза. За таких обставин захисник обвинуваченого вважає, що у його підзахисного відсутній склад інкримінованого злочину.
Обвинувачений ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить вирок Тетіївського районного суду Київської області від 28 лютого 2014 року скасувати та ухвалити новий вирок яким його виправдати.
Зазначає, що не мав умислу на заподіяння ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень, а нанесені удали були з метою самозахисту та захисту свідка ОСОБА_7
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого та його захисника на підтримання апеляційних скарг, думку прокурора та потерпілої, які заперечили проти поданих апеляційних скарг і просили вирок залишити без змін, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до положень ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок суду першої інстанції про доведеність обвинувачення ОСОБА_4 у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_5, що спричинило його смерть, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 ККУ є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на зібраних у справі доказах, які всебічно, повно та об'єктивно перевірені в судовому засіданні і яким суд дав належну юридичну оцінку.
Так, обставини побиття потерпілого й заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень визнав сам обвинувачений. Судово - медичною експертизою встановлено, що потерпілому тяжкі тілесні ушкодження були заподіяні за обставин, на які вказували обвинувачений та свідки. Суд правильно оцінив докази і навів у вироку мотиви, з яких він відхилив показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_7 про реальну загрозу її життю та про перебування обвинуваченого під час заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому в стані необхідної оборони.
Дії обвинуваченого відповідно до встановлених фактичних обставин справи правильно кваліфіковані за цим обвинуваченням за ч. 2 ст. 121 КК України.
Що стосується доводів апеляційних скарг про відсутність в діях обвинуваченого умислу на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 та про те, що обвинувачений діяв з метою захисту свого життя та здоров'я і життя та здоров'я ОСОБА_7, а також про те, що потерпілий поводив себе агресивно і його умисл був спрямований на заподіяння значної шкоди здоров'ю ОСОБА_7 та обвинуваченого, мав намір нанести удар топорищем у голову останнього, то вони були предметом дослідження в суді першої інстанції і спростовані наведеними у вироку доказами.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що ОСОБА_4 не перебував у стані необхідної оборони чи сильного душевного хвилювання і мав реальну можливість іншим способом припинити протиправні дії потерпілого щодо своєї дружини.
Про наявність умислу у обвинуваченого на заподіяння потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень свідчить кількість нанесених ударів у життєво важливий орган - голову потерпілого - більше чотирьох, та прикладення при цьому, значної фізичної сили.
В частині доводів апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника про відсутність неприязних стосунків між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим, то вони є надуманими і суперечать фактичним обставинам справи, оскільки мав місце попередній конфлікт між потерпілим, його дружиною та обвинуваченим з приводу подружньої зради ОСОБА_7
На думку захисника обвинуваченого, суд невірно застосував закон України про кримінальну відповідальність та не врахував вимоги ч. 3 ст. 36 КК України, відповідно до яких, дії у разі перевищення меж необхідної оборони повинні кваліфікуватися виключно за ст. 124 КК України. Однак, судом першої інстанції не встановлено ознак необхідної оборони чи перевищення її меж у діях обвинувачено, з чим погоджується колегія суддів, а тому доводи захисника щодо неправильності кваліфікації дій його підзахисного за ч. 2 ст. 121 КК України є безпідставними.
Колегія суддів вважає, що з огляду на наведене, судом першої інстанції всебічно, повно та неупереджено досліджено всі обставини кримінального провадження, надано оцінку доказам з точки зору належності, допустимості та достовірності. а сукупності доказів - з достатності та взаємозв'язку.
При призначенні покарання судом першої інстанції враховано характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину й дані про особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Вирок суду першої інстанції відповідає вимогам, передбачених ст. ст. 370, 374 КПК України.
Під час апеляційного розгляду кримінального провадження порушень вимог кримінального процесуального закону, які потягли б за собою зміну чи скасування вироку суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
вирок Тетіївського районного суду Київської області від 28 лютого 2014 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно.
Головуючий М.Г. Авраменко
Судове рішення № 43603664, Апеляційний суд Київської області було прийнято 14.04.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/161/14-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: