Ухвала суду № 43599000, 15.04.2015, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1733/15-к

1-кп/639/185/15

У Х В А Л А

Іменем України

15 квітня 2015 року м. Харків

Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федюшина М.В.,

суддів - Чижиченка Д.В., Курила В.О.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю :

прокурорів Гончаренка О.О., Жорняка М.С.,

адвокатів - Тіхоненкова Д.А., Надоля Є.В.,

підозрюваних - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому у ЄРДР 17.06.2014р. за №42014130000000314, за підозрою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старовіровка Нововодолазького району Харківської області, громадянина України, із середньою технічною освітою, не працюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого, зареєстрованого та до арешту проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Перевальська Луганської області, громадянина України, із вищою освітою, не працюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.15, ч.2 ст.258 КК України,

встановила:

До Жовтневого районного суду м.Харкова 04.03.2015 року, після зміни територіальної підсудності, згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.02.2015 року, надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42014130000000314, за підозрою ОСОБА_3, ОСОБА_4, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.15, ч.2 ст.258 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, вважаючи, що по справі під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України відсутні, а також просив суд продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, оскільки дія ухвали суду, якою відносно ОСОБА_3 продовжено дію запобіжного заходу закінчується 15.04.2015 року, а ризики, які були підставою для обрання відносно нього такого запобіжного заходу не зникли.

Підозрювані ОСОБА_3, ОСОБА_4, та їх захисники заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, посилаючись на те, що під час досудового розслідування, в порушення ст.290 КПК України, ОСОБА_4 взагалі не ознайомили з матеріалами досудового розслідування, ОСОБА_3, ознайомили частково та у неналежних для цього умовах. У реєстрі матеріалів досудового розслідування не вказані, як цього вимагає стаття ст.109 КПК України, дата і час надання доступу підозрюваним ОСОБА_4 і ОСОБА_3 до матеріалів досудового розслідування, а також дата і час процесуального рішення - доручення про відкриття матеріалів, та надання до них доступу. ОСОБА_4, поштою отримав обвинувальний акт, в тексті якого зазначено, що до нього додається копія розписки на одному аркуші, яка насправді була відсутня. Тим самим були порушені вимоги п.3 ч.4 ст.291 КПК України. Копію обвинувального акта взагалі не отримав другий захисник у справі Надоля Є.В.

Стороною захисту органу досудового слідства неодноразово подавалися клопотання про допит свідків, проведення одночасного допиту двох осіб, які ігнорувалися як слідчим, так і прокурором, тому сторона захисту була змушена подати скаргу на бездіяльність слідчого Курченка В.В., яка ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13.11.2014р. була задоволена. Однак, дана ухвала до теперішнього часу органом досудового слідства не виконана, жодних слідчих дій по кримінальному провадженню не проводилося.

Також на думку захисту «обставини, сформульовані в обвинувальному акті, є надуманими і безпідставними, тому вважають, що в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_3, відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст. 258 КК України».

Всі ці обставини слідством не з'ясовувалися, на жодне клопотання захисту про проведення слідчих дій не було отримано відповіді.

За вказаних обставин підозрювані та їх захисники просять суд повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.06.2014 року за №42014130000000314 прокурору, для вирішення питання про закриття кримінального провадження.

Крім того захистом підозрюваного ОСОБА_3 заявлено клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання іншого не пов'язаного із ізоляцією від суспільства.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_3, згідно з протоколом був затриманий 18.06.2014р. о 14-00. На момент винесення ухвали Старобільським районним судом Луганської області 19.12.2014р., ОСОБА_3, перебував під вартою більше 6 місяців, не зважаючи на ухвалу Червонозаводського районного суду м.Харкова від 18.11.2014р., та Апеляційного суду Харківської області від 27.11.2014р., якими його утримання під вартою було визначено строком до 6 місяців.

17.12.2014р. Кремінським районним судом Луганської області було винесено ухвалу, якою відмовлено прокурору в продовженні дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_3, зокрема у зв'язку з тим, що в кримінальному провадженні вже закінчена стадія досудового розслідування, та прокурор позбавлений права звертатися до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Незважаючи на наявність рішення Кремінського районного суду Луганської області від 17.12.2014р., прокурор повторно звернувся з аналогічним клопотанням до Старобільського районного суду Луганської області, який ухвалою від 19.12.2014 року, продовжив дію запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 ще на два місяці, без участі захисників та до початку підготовчого судового засідання.

Таким чином ОСОБА_3, тривалий час незаконно утримується під вартою. Крім того, на думку сторони захисту, на теперішній час немає необхідності у застосуванні такого запобіжного заходу, як утримання під вартою відносно ОСОБА_3

Сторона захисту вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, в даному випадку мінімальні. ОСОБА_3, по службі характеризувався позитивно, на теперішній час не є посадовою особою органу внутрішніх справ, в м. Харкові перебуває його дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_6, віком 10 років, які проживають у м.Харкові за адресою: АДРЕСА_1, син навчається в Харківській загальноосвітній школі № 151, що виключає ризик передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

На даний час закінчена стадія досудового розслідування, всі речові докази знаходяться в розпорядженні суду, тому повністю відсутні ризики, передбачені п.2 ч.1 ст.177 КПК України, тобто ОСОБА_3, жодним чином не може їх знищити, сховати або зіпсувати.

ОСОБА_3, хворіє на остеохондроз попереково-кріжівого відділу хребта, люмбоішалгію, не має судимостей, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває, підозри щодо нього у скоєнні іншого правопорушення відсутні, в результаті інкримінованих йому дій майнова шкода не завдана.

Зазначені вище обставини свідчать про міцність соціальних зв'язків підозрюваного ОСОБА_3, він одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, матір, 1957 року народження, яка є інвалідом 2-ї групи, його дружина в даний час не працює, але шукає місце роботи для чоловіка, який є єдиним годувальником.

За вказаних обставин захист з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відсутність належних доказів з боку прокурора про те, що відносно ОСОБА_3, не може бути застосований більш м'який запобіжний захід, просить суд також скасувати запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, та обрати йому в якості запобіжного заходу особисте зобов'язання або інший запобіжний захід, який не пов'язаний з позбавленням волі.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, колегія суддів приходить до наступних висновків.

В підготовчому судовому засіданні при вирішенні питань, передбачених ст.ст.314, 315 КПК України судом встановлено, що обвинувальний акт та додатки до нього не відповідають вимогам ст.ст.109, 110, 291 КПК України, виходячи із наступних обставин.

Згідно з ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст.291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором.

Згідно ст.293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику.

Із обвинувального акту в кримінальному провадженню за підозрою ОСОБА_3, ОСОБА_4, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.15, ч.2 ст.258 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42014130000000314 вбачається, що він складений слідчим 09.12.2014 року, але не затверджений прокурором, що є порушенням ч.1 ст.291 КПК України.

Матеріали кримінального провадження взагалі не містять даних щодо отримання від прокурора підозрюваним ОСОБА_4 та його захисником копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13.11.2014 року скаргу підозрюваного ОСОБА_4 задоволено, зобов'язано слідчого прокуратури Харківської області Курченка С.А., розглянути клопотання ОСОБА_4 від 21.10.2014 року та від 27.10.2014 року про допит свідків, проведення одночасного допиту осіб по кримінальному провадженню.

Вказана ухвала в силу вимог ч.3 ст.309, ч.5 ст.532 КПК України оскарженню не підлягає та набрала законної сили з моменту її проголошення.

12 грудня 2014 року до Кремінського районного суду Луганської області з прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за підозрою ОСОБА_3, ОСОБА_4, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.15, ч.2 ст.258 КК України.

Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування судом встановлено, що після прийняття вищезазначеного судового рішення у вказаному кримінальному провадженні, слідчим або прокурором вказані клопотання підозрюваного розглянуті не були, не було проведено допиту свідків та одночасного допиту підозрюваних зі свідками, за участі захисника, або винесено постанову про відмову у задоволенні клопотань, що свідчить про неповноту досудового слідства.

Згідно пунктів 5, 9 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; дату та місце його складення та затвердження.

Суд враховує, що складення та затвердження обвинувального акту відбулось без урахування вимог ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13.11.2014 року, копія якої долучена до матеріалів справи.

Натомість прокурором, на спростування доводів захисту підозрюваних, суду надана копія постанови прокурора Гончаренка О.А. від 14.11.2014р., якою було відмовлено у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_3 від 27.10.2014р. щодо допиту свідків по кримінальному провадженню.

Таким чином, під час досудового розслідування фактично не були проведені відповідні слідчі дії, про необхідність здійснення яких було визначено у судовому рішенні, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, тобто фактичні обставини кримінального правопорушення та встановлена правова кваліфікація була зроблена без урахування вимог ухвали від 13.11.2014 року, що може свідчити про неповноту проведеного досудового розслідування.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 пояснив, що він був ознайомлений слідчим із матеріалами кримінального провадження в приміщенні слідчого ізолятора без участі його захисника.

Матеріали додані до обвинувального акту по справі не містять доказів на спростування зазначених вище доводів ОСОБА_3, щодо порушення з боку органу досудового слідства його права на захист, а саме забезпечення права на ознайомлення із матеріалами справи у присутності захисника, що також на думку суду є суттєвим порушенням прав підозрюваної особи.

Суд враховує, що визначений ст.290 КПК України порядок відкриття прокурором матеріалів кримінального провадження, повідомлення учасникам про завершення досудового розслідування, забезпечення права підозрюваному (а також у разі наявності захиснику) на ознайомлення із зазначеними матеріалами є процесуальною гарантією, недотримання якої є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та права підозрюваного на захист.

Також істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, згідно ст.412 КПК України, є порушення, яке позбавило чи обмежило підозрюваного чи обвинуваченого у здійсненні права на захист, перешкодило чи могло перешкодити суду всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу і постановити законне й обґрунтоване судове рішення.

Крім того, реєстр матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню, долучений до обвинувального акту не містить у собі даних щодо допуску органом досудового слідства до участі в провадженні захисників підозрюваних із зазначенням, які саме захисники були допущені.

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, який його затвердив, для усунення вказаних вище недоліків.

Стосовно клопотання сторони захисту щодо скасування міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3, та обрання щодо нього іншого запобіжного заходу не пов'язаного із ізоляцією від суспільства, колегія суддів приходить до наступного висновку.

ОСОБА_3, пред'явлено підозру у вчиненні умисних тяжкого та особливо тяжкого злочинів за ч.1 ст.263, ч.1 ст.15, ч.2 ст.258 КК України, а саме: носіння зберігання, придбання вибухових речовин та вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу, та замах на терористичний акт, тобто вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя та здоровя людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що могло призвести до заподіяння значної майнової шкоди та тяжких наслідків, за які кримінальним законом визначено покарання від 3 до 7 років позбавлення волі, та від 7 до 12 років позбавлення волі, відповідно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3, обраний 20.06.2014р. слідчим суддею Сватівського районного суду Луганської області, та неодноразово продовжувався відповідно до ухвал слідчих суддів Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.07.2014, 18.08.2014, 18.09.2014, 17.10.2014, 19.11.2014р., а також ухвалами Старобільського районного суду Луганської області від 19.12.2014 та 17.02.2015р.

Відповідно до ч.5 ст.176 КПК України, запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_3, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, в минулому є працівником міліції, в подальшому перебуваючи на волі може впливати на свідків та експертів по кримінальному провадженню, переховуватись від органів досудового розслідування, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, ризики, які були враховані судом при обранні йому такого запобіжного заходу не зменшились, колегія суддів вважає, що клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.3 ст.314, 177, 331, ч.2 ст.369, ст.ст.293, 372, 395 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42014130000000314 внесеному в ЄРДР 17.06.2014 року за підозрою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.15, ч.2 ст.258 КК України, - повернути прокурору прокуратури Харківської області, який є процесуальним керівником по кримінальному провадженню.

Зобов'язати прокурора протягом розумного строку усунути в обвинувальному акті вказані недоліки.

Міру запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою у Харківському слідчому ізоляторі вважати продовженою до 12 червня 2015 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення, підозрюваним ОСОБА_3, який тримається під вартою, у той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Головуючий суддя Федюшин М.В.

Судді Чижиченко Д.В.

Курило В.О.