Вирок № 43602622, 14.04.2015, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/449/15-к

Провадження № 1-кп/419/58/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Іванової О. М.,

при секретарі - Краснопольському С. В.,

за участю: заступника військового прокурора 32 військової прокуратури Південного регіону України - Парфьонова І. В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новоайдар Луганської області кримінальне провадження, внесенного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220530000025 від 05 січня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Комсомольськ, Полтавської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, одруженого, який проходить службу на посаді кулеметника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини - польова пошта В6250, солдата за призовом по мобілізації, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 410 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В ході досудового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_2, знаходячись в зоні проведення антитерористичної операції в секторі "А" в розташуванні 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини - польова пошта В6250 в м. Щастя, Новоайдарського району, Луганської області, перебуваючи на посаді кулеметника 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону цієї ж частини, діючи умисно, не використавши видані йому у тимчасове використання бойові припаси та інше військове майно, приховавши факт їх невикористання шляхом замовчування, 05.01.2015 р. близько 07 год. 30 хв., убуваючи у відпустку з розташування зазначеного підрозділу з зони антитерористичної операції, до місця постійного проживання за адресою: Полтавська область, м. Комсомольськ, з метою задоволення особистих потреб, привласнив бойовий припас - 1 патрон калібру 12,7 мм. та інше військове майно - спеціальні піротехнічні засоби: сигнальні ракетниці РОП-40 мм. в кількості трьох одиниць та РСП-30 мм. в кількості двох одиниць, які належать військовій частині - польова пошта В6250.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.410 КК України, тобто привласнення військовослужбовцем бойових припасів та іншого військового майна.

30 березня 2015 р. між підозрюваним ОСОБА_2 та прокурором 32 військової прокуратури Південного регіону України майором юстиції Бойком П. Г., укладено угоду про визнання винуватості, за якою підозрюваний ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 410 КК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор 32 військової прокуратури Південного регіону України Бойко П. Г. та підозрюваний ОСОБА_2 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч.1 ст. 410 КК України, щодо узгодженого покарання за ч.1 ст.410 КК України у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням. Також сторони дійшли згоди на призначення покарання, щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ст. 473 КПК України та щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред'явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 410 КК України в повному обсязі, щиро розкаявся, визнав фактичні обставини справи, встановлені під час досудового розслідування. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання. Також прокурор просив долучити до обвинувального акту та угоди про визнання винуватості матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_2

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно обвинувального акту, обвинуваченому ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 410 КК України, який, враховуючи положення ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 вчинив привласнення військовослужбовцем бойових припасів та іншого військового майна і кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення - злочин передбачена ч.1 ст. 410 КК України.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно приписів ст.66 КК України, суд вважає повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно приписів ст.67 КК України судом не встановлено.

Суд в порядку ст. 474 КПК України шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що взяті обвинуваченим на себе за угодою про визнання винуватості зобов'язання очевидно можливі для виконання.

Враховуючи викладене, вивчивши надані матеріали, перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК та КК України, суд дійшов до переконання про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 30 березня 2015 року в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12015220530000025 від 05 січня 2015 року між підозрюваним ОСОБА_2 та прокурором 32 військової прокуратури Південного регіону України майором юстиції Бойком П. Г.

За вчинений злочин обвинувачений ОСОБА_2 підлягає покаранню, яке відповідає санкції ст.410 ч.1 КК України, узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості, а саме: у виді 3 років позбавлення волі, з застосуванням вимог ст.75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

Під час проведення досудового розслідування проводилася судова вибухотехнічна експертиза за №124 від 31.03.2015 року, витрати за проведення якої підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368- 374, 474, 475, 476 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 березня 2015 року в приміщенні службового кабінету 32 військової прокуратури Південного регіону України, розташованої за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Леніна, буд.35 між підозрюваним ОСОБА_2 та прокурором 32 військової прокуратури Південного регіону України майором юстиції Бойком П. Г. у кримінальному провадженні, внесенного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015220530000025 від 05 січня 2015 року.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 410 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом строку 3 (три) роки не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 491 грн. 04 коп. в рахунок відшкодування витрат на проведення в ході досудового розслідування судової вибухотехнічної експертизи за №124 від 31.03.2015 року на р\р 31110115700207, код ЄДРПОУ 37895134, Банку УДКСУ у Новоайдарському районі, МФО 804013, одержувач: Держбюджет Новоайдарського району 24060300.

Речові докази: два полімерні пакети, опечатані відтиском «НДЕКЦ №54», які знаходяться в камері зберігання речових доказів 32 військової прокуратури Південного регіону України - знищити.

Роз`яснити ОСОБА_2, що умисне невиконання угоди про винуватість є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Новоайдарський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України: обвинуваченим виключно з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст.477 КПК України, у тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: О. М. Іванова