Постанова № 43601867, 03.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2015 року 15:09Справа № 808/7409/14 Провадження №ДО/808/739/14 м.ЗапоріжжяКолегія суддів Запорізького окружного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Садового І.В., суддів: Киселя Р.В., Сацького Р.В.,

при секретарі судового засідання - Сірик К.Л.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1, представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Коваленко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: ОСОБА_1

до: Міністерства Внутрішніх Справ України

про: визнання протиправними та скасування наказів від 11.08.2014 №879 та від 26.08.2014 № 1667 о/с в частині

ВСТАНОВИВ:

29.10.2014 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 26.08.2014 №1667 о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 (М-246756), старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Краснолиманського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області з органів внутрішніх справ та наказу Міністерства внутрішніх справ України №879 від 11.08.2014 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області» в частині звільнення з органів внутрішніх справ України за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ майора міліції ОСОБА_1 (М-246756), старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Краснолиманського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області.

Ухвалою суду від 31.10.2014 відкрито провадження в адміністративній справі №808/7409/14 (провадження №ДО/808/739/14), закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 17.11.2014 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Садовий І.В., суддів: Сіпака А.В., Прудивус О.В.

Розгляд справи неодноразово зупинявся за клопотанням сторін у зв'язку з витребуванням матеріалів службової перевірки позивача.

Відповідно до рішення зборів суддів Запорізького окружного адміністративного суду від 24.02.2015 №14-1, у зв'язку із перебуванням суддів Прудивуса О.В., Сіпаки А.В. на лікарняному внесено зміни до складу колегії судів по справі №808/7409/14 (провадження №ДО/808/739/14), справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді -Садового І.В., суддів: Киселя Р.В., Сацького Р.В.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 03.04.2015 на підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані накази в частині, яка стосується притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення з органів внутрішніх справ за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, є безпідставними та протиправними. Мотиви, через які зазначені накази прийняті, є надуманими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. З моменту прийняття в органи внутрішніх справ і по день звільнення ніяких дій, що дискредитують звання працівника міліції він не скоював. Зазначив, що позивачу не відомо про призначення та проведення службового розслідування, з наказами про призначення службового розслідування позивач не ознайомлений, пояснень в ході службового розслідування позивач не надавав, з висновками не ознайомлений. Оскаржуваний наказ від 26.08.2014 № 1667 о/с не має мотивувальної частини, в якій би вказувалися підстави для звільнення, а наказ від 11.08.2014 взагалі до Краснолиманського МВ не надходив і про його існування стало відомо лише при проведенні підготовчого судового засідання. З наведених підстав, вважає оскаржувані накази неправомірними, а отже такими, що підлягають скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначає, що оскаржувані накази видані з дотриманням вимог чинного законодавства України та Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Звільнення особи рядового і начальницького складу за вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу є окремою підставою для звільнення і не є видом дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Відтак, статті 12-18 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, які регулюють порядок накладення та виконання дисциплінарних стягнень, при звільненні особи за п.66 (дискредитацією) Положення не застосовуються. Підставою для видання наказу № 1667 о/с від 26.08.2014 є наказ від 11.08.2014 № 879, в якому були встановлені факти безвідповідального ставлення працівників Краснолиманського МВ ГУМВС України в Донецькій області (в тому числі і позивача) до виконання службових обов'язків, неналежного реагування на факти протиправного захоплення приміщень державних установ, органів внутрішніх справ, які свідомо зрадили інтереси служби, що виразилося у сприянні та співпраці з представниками незаконно створених воєнізованих формувань та злочинних угрупувань, найманцями інших держав, які посягають на цілісність України та ведуть бойові дії на території нашої країни. Вчинення таких дій суперечить інтересам служби, що в свою чергу призвело до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку та сприяло переходу значної частини населення і правоохоронців на бік незаконно створених воєнізованих формувань ДНР. Відповідно до ч.5 ст. 25 Закону України "Про міліцію", службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку. В ході службового розслідування було встановлено, що окремі працівники Краснолиманського МВ ГУМВС України в Донецькій області, у томі числі і позивач, відмовився виконувати свій професійний обов'язок та активно співпрацював з ополченцями ДНР, надавав їм допомогу, в тому числі і службову інформацію, відомості щодо анкетних даних як працівників міліції, так і громадян м.Красний Лиман. Своїми діями позивач самоусунувся від виконання своїх професійних обов'язків щодо захисту державних інтересів та інтересів громадян України, чим порушив вимоги Закону України "Про міліцію" та Присягу співробітника органів внутрішніх справи України. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Матеріалами справи встановлено, що Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 04.08.2005 №241 о/с прибулого після закінчення курсів початкової підготовки при Донецькому юридичному інституті МВС України з 21 червня 2005 року рядового міліції ОСОБА_1 призначено дільничним інспектором міліції Краснолиманського міськвідділу.

Наказом МВС України від 11.08.2014 за №807 за фактом порушення окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області службової дисципліни, відповідно до вимог п. 2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230 комісії було доручено провести за вказаним фактом службове розслідування.

За наслідками проведення службового розслідування 11.08.2014 МВС України було складено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівниками ГУМВС України в Донецькій області.

Згідно довідки Краснолиманського МВ Головного управління МВС України в Донецькій області від 21.10.2014 № 12806 матеріали службового розслідування, яке проводило МВС України у відношенні працівників Краснолиманського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області, до канцелярії Краснолиманського міського відділу не надходили та зареєстровані не були. З висновками службового розслідування позивач був ознайомлений лише під час розгляду справи.

З зазначеного висновку вбачається, під час проведення службового розслідування виявлено, що старший дільничний інспектор міліції сектору дільничних інспекторів міліції Краснолиманського МВ майор міліції ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1.н, освіта вища юридична, в ОВС з 15.02.2005, в посаді з 05.08.2013) активно співпрацював з ополченцями ДНР, надавав їм допомогу, в тому числі і службову інформацію, відомості щодо анкетних даних як працівників міліції, так і громадян, які мешкають в м.Красний Лиман та Краснолиманському районі.

Згідно зазначеного висновку, службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області, було закінчено, а відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування визнано такими, що підтвердилися.

За результатами службового розслідування комісія дійшла висновку, що за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про міліцію" та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, позивача слід звільнити з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

11.08.2014 МВС України було складено наказ від №879 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області". Згідно зазначеного наказу за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про міліцію" та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ позивача звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Позивач ознайомився з зазначеним наказом 06.11.2014 під час розгляду справи.

Згідно витягу з наказу від 26.08.2014 № 1667 о/с МВС України відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу). З витягом з наказу позивач був ознайомлений 06.10.2014.

Вважаючи протиправним наказ Міністерства внутрішніх справ України №879 від 11.08.2014 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України та наказ Міністерства внутрішніх справ України №1667 о/с від 26.08.2014 в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ України, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку діям та рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у наказі відповідача від 11.08.2014 №879, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ обґрунтоване наступним: за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, статті 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про міліцію" та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 №382, керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 12, 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ позивача звільнити з органів внутрішніх справ України за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

За приписами ч. 3 ст. 3 Закону України "Про міліцію", у підрозділах міліції не допускається діяльність політичних партій. При виконанні службових обов'язків працівники міліції незалежні від впливу політичних партій та інших об'єднань громадян.

Частиною 1 статті 5 зазначеного Закону визначено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

З тексту присяги працівника внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, вбачається, що кожний працівник органів внутрішніх справ України, який склав таку присягу, вступаючи на службу до органів внутрішніх справ України, поклявся завжди залишатися відданим народові України, суворо дотримуватися її Конституції та чинного законодавства, бути гуманним, чесним, сумлінним і дисциплінованим працівником, зберігати державну і службову таємницю; присягнув з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ, поклявся мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися із злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров'я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.

Отже, недодержання працівником органів внутрішніх справ України наведених вище норм є безумовною підставою вважати цю особу такою, яка вчинила правопорушення.

Разом з тим, наявність такого правопорушення повинна бути доведена певними доказами, отриманими із дотриманням певної процедури, при цьому обов'язок доведення такого факту покладається на орган внутрішніх справ, який приймає рішення щодо притягнення працівника до відповідальності, визначеної законом.

В обґрунтування підстав для прийняття оскаржуваних наказів представник відповідача послався на Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУМВС України в Донецькій області від 11.08.2014, затверджений Міністром внутрішніх справ України 11.08.2014 (далі - Висновок службового розслідування).

Зазначеним Висновком службового розслідування встановлено наступне (стор. 11-14 Висновку службового розслідування): старший дільничний інспектор міліції сектору дільничних інспекторів міліції Краснолиманського МВ майор міліції ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1.н, освіта вища юридична, в ОВС з 15.02.2005, в посаді з 05.08.2013) активно співпрацював з ополченцями ДНР, надавав їм допомогу, в тому числі і службову інформацію, відомості щодо анкетних даних як працівників міліції, так і громадян, які мешкають в м.Красний Лиман та Краснолиманському районі.

Суд зазначає, що комісію з проведення службового розслідування було створено відповідачем згідно з наказом від 11.08.2014 №807. Цим же числом був складений Висновок службового розслідування та оскаржуваний наказ відповідача №879.

Суд критично ставиться до можливості проведення службового розслідування та складання Висновку службового розслідування за один день. Разом з тим, за відсутності інших доказів в обґрунтування причин застосування до позивача дисциплінарного стягнення, які стали підставою для прийняття оскаржуваних наказів, судом було досліджено зазначені Висновки.

З приводу Висновків службової перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Статтею 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно із статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Під час розгляду справи судом були досліджені матеріали перевірки за фактами неправомірних дій окремих працівників Краснолиманського МВ ГУМВС України в Донецькій області, що надійшли на ухвалу суду про витребування доказів з Прокуратури Донецької області, але по іншій справі № 808/7411/14.

Суд зазначає, що в ході судового розгляду відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження фактів вчинення позивачем будь-якого правопорушення з викладених у Висновку службового розслідування.

Відтак, на підставі ч. 6 ст. 71 КАС України справа вирішена на основі наявних у ній доказів.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваних наказів стали висновки службового розслідування за матеріалами службової перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків та матеріалів службової перевірки.

Як підставу для застосування до позивача дисциплінарного стягнення відповідачем вказано, що позивач активно співпрацював з ополченцями ДНР, надавав їм допомогу, в тому числі і службову інформацію, відомості щодо анкетних даних як працівників міліції, так і громадян, які мешкають в м.Красний Лиман та Краснолиманському районі.

Як пояснив позивач, в силу виконуваних ним функцій він не мав доступ до анкетних даних працівників міліції або громадян, які мешкають в м.Красний Лиман та Краснолиманському районі. Представником відповідача не надано доказів на підтвердження того, що позивач володів такими даними.

Щодо твердження відповідача про те, що позивач активно співпрацював з ополченцями ДНР, надавав їм допомогу, в тому числі і службову інформацію, суд зазначає таке.

У висновку службового розслідування зазначено, що у ході перевірки Краснолиманського МВ (з обслуговування міста Красний Лиман та Краснолиманського району) ГУМВС України в Донецькій області установлено, що 12.04.2014 адміністративна будівля міськвідділу озброєними представниками самопроголошеної ДНР захоплювалася на декілька годин, останні того ж дня увірвалися в приміщення міськвідділу та, залишивши його, перебували в приміщенні готелю "Зоря" та міського виконавчого комітету в період часу до 05.06.2014 (стор. 8 висновку).

В той же час в матеріалах справи міститься довідка Краснолиманського МВ від 27.02.2015 № 2704 з якої вбачається, що позивачу 12 квітня 2014 року було надано відпочинок після добового чергування в складі слідчо-оперативної групи з 08год.00хвил.11.04.2014 до 08год.00хвил.12.04.2014.

Як пояснив позивач після добового чергування він поїхав відпочивати додому в с. Рубці Краснолиманського району. Село Рубці, Лозова та інші, які входять в зону його обслуговування як дільничного інспектора міліції, знаходяться на межі з Харківською областю. Відповідно на даній території не було незаконно озброєних воєнізованих формувань, а лише українські блокпости.

Доказів щодо співпраці позивача 12.04.2014 або в інші дні з ополченцями ДНР, надання їм допомоги, в тому числі і службової інформації, відповідач до матеріалів справи не надав.

За відсутності доказів співпраці позивача з ополченцями ДНР, надання їм допомоги, службової інформації, відомостей щодо анкетних даних як працівників міліції, так і громадян, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Крім того, в матеріалах справи міститься довідка Краснолиманського МВ Головного управління МВС України в Донецькій області від 13.10.2014 № 11891 про те, що майор міліції ОСОБА_1 станом на 26.08.2014 діючих дисциплінарних стягнень не мав.

За приписами ст. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Отже, матеріалами справи не підтверджено викладену у Висновку службового розслідування інформацію щодо вчинення позивачем вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, а відтак висновок щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованим та таким, що спростовується наявними у матеріалах справи доказами. За наведених обставин, оскаржувані накази відповідача в частині, яка стосується позивача, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674 від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин. Позивачем помилково сплачений судовий збір в сумі 73 (сімдесят три)грн.08коп. згідно квитанції № 32 від 22.10.2014, який підлягає поверненню.

Керуючись ст. ст.94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними та скасування наказів від 26.08.2014 №1667 о/с та від 11.08.2014 №879 в частині,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України №879 від 11.08.2014 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Артемівського МВ, Краснолиманського МВ, Дзержинського МВ та УДАІ ГУМВС України в Донецькій області» в частині звільнення з органів внутрішніх справ України за п.66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 майора міліції ОСОБА_1 (М-246756), старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Краснолиманського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України №1667о/с від 26.08.2014 «По особовому складу» в частині звільнення з органів внутрішніх справ України у запас за п. 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, майора міліції ОСОБА_1 (М-246756), старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Краснолиманського міського відділу Головного управління МВС України в Донецькій області.

Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (84411, Донецька область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір у сумі 73 (сімдесят три) грн. 08коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ І.В. Садовий

Суддя /підпис/ Р.В.Кисіль

Суддя /підпис/ Р.В.Сацький

Постанова не набрала законної сили.

Головуючий суддя І.В. Садовий