Ухвала суду № 43602463, 09.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2015 р. м. Київ К/9991/29414/12

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддя Карась О.В. - головуючий, судді Олендер І.Я., Рибченко А.О.,

при секретарі судового засіданні Гончар Н.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" (далі - Товариство)

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012

зі справи № 2а/1570/7701/2011

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси (далі - Інспекція)

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 15.07.2011 № 0003762301 та від 20.07.2011 № 0003852301 з тих мотивів, що господарські операції позивача з придбання підрядних робіт у рамках господарських правовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Пласт-Буд» (далі - ТОВ «БК «Пласт-Буд») відображені у податковому обліку Товариства відповідно до їх дійсного економічного змісту на підставі належним чином оформлених первинних документів; в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення без дати та номеру, прийнятого на підставі акта перевірки від 01.07.2011 № 191/23-214/25417282, відмовлено з посиланням на те, що задоволення цієї вимоги не є необхідним для відновлення прав платника.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 назване рішення суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з того, що установлені під час податкової перевірки обставини щодо умов провадження господарської діяльності названим постачальником свідчать про неможливість виконання ТОВ «БК «Пласт-Буд» розглядуваних робіт.

Посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам даної справи, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду зі спору.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити касаційні вимоги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено невиїзні позапланову перевірки Товариства з питань повноти нарахування та сплати ПДВ за січень 2011 року та лютий 2011 року, оформлені актами від 01.07.2011 № 191/23-214/25417282 та від 18.07.2011 № 208/23-214/25417282.

Під час цієї перевірки податковим орган дійшов висновку про фіктивний характер операцій з придбання позивачем підрядних робіт у ТОВ «БК «Пласт-Буд» на підставі договорів підряду від 04.01.2011 № 01-2011 та № 02-2011.

На обґрунтування цього висновку Інспекція послалася на відсутність у названого контрагента адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань за цим договором (матеріально-технічної бази, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та трудового персоналу), невиконання ТОВ «БК «Пласт-Буд» обов'язку з декларування та сплати податків за наслідкам здійснення розглядуваних операцій.

Наведені обставини стали підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення 15.07.2011 № 0003762301, за яким позивачеві збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 450 000 грн. за основним платежем із застосуванням 1 грн. штрафних санкцій, та податкового повідомлення-рішення від 20.07.2011 № 0003852301 про донарахування Товариству грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 400 000 грн. із застосуванням 1 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (який регулював порядок формування податкового кредиту на час виконання спірних операцій) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень вбачається, що податкові наслідки у вигляді зменшення бази оподаткування податку на додану вартість на суму понесених (нарахованих) витрат по сплаті ПДВ у ціні придбаних товарів (робіт, послуг) є правомірними за умови реального виконання господарської операції та наявності належним чином оформлених первинних документів (зокрема, податкових накладних), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Керуючись наведеними правилами оподаткування при оцінці господарських операцій між позивачем та ТОВ «БК «Пласт-Буд», суд першої інстанції встановив, що за договорами підряду від 04.01.2011 № 01-2011 та № 02-2011 названий підрядник зобов'язався виконати власними або залученими силами та засобами виконати ремонті роботи на об'єктах позивача. На підтвердження фактичного виконання розглядуваних операцій з поставки підрядних робіт Товариством подано локальні кошториси, акти приймання-передачі виконаних робіт типової форми № КБ-2В, довідки про вартість робіт, податкові накладні, платіжні доручення. Судом також встановлено наявність у ТОВ «БК «Пласт-Буд» ліцензії на провадження будівельної діяльності.

На підставі цього, з огляду на існуючу в податковому праві презумпцію реальності господарської операції та достовірності поданих платником первинних документів (доки вказані факти не спростовано податковим органом в установленому порядку) суд першої інстанції дійшов об'єктивного висновку про реальність виконання цих операцій та їх відображення у податковому обліку Товариства відповідно до їх дійсного економічного змісту на підставі належних документів первинного обліку.

При цьому суд обґрунтовано відхилив посилання відповідача на наявність ознак фіктивного підприємництва у діяльності спірного постачальника.

Адже такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, мінімальна кількість працівників, відсутність у власності основних засобів, майна також не можуть беззаперечно спростовувати фактичне виконання спірних операцій з поставки; ці доводи є оцінкою контрагента, за дії та поведінку якого Товариство не може нести відповідальність. Крім того, у комерційній діяльності виконання поставок товарів, робіт, послуг не завжди вимагає наявності власних основних та транспортних засобів, значної кількості персоналу; звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от - на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо).

Фактично як на підставу оспорюваних донарахувань, Інспекція послалася виключно на правопорушення, допущені контрагентом, а саме - на порушення ним умов провадження господарської діяльності, на недекларування та несплату цим постачальником податків до бюджету, тобто на правопорушення, допущені третьою особою.

При цьому відповідачем не наведено доводів та не подано доказів, які безспірно б підтверджували недобросовісність саме позивача як платника податків, свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності названого постачальника, про узгодженість дій позивача та ТОВ «БК «Пласт-Буд», спрямованих на штучне створення умов для отримання позивачем податкової вигоди або на свідоме перенесення позивачем податкового навантаження на особу, яка не виконує своїх податкових обов'язків, тощо.

У той же час чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит на суму понесених витрат по сплаті ПДВ з повнотою відображення постачальником у своїй податковій звітності відповідних господарських операцій, з фактичною сплатою постачальником ПДВ до бюджету. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

У той же час апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, підтримав правову позицію податкового органу зі справи без належного мотивування причин цього. Так, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається мотивів, з яких апеляційний суд відхилив як докази подані платником первинні документи.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі як помилково скасоване.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Петроліум" задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 зі справи № 2а/1570/7701/2011 скасувати.

3. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 зі справи № 2а/1570/7701/2011 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.В. Карась судді:І.Я. Олендер А.О. Рибченко