Ухвала суду № 43602481, 09.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

09 квітня 2015 року м. Київ В/800/1703/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Лосєва А.М., Приходько І.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши заяву Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.02.2015 року

у справі № 826/16022/14 (К/800/6813/15 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Анверс»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.02.2015 року в названій справі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.03.2015 року заяву про перегляд судових рішень залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків, а саме для зазначення в поданій заяві про перегляд судового рішення, які конкретно норми матеріального права неоднаково застосовані судом (судами) касаційної інстанції у подібних правовідносинах.

Заявник, на виконання зазначеної ухвали, усунув вказані недоліки заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України.

Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.02.2015 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог надає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.04.2014 року у справі № 2а-15432/11/2670 (К/9991/74556/12), копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.11.2014 року у справі № 2а-989/11/1070 (К/9991/72023/11), копію постанови Верховного Суду України від 24.06.2014 року у справі за позовом особи до управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на службі та зобов'язання виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

Між тим, відповідно до положень ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Із доданих до заяви матеріалів не вбачається подібність правовідносин у наведених судових рішеннях та неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

Ухвала Вищого адміністративного суду України від 18.02.2015 року, про перегляд якої подано заяву, не може вважатися такою, що постановлена за наслідками перегляду судових рішень у касаційному порядку, оскільки зазначеною ухвалою відмовлено у відкритті касаційного провадження. Зі змісту ухвали від 18.02.2015 року вбачається, що висновок про відмову у відкритті зроблений одноособово суддею-доповідачем виходячи з доводів касаційної скарги, без перевірки матеріалів справи та, як наслідок, без застосування норм матеріального права судом касаційної інстанції до спірних правовідносин.

Посилання заявника на постанову Верховного Суду України від 24.06.2014 року колегія суддів відхиляє, оскільки підставою перегляду в порядку ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути рішення суду касаційної інстанції.

Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судових рішень, та у справах, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

З огляду на наведене, керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.02.2015 року у справі № 826/16022/14 (К/800/6813/15 - номер справи у Вищому адміністративному суді України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Підпис І.О. БухтіяроваСудді Підпис М.І. Костенко Підпис А.М. Лосєв Підпис І.В. Приходько Підпис Ю.І. ЦвіркунЗ оригіналом згідно