Ухвала суду № 43598490, 10.04.2015, Володимирецький районний суд Рівненської області

Справа № 556/2609/14-а

УХВАЛА

іменем України

10.04.2015 року.

Володимирецький районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді Іванків О.В.,

при секретарі Кньовець Н.П.,

з участю заявника стягувача ОСОБА_1,

представника боржника Володимирецької селищної ради ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2008 року, -

в с т а н о в и в:

Стягувач у виконавчому провадженні ОСОБА_1 звернувся з заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2008 року.

В обґрунтування заяви вказав, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2008 року, згідно з якою Володимирецьку селищну раду зобовязано виконати умови мирової угоди, затвердженої 16 липня 2002 року, тривалий час не виконується боржником. Оскільки рішенням Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 року №11770/03 у справі «Кононов та інші проти України» констатовано порушення вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в т.ч. і щодо ОСОБА_1, та зобовязано державу виконати рішення національних судів протягом трьох місяців, просив змінити порядок і спосіб виконання постанови суду, стягнути з держави Україна в особі Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини в користь ОСОБА_1 кошти, необхідні для будівництва належного житла, навівши розрахунок коштів, виходячи із його вартості, визначеної експертом.

В судовому засіданні стягувач ОСОБА_1 підтримав заяву, пояснив, що на протязі тривалого часу селищною радою не вживається жодних заходів щодо виконання рішення суду та поновлення його порушених прав, виконати рішення суду у будь-якій спосіб, не представилось можливим, тому він для захисту права на житло, вважає за необхідне отримати компенсацію на придбання чи спорудження житла, що не суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Представник боржника Володимирецької селищної ради заперечив проти задоволення заяви, вказував, що селищною радою вживаються достатні та необхідні заходи для виконання судових рішень, крім того, виконавче провадження за даною постановою суду взагалі відсутнє, в той же час, зміна способу виконання можлива лише в умовах виконавчого провадження. За умовами мирової угоди, до виконання якої суд зобовязує селищну раду, житлом мав бути забезпечений лише ОСОБА_1, без урахування членів його сімї, при цьому останньому неодноразово пропонувалось житло в смт.Володимирець, однак від його отримання стягувач відмовляється. Разом з тим, спосіб, про який просить ОСОБА_1, є невідповідним, оскільки змінює суть судового рішення із зобовязального на майновий характер, крім того, селищна рада зобовязана надати житло ОСОБА_1 в користування, а не передати його у власність. Що стосується рішення Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 року №11770/03 у справі «Кононов та інші проти України», то у цій справі селищна рада боржником не являється і будь-яких зобовязань перед ОСОБА_1 не має. . Представник Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, будучи належно повідомленим про час і місце судового розгляду, в судове засідання не зявився, про причину неявки суд не повідомив, заперечень, пояснень з приводу заяви не надав.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав

Так, 16 липня 2002 року Володимирецьким районним судом Рівненської області затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та Володимирецькою селищною радою, за умовами якої Володимирецька селищна рада зобовязується надати ОСОБА_1 житло яке буде в наявності позачергово (а.с.12)

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2008 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради та зобовязано відповідача забезпечити ОСОБА_1 житлом відповідно до умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Володимирецького районного суду від 16.07.2002 року. (а.с.108-110).

Рішенням Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) від 06.06.2013 року №11770/03 у справі «Кононов та інші проти України» констатовано порушення вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в т.ч. і щодо ОСОБА_1, та зобовязано державу виконати рішення національних судів протягом трьох місяців. (а.с.35-67).

На виконання вказаного рішення ЄСПЛ 03.07.2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС україни відкрито виконавче провадження (а.с.11).

Таким чином, суд приходить до висновку, що рішенням ЄСПЛ зобовязано Державу Україна виконати рішення національних судів відносно ОСОБА_1, в т.ч. і постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від року. З огляду на це, твердження боржника про відсутність підстав для примусового виконання цієї постанови та відсутність виконавчих проваджень, спростовуються письмовими доказами і не приймаються судом до уваги.

Як вбачається з ч.1 ст.263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої нстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто такожза ініціативою суду.

Виходячи із змісту вказаної статті, зміна способу і порядку виконання рішення суду допускається у виняткових випадках, за наявності істотних та доведених обставин які ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду.

Проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами додаткові докази, суд приходить до висновку, що такі виняткові обставини виникли при виконанні вказаної вище постанови суду, що є підставою для зміни способу та порядку її виконання.

Про існування таких обставин, які істотно ускладнюють виконання постанови суду, свідчать, зокрема, наступні факти:

постанова суду залишається невиконаною з 11.09.2008 року, тобто понад шість років; у власності чи користуванні Володимирецької селищної ради відсутнє вільне житло, яке могло би бути надане ОСОБА_1, крім того, житлове будівництво в селищі не ведеться, дольової (пайової) участі у будівництві рада не приймає, житло у власність не придбаває, що підтверджується довідкою №400/02-16/15 від 08.04.2015 року; житло, яке надавалось стягувачу ОСОБА_1 на виконання судових рішень, не відповідає вимогам чинного законодавства, встановленим щодо благоустроєного житла. Так, рішенням виконавчого комітету Володимирецької селищної ради №284 від 24.12.2009 року ОСОБА_1 надано житлове приміщення в смт.Володимирець по вул.Сагайдачного, 80/2. Вказане рішення виконкому скасовано постановою Кузнецовського міського суду від 20.09.2010 року. Рішенням виконавчого комітету Володимирецької селищної ради №118 від 31.07.2012 року ОСОБА_1 надано житлові приміщення в смт.Володимирець по вул.Сагайдачного, 80/2, та по вул.Миру 1/5. Вказане рішення виконкому втратило свою чинність. Рішенням виконавчого комітету Володимирецької селищної ради №141 від 28.10.2014 року ОСОБА_1 надано житлове приміщення в смт.Володимирець по вул.Миру 9/1. Вказане рішення виконкому скасовано постановою Сарненського районного суду від 13.02.2015 року. Кошти в сумі 165000 грн, виділені з селищного бюджету на придбання житла для ОСОБА_1 рішенням Володимирецької селищної ради №586 від 18.09.2012 року, які в подальшому перенесені на 2013, 2014, та поточний 2015 рік, є недостатніми для придбання благоустроєного житла для стягувача та членів його сімї, про що свідчить та обставина, що з часу виділення коштів селищній раді не вдалось провести жодних торгів з придбання житла або укласти договір купівлі-продажу. З урахуванням сукупності вказаних обставин, приймаючи до уваги положення чинного законодавства, які встановлюють обовязковість судових рішень та визначають виконавчі процедури складовою частиною судового розгляду, суд приходить до висновку, що виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2008 року істотно ускладнено і є неможливим протягом розумного строку, що в свою чергу тягне за собою тривале невиконання зобовязань Держави, які виникли з рішення Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 року №11770/03 у справі «Кононов та інші проти України по відношенню до ОСОБА_1 Наведене є підставою для зміни способу та порядку виконання постанови суду, однак спосіб, про який клопоче стягувач ОСОБА_1, не може бути застосований судом, з огляду на наступне.

Як вбачається з мирової угоди від 16.07.2002 року, затвердженої судом, та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2008 року, яка постановлена на виконання цієї угоди, вказані судові рішення спрямовані на захист права ОСОБА_1 та членів його сімї на отримання житла.

Таке право виникло у стягувача та членів його сімї у відповідності до положень Конституції України та Житлового Кодексу України, і передбачає надання громадянам, які потребують покращення житлових умов, житла у користування.

В той же час, задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення в його користь коштів для придбання чи будівництва житла, фактично змінить зміст судових рішень, оскільки призведе до безпідставного отримання стягувачем житла у власність.

Такі кошти також не можуть виступати у якості компенсації за тривале невиконання рішення суду, як стверджує про це стягувач ОСОБА_1 у своїй заяві від 10.04.2015 року, оскільки компенсація в сумі 3000 євро за порушення вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стягнута з Держави Україна в користь ОСОБА_1 рішенням Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 року №11770/03 у справі «Кононов та інші проти України», і рішення ЄСПЛ в цій частині виконане.

Таким чином, суд вважає, що підстав для стягнення коштів з Держави чи інших боржників безпосередньо в користь ОСОБА_1 у даному випадку немає, оскільки це призведе до зміни змісту судових рішень, які приймались судами на захист прав ОСОБА_1 та членів його сімї на отримання житла в користування.

Разом з тим, враховуючи неможливість виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2008 року, та приймаючи до уваги, що рішенням Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 року №11770/03 у справі «Кононов та інші проти України» Державу Україна зобовязано виконати рішення національних судів, постановлені відносно заявників, в т.ч. і відносно ОСОБА_1, суд вважає доцільним змінити спосіб та порядок виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2008 року, стягнувши з Держави в особі органу представництва Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини в користь Володимирецької селищної ради кошти, необхідні та достатні для придбання благоустроєного житла для сімї ОСОБА_1

Такі висновки суду ґрунтуються на наступних положеннях чинного законодавства.

Як вбачається зі ст.ст.2, 3, 10 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом. Виконання Рішення здійснюється за рахунок Державного бюджету України. З метою забезпечення відновлення порушених прав Стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру. Додатковими заходами індивідуального характеру є:

а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum);

б) інші заходи, передбачені у Рішенні.

Таким чином, стягнення з Держави коштів із цільовим призначенням для придбання житла для стягувача ОСОБА_1 в даному випадку забезпечить виконання одного з рішень національних судів та одночасно сприятиме відновленню прав, порушення яких виявив ЄСПЛ.

При цьому суд виходить із наступних розрахунків.

У відповідності до ст.47 Житлового Кодексу України, норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Сімя стягувача ОСОБА_1 складається з чотирьох осіб самого стягувача ОСОБА_1, його дружини ОСОБА_3, доньки ОСОБА_4, онука ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвами про укладення шлюбу, про народження, довідками, виданими Володимирецькою селищною радою, перепискою між сторонами виконавчого провадження.

Таким чином, мінімальний розмір житла, що має надаватись ОСОБА_1 та членам його сімї, становить 13,65 х 4 = 54,6 кв.м.

Вартість 1 кв.м. житлової площі в смт.Володимирець, визначена експертом, становить 470,91 доларів США (довідка ФОП ОСОБА_6 №01-01/01-12 від 12.01.2015 року), що станом на 10.04.2015 року за курсом НБУ становить 11038,13 грн.

Таким чином, мінімальна вартість благоустроєного житла, що підлягає передачі у користування сімї стягувача, становить 54,6 кв.м. х 11038, 13 грн. = 602681,89 грн.

Враховуючи, що місцевим бюджетом Володимирецької селищної ради виділено для придбання житла ОСОБА_1 165000 грн., стягненню з Держави підлягає 602681,89 грн. 165000 грн. = 437681,89 грн.

Керуючись ст.263 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву стягувача у виконавчому провадженні ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2008 року задоволити частково.

Стягнути з Держави Україна в особі Органу представництва Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини в користь Володимирецької селищної ради Рівненської області кошти в сумі 437681 (чотириста тридцять сім тисяч шістсот вісімдесят одну) грн..89 коп. з цільовим призначенням для придбання благоустроєного житла площею не менше 54,6 кв.м. для передачі в користування ОСОБА_1 та членам його сімї.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через районний суд. Апеляція може бути подано протягом пяти днів з дня постановлення ухвали. Ухвала, постановлена у письмовому провадженні, може бути оскаржена протягом пяти днів з часу отримання копії ухвали.

Головуюча: